Пропозиція зробити математику предметом на вибір на НМТ у 2027 році викликала гостру дискусію серед освітян, науковців, політиків і батьків. Прихильники ініціативи говорять про потребу полегшити вступ для абітурієнтів в умовах війни, натомість опоненти застерігають, що відмова від обов’язкової математики може мати довгострокові наслідки для якості вищої освіти, технологічного розвитку й обороноздатності країни.
Водночас ця дискусія виходить далеко за межі технічної зміни формату НМТ. Рішення про обов’язковість чи необов’язковість математики фактично впливає на освітні стратегії держави на багато років уперед. Саме тому його ухвалення має відбуватися не під тиском політичної доцільності, суспільних емоцій чи бажання сподобатися частині виборців, а з урахуванням позиції фахівців, науковців, потреб університетів, ринку праці та світового досвіду. Адже такі освітні рішення можуть мати наслідки, що виходять далеко за межі одного політичного циклу, і саме країні доведеться відповідати за них у майбутньому.
Остаточне рішення щодо формату НМТ у 2027 році ухвалюватиметься в парламенті, але сама ініціатива вже викликала помітну реакцію в освітянському середовищі. Подаємо позиції освітян, науковців і представників освітньої сфери щодо можливого скасування обов’язкової математики на НМТ.
Нагадаємо, згідно із законопроєктом, ініціатором якого є Юлія Гришина та ще 47 народних депутатів, обов’язковими мають залишитися українська мова та історія України, а математика має стати предметом на вибір вступника.
Авторка законопроєкту аргументує свою позицію тим, що «правила вступу до університетів мають відповідати викликам війни».
Її підтримує юристка Лілія Орел, яка на власному досвіді доводить, що досягнення у дорослому житті можливі і без математики:
«Переконана, що не всі повинні складати математику. І критичне мислення формується не лише завдяки знанню математики. Для розвитку повноцінної особистості потрібно розвивати найкращі риси та здібності людини, а не намагатися «підтягувати» те, чого їй не дано природою. Саме так часто формується невроз, невпевненість у собі та занижена самооцінка».
Водночас їхні опоненти зауважують, що математика є дуже важливим предметом, який формує і перевіряє не лише вміння обчислювати.
Зокрема, директор Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко підкреслює, що математика, разом із мовою, є найкращими показниками майбутньої успішності студентів:
«Математика має залишатися серед обов'язкових предметів НМТ, оскільки саме результати цього іспитування, поряд з результатами з української мови, є найкращими предикторами успішності майбутніх студентів, а також є надважливими інструментами для опанування академічних програм».
Заступник голови освітнього комітету Верховної Ради Сергій Колебошин засуджує «феноменальну» аргументацію авторів ініціативи:
«У нас же все погано з математикою? Тому давайте не будемо нічого робити. Давайте не будемо її складати. Державі ж це не потрібно», – саркастично зазначає депутат.
Ексзаступник міністра освіти Михайло Винницький ставить свій діагноз короткозорості депутатам, які зареєстрували законопроєкт:
«Треба "полегшити" зараз, бо війна і діти травмовані, дітей вивозять і т. ін... А те, що через 10-15 років це призведе до катастрофи, то хто там думає про таке?»
Завідувачка лабораторії прикладної математики Національного центру Малої академії наук України Катерина Терлецька переконана, що математика завжди була основою обороноздатності будь-якої держави та іронізує:
«Особливо зворушує аргумент про те, що дітей не можна змушувати, а треба мотивувати. Звісно. Можна ще не змушувати чистити зуби, займатися спортом і вчити іноземні мови. Просто мотивувати. Проблема лише в тому, що математика рідко мотивує сама собою. Вона вимагає того, чого сучасний світ намагається уникати: дисципліни, концентрації, регулярної праці та вміння долати труднощі. Саме тому суспільство і створює освітні стандарти, щоб діти опановували не лише те, що подобається, а й те, що необхідно для збереження суспільства. Бо якщо залишити лише те, що легко і комфортно, то через десять років ми можемо втратити не просто інженерів, ми можемо втратити нашу Україну».
Старший науковий співробітник Інституту фізики НАН України Антон Сененко, який зараз служить у ЗСУ, також розглядає цю ініціативу з позиції обороноздатності країни:
«Технології захищають. Але їх треба розуміти і вміти ними користуватися. Темп війни просто не дає часу заповнювати прогалини в освіті (хоч у навчальних центрах, хоч на позиціях), бо комусь колись здалося, що косинуси ніде не знадобляться. Що математика на НМТ емоційно пригнічує «пєстіков-тичінок», які вирішили «жить жизнь в статусє Людини». Це закінчується братськими могилами. І все».
Науковець Олексій Болдирєв акцентує увагу на тому, що тривога батьків щодо НМТ спричинена не складністю тесту з математики, а власними травмами дорослих, які вступали до вишів в епоху високих конкурсів:
«Університети порожні. Спеціалістів з оптики, матеріалознавства, клітинної біології наступних 5–7 років не випускатимуть. Бюджетних місць навалом. Викладачі спраглі навчити вмотивованих студентів. Будь-які люди з якісною освітою в фундаментальній чи технологічній галузі будуть на вагу золота».
Голова наглядової ради Національного університету «Київський авіаційний інститут» Петро Чернишов зауважує, що все, що в українській освіті стає необов’язковим, миттєво вмирає:
«Діти прагматичні. Вони раціонально розподіляють свої сили і не вчитимуть складний предмет, якщо його не вимагають при вступі. Математику поки що складають усі, бо вона лежить в обов'язковому пакеті. Зробіть її добровільною – і за два роки ми отримаємо ті самі три відсотки».
Директор вінницького ліцею Олександр Козлов змушує поглянути на цю проблему не просто як на зміну правил вступу:
«Помилка авторів законопроєкту полягає в трактуванні математики як суто технічної, вузькопрофільної дисципліни. Проте у світовій практиці точні науки є основою випускних іспитів не тому, що кожен має стати інженером чи програмістом.
Математика – це фундаментальний інструмент розвитку мислення. Вона вчить логіки, структурування інформації, аналізу даних та вміння приймати зважені рішення».
Консультант з освіти і навчання PhD Мар’яна Калабухова доводить, що в сучасному цифровому світі чистих гуманітаріїв майже не залишилося:
«Математика обовʼязково потрібна як екзамен для допуску до вищої освіти!!! Абсолютно на будь-який напрямок навчання. Дивно, але тільки у нас це ставиться під сумнів. Математика – не про вміння рахувати в умі чи знання теорем, а про універсальний фільтр та інструмент оцінки людського мислення».
Натомість cтратегічна кураторка проєкту з розроблення програм і навчально-методичних матеріалів для вчителів Благодійного фонду SavED Олена Северенчук переконана, що подання такого законопроєкту депутатами має на меті покращити собі реноме серед електорату та зіграти на вразливості українців:
«Скасувати НМТ з математики – найлегше, що можна зробити, аби псевдовтішити людей. Але в освіті не працюють швидкі перемоги. Лише десятиліття впахування, доказовість і нудне очікування. Це може не подобатися, але лишається фактом».
Директор Unicorn School Володимир Страшко стверджує, що у виші не зможуть навчатись студенти, які не склали математику:
«Переведення математики в розряд предметів за вибором зробить вибір для дітей і багатьох батьків занадто очевидним: якщо можна не вчити, буду не вчити. Нащо ці зусилля, репетитори, стреси, якщо можна здати щось інше і обрати інший шлях.
Математику не будуть вчити. Взагалі. І так з нею все погано, стане лише гірше. А математика – це не лише формули і незрозумілі ліміти з котангенсами. Це спосіб мислення, це декомпозиція складного на просте, це робота з абстракцією, врешті-решт, – це один з найкращих тренажерів для мозку. Я розумію це зараз, у 34. У 17 я цього не розумів».
Є й більш помірковані спікери, які пропонують диференційовано підходити до питання обов’язковості предметів НМТ залежно від спеціальності, на яку планує вступати абітурієнт. Зокрема, вчителька історії Леся Хлипавка зазначає:
«Система вступу може враховувати особливості різних освітніх напрямів. Наприклад, для майбутніх гуманітаріїв достатньо перевіряти базові математичні компетентності, тоді як абітурієнти технічних і природничих спеціальностей мають демонструвати значно глибший рівень підготовки.
Якісна освіта не повинна рухатися шляхом спрощення вимог. Натомість важливо створювати умови, за яких оцінювання буде водночас об’єктивним, гнучким і справедливим».
Показовими є й результати опитування щодо необхідності скасування математики як обов’язкового предмета НМТ: думки опитаних розділились майже навпіл.
Це свідчить, що дискусія щодо формату НМТ у наступному 2027 році буде тривалою і запеклою.