Рівень підготовки випускників шкіл з математики не є підставою для скасування її обов’язкового статусу на НМТ.
На цьому наголосив заступник голови освітнього комітету Верховної Ради Сергій Колебошин, коментуючи законопроєкт про зміну формату тестування на модель «2+1».
За його словами, позиція деяких народних депутатів щодо скасування обов’язкового статусу математики на НМТ є «не дуже державницькою» і «не дуже спрямованою на дитину».
Він зазначив, що спалах активності щодо НМТ виникає щороку, коли з початком вступних іспитів усі стають експертами з освіти.
Також заступник голови освітнього комітету наголосив на «феноменальній» аргументації авторів ініціативи.
«У нас же все погано з математикою? Тому давайте не будемо нічого робити. Давайте не будемо її складати. Державі ж це не потрібно», – іронізує депутат.
Окрім того він висловив переконання, що дискусія щодо скасування обовʼязкового НМТ з математики триватиме в профільному комітеті та парламенті.
«Це відображення тієї дискусії, яка багато років триває в нашій освіті, у тому числі з батьками. Батьки у 7–8 класі розуміють, чому математику вчити необхідно. Як тільки дитина стає випускником – відразу на перший план виходять емоції», – зауважує Колебошин.
Натомість депутат упевнений, що єдине, що треба робити з математикою – це її вчити, а також вимірювати рівень засвоєння.
«Бо якщо не буде вимірювань – система піде шляхом найменшого спротиву і буде тренувати не мислення, а пам’ять, не знання, а вміння відповідати на тести», – підкреслив заступник голови освітнього комітету.
Як відомо, у Верховній Раді пропонують змінити формат НМТ у 2027 році, скоротивши кількість предметів із чотирьох до трьох. Згідно із законопроєктом, обов’язковими мають залишитися українська мова та історія України, тоді як математика може стати предметом на вибір вступника.
