Якщо поглянути на історію розподілу годин на математику в 5–9 классах, то до початку реформи НУШ відбувалося їхнє поступове скорочення. Якщо у 1990-х роках стандартом були 5 годин на тиждень в усіх класах, то згодом ситуація змінилася. Спочатку у 2005 році, з ухваленням нового Типового плану, до 4 годин урізали 5–7 класи. А з 2013 року, за часів міністра Табачника, на «уніфіковану четвірку» посадили вже абсолютно всі класи з 5-го по 9-й.
Цю проблему намагалися піднімати багато фахівців, і я також долучався до обговорення на різних майданчиках, у виступах та коментарях. Зокрема, у своїх статтях – «Про обов’язкове ЗНО з математики у 2021 році» та «Поки PISA не вдарить…?» – я наголошував, що 4 години на тиждень є критично малими для якісного засвоєння базової програми.
Потім почалася епоха НУШ для базової школи.
19 лютого 2021 року Міністерство освіти і науки видає наказ №235 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів». У таблиці розподілу годин рекомендована кількість нарешті повернулася до справедливої норми – 5 годин на тиждень (175 годин на рік) для кожного класу з 5 по 9.
Уже після виходу цього наказу нам, авторам майбутніх модельних навчальних програм (МНП), дали вказівку розробляти свої матеріали, орієнтуючись саме на рекомендовані 5 годин.
Я сприйняв це як загальну перемогу освітянської спільноти, яка роками відстоювала цей час, і як особисту маленьку перемогу у тривалій дискусії за години. Саме під повноцінні 5 годин на тиждень я і підготував свої програми: і математику для 5–6 класів, і повний цикл для 7–9 класів (алгебра, геометрія та інтегрований курс).
Але недовго музика грала. 9 серпня 2024 року виходить наказ МОН №1120 «Про внесення змін до типової освітньої програми для 5-9 класів». Головна його суть – зміна підходу до формування навчальних планів. Замість рекомендованих годин за основу береться мінімальне навантаження (де на математику виділено всього 4 години), а різниця між мінімумом і максимумом утворює так званий «резерв годин для перерозподілу між освітніми компонентами».
В ідеальній управлінській логіці ці години з резерву обов'язково мають бути перерозподілені педрадою кожної школи відповідно до її профілю чи потреб дітей. Мені особисто важко уявити, як розумна адміністрація закладу, маючи 7,5 годин резерву у 5 класі чи тим паче аж 9,5 годин у 6 класі, не дасть хоча б одну додаткову годину на математику.
Що ми отримали насправді?
Ще не встигли у серпні 2024 року висохнути чорнила на цьому наказі, як учителі, повернувшись із відпусток, були поставлені перед фактом: «У вас 4 години математики, ось наказ, розпишіться».
У 2025 році таких шкіл стало ще більше. А зараз, на початку серпня 2026 року, я, як автор, за підручниками якого викладають близько 70% вчителів України, отримую подібних тривожних повідомлень ще більше, ніж раніше. За ці три роки дії реформи ми маємо якщо не геометричну прогресію, то точно арифметичну із чіткою тенденцією до постійного збільшення кількості таких закладів.
На практиці цей «резерв годин» у деяких громадах через специфічний управлінський підхід перетворився на інструмент формалізму. У деяких школах ці години взагалі не розподіляють, фактично з метою економії бюджету залишаючи дітей на голодному математичному пайку. В інших закладах адміністрація одноосібно ділить цей резерв на свій смак, віддаючи години на що завгодно, крім точних наук.
У підсумку, маючи прекрасну юридичну можливість дати дітям повноцінні 5 годин математики через шкільний резерв, ми знову часто скочуємося до урізаних 4 годин і суцільного галопу за програмою.
Що у цій ситуації варто було б зробити МОН?
На мою думку, міністерство має дати чітке роз'яснення керівникам закладів освіти щодо логіки формування предметних програм. Програма зі шкільної математики, починаючи приблизно з 1976 року, має абсолютно сталу сумарну кількість дидактичних одиниць. Вони лише періодично перерозподіляються по класах, плюс додаються нові обов'язкові елементи відповідно до сучасного Стандарту базової середньої освіти (наприклад, елементи стохастики та наочної стереометрії).
Тобто обсяг науки та фундаментальних знань не зменшився, а навпаки – розширився. І вичитувати цей сталий, величезний масив за 4 години на тиждень замість 5 – це свідоме зниження якості освіти.
МОН має чітко наголосити: шкільний резерв годин створений не для автоматичного скорочення навантаження дисциплін, а для забезпечення адекватного часу на вивчення фундаментальних предметів.
На практиці більшість шкіл затверджує свої навчальні плани ще наприкінці травня або на початку червня. Проте піднімати цю проблему потрібно саме зараз, поки триває підготовка до нового навчального року.
Колеги-вчителі! Розкажіть, будь ласка, у коментарях, яка реальна ситуація у ваших закладах:
1.Скільки годин на математику (алгебру / геометрію) вам виділили на цей навчальний рік у 5–9 класах?
2.Чи розподіляє ваша адміністрація «резерв годин» на користь точних наук, чи вас теж залишили на мінімальних 4 годинах?
Давайте разом з'ясуємо реальну картину по країні.
Автор: Олександр Істер, учитель-методист, автор підручників та посібників з математики.
