![]() |
Рішення викликало неоднозначну реакцію суспільства, проте мало хто з тих, що «проти», наводить аргументи |
О. Істер: про обов’язкове ЗНО з математики у 2021 році
Автор: Олександр Істер, вчитель-методист, автор підручників та посібників з математики.
Обов’язкове ЗНО з математики у 2021 році: основні виклики та проблеми.
Як відомо, Міністерство освіти і науки прийняло рішення про те, що, починаючи з 2021 року «…державна підсумкова атестація з математики для осіб, які завершують здобувати повну загальну середню освіту, є обов’язковою (крім учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти)» (Рішення Колегії МОН від 27 вересня 2018 року. Протокол № 9/1-20), тобто ДПА (у форматі ЗНО) з математики стає обов’язковою для всіх випускників шкіл України.
Як стає зрозумілим із заяв відповідальних осіб МОНУ, основною мотивацією цього рішення є підвищити рівень математичних знань випускників. Безумовно, це рішення викликало неоднозначну реакцію суспільства, проте мало хто з тих, що виступають «проти», наводить хоча б якісь аргументи. Я як учитель-практик підтримую ідею МОН, але хочу в цьому блозі акцентувати увагу на певних проблемах та викликах, які виникають з уведенням цього рішення, а також на шляхах їх розв’язання.
Однак спочатку хочу звернути увагу на три важливих моменти.
- Перший: ДПА з математики довгі роки була обов’язковою для всіх випускників, але складали ДПА випускники у своїх школах, а не у форматі ЗНО.
- Другий: математика є обов’язковим випускним іспитом у багатьох країнах світу (маючи різні назви, але однакову суть), а в деяких країнах (наприклад, у Туреччині) є обов’язковим вступним іспитом НЕЗАЛЕЖНО від спеціальності, на яку вступає абітурієнт (хоч юрист, хоч артист, хоч музикант)!
- Третій: добре, що обов’язкове ЗНО з математики уводять саме з 2021 року, а не з 2020 року (про що були чутки перед уведенням у дію вказаного вище рішення). Десятикласники, які у 2018 році вибрали профіль навчання, не пов’язаний з математикою, зможуть «оминути» ЗНО з математики у 2020 році. А нинішні дев’ятикласники мають три роки, щоб підтягнути нелегкий предмет.
Далі, як обіцяв, про основні, на мою думку, виклики й проблеми.
1. Інформування суспільства. Дуже дивно, але навіть деякі вчителі (!), у тому числі вчителі математики (!!!), не знають про обов’язкове ЗНО з математики у 2021 році, хоча мали б не лише знати в першу чергу, а ще й інформувати про це батьків і учнів, причому не лише нинішніх дев’ятикласників, а й учнів молодших класів та їхніх батьків. Основний меседж, який має бути донесений, – ЗНО з математики містить завдання за 5–11 кл., а не лише за 2–3 останні роки навчання, як це було під час «вступних компаній» до 2007 року. Часто, у тому числі від досить інтелігентних батьків нинішніх школярів, доводилося чути: «Мої батьки взяли мені репетитора за півроку до вступних іспитів, і все було чудово». Залишмо без коментарів дієслово «взяли» та звернімо увагу на те, що подібне можна почути навіть від педагогів (не вчителів математики, звісно). Тому наше завдання, учителів-практиків, донести проблему до батьків. Сподіваюсь, що більшість батьків, у тому числі ті, хто всі роки казав: «А нам ваша математика не потрібна», будуть робити певні кроки для підвищення математичного рівня своїх дітей.
2. 3 (три) години рівня стандарту. Звичайно, за гостротою проблеми – це проблема НОМЕР 1. Думаю, в Україні важко знайти вчителя математики, який би на питання: «Чи можна підготувати учня до ЗНО з математики за 3 години рівня стандарту?», – відповів би: «Так». Річ не лише в тому, що за ці 204 години за 2 роки (з яких ще й частина «вилетить» через свята, карантини тощо) неможливо якісно пройти програму рівня стандарту, а ще й в тому, що на повторення та узагальнення знань часу взагалі немає. У згаданому рішенні МОНУ читаємо: «Передбачити, що для осіб, які завершують здобувати повну загальну середню освіту, державна підсумкова атестація з математики буде проводитися з використанням завдань двох рівнів: рівня стандарту та профільного рівня». Чую голос учителя-практика: «Я десь це вже бачив…».
Точно! Це ж було у 2015 році, тільки тоді рівні називалися «базовий» та «поглиблений», і всі задачі базового входили у поглиблений, плюс у поглибленому було ще додатково 6 завдань, час виконання – 130 хв та 210 хв відповідно. Оскільки в наступному, 2016 році повернулися до старої форми проведення ЗНО, виникає думка про те, що експеримент визнали невдалим, однак чомусь до ідеї повернулися.
Але я відволікся, проблему 3 годин рівня стандарту можна розв’язати лише одним, на мій погляд, способом. Надати у 10–11 класах додаткові години на вивчення математики за рахунок варіативної частини. Щиро сподіваюся, що адміністрації шкіл так і робитимуть, але важливим є й наполегливість учителів математики, які переживають за знання та результати своїх випускників та місце школи у всіляких рейтингах ЗНО (правда, є невелика надія, що до 2021 року їх приберуть з освітнього простору, і вони більше не будуть інструментом тиску на вчителів з боку адміністрації та тиску районо на «неслухняних» директорів). Про те, що буде нова «розчасовка», у якій МОН надасть на стандарт хоча б 4 години, навіть не мрію…
3. Завдання ЗНО. При складанні завдань ЗНО починаючи з 2021 року, на мій погляд, треба особливо зважати на те, що складати ЗНО будуть усі випускники всіх шкіл України, які вчилися в різних учителів, за різними підручниками, мали в різних класах різну кількість годин тощо. За таких «початкових умов» поставити всіх випускників в однакові умови є завданням, безумовно, утопічним.
Запропоную два варіанти, які, на мій погляд, допоможуть дещо «вирівняти» ситуацію. Перший полягає у тому, що вже досить багато років йде мова про «відкритий банк задач». На мій погляд — створення такого банку було б дуже позитивним кроком. Причому, я б запропонував у цьому банку вказувати типи (прототипи) завдань ЗНО, а не самі завдання. Чому такий банк важливий? Поясню на прикладі.
У програмі ЗНО 2020 року ( та й в усіх попередніх програмах) у назві теми (ліва колонка) читаємо, наприклад, таку назву «Тригонометричні рівняння». Думаю, більшість учителів, не особливо напружуючись, назвуть 10–12 різних типів тригонометричних рівнянь, а найбільш ерудовані навіть до 20 типів. Які із цих типів включають у ЗНО? Яких типів рівнянь (звичайно, крім найпростіших) вчити учнів? Жоден учитель не знає відповіді на ці вкрай важливі питання.
З повагою ставлюся до співробітників Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО), деяких знаю особисто, ціную їхню працю, але є відчуття, що створення такого банку є «непідйомною» задачею для невеликого штату фахівців з математики. Тому більш практичним, на мій погляд, виглядає другий варіант «вирівнювання» ситуації.
Він не просто простий, він – дуже простий! Я б пропонував включати в ЗНО (в усякому разі для завдань рівня стандарту) лише ті завдання, типи (прототипи) яких є у діючих підручниках відповідних класів. Наведу як ілюстрацію такого підходу «легендарний» приклад, який наводив на своїй прес-конференції директор УЦОЯО Вадим Карандій: «Скоротити дріб (2а+2)/2». На мій погляд, цей приклад абсолютно відповідає вищенаведеним вимогам, оскільки його прототип є у всіх підручниках «Алгебра. 8 кл.» 2008 року видання, за якими вчилися у 8 класі випускники 2018 року. Так, у підручнику авторів Г.П. Бевз, В.Г. Бевз це № 109 (а, б); у підручнику авторського колективу А.Г. Мерзляк, В.Б. Полонський, M.С. Якір це приклад 1 (2) на сторінці 11 та № 36 (6; 7) та № 38 (3); у підручнику авторського колективу О.Я. Біляніна, Н.Л. Кінащук, І.М. Черевко це № 31 (1; 2); у підручнику автора цього блога це № 34 (1; 4; 5) та № 35 (1; 4; 5). Завдання це, вважаю, чудове для ЗНО!
А чому його розв’язали тільки 52,9 % абітурієнтів, є темою іншої публікації.
Запрошую до обговорення!
Освіта.ua
13.03.2019