Олександр Істер: поки PISA не вдарить…?

Автор: Олександр Істер, вчитель-методист, автор підручників та посібників з математики.

Результати рейтингу PISA з математики, можливо, стали шоком для деяких освітян, урядовців і просто небайдужих. Проте для вчителів математики, які протягом багатьох років бачать учнів і мають можливість відстежувати динаміку якості шкільної математичної освіти, ці результати були цілком прогнозовані.

Більш того, як учитель-практик, вважаю, що наше 39 місце серед 79 країн є результатом відданої, я б навіть сказав, мужньої праці багатьох учителів. Результати рейтингу PISA з математики не повинні були бути несподіванкою, зважаючи на те, що у 2019 році поріг «склав/не склав» з математики не змогли подолати понад 18 % осіб.

До такої ганебної ситуації, на мій погляд, призвів цілий ряд факторів:

1. Стан справ у молодшій школі. Зменшення на певному етапі кількості годин з 5 до 4 стало однією з причин зниження рівня знань випускників 4-го класу. Також, на мій погляд, не на користь пішло широке запровадження в молодшій школі різних «модних» методик «розвивального» навчання в збиток «класичним» методикам.

Безумовно, директор школи хоче мати певну «фішку», яка приваблювала б батьків, але, на мій погляд, «розвивальні» методики підходять учням, що мають математичні здібності набагато вищі за середні. Решті потрібні «класичні» методики навчання відпрацювання основних навичок з «дозованою» кількістю розвивальних, логічних і інших задач.

«У сухому залишку» на виході із 4-го класу маємо: великі труднощі в учнів з письмовими діями множення, особливо ділення, текстовими задачами (навіть простими), визначенням порядку дій у прикладах, пропедевтичними геометричними задачами тощо. Також не сприяло освіті в молодшій школі те, що майже 20 років усі школи України навчалися за одним підручником. І тільки із впровадженням НУШ учитель уже третій рік може обирати собі підручник.

Вважаю некоректним для себе обговорювати рівень цих підручників, але вибір з 9–10 підручників завжди краще за відсутність вибору. Проте фрази типу «Порівняти вирази», плутанина між термінами «цифра» та «число», позначення кінців відрізка незрозумілими «рисочками», розміщення на сторінці підручника всього ДВОХ задач і багато іншого оминути увагою не можу.

2. Найбільшим ударом для математичної освіти, вважаю, стало зменшення кількості годин, спочатку з 6 до 5, потім з 5 до 4 і, як «вишенька на торті», рівень стандарту для 10–11-х класів до 3 годин. Плутаючи слова «гуманізація» та «гуманітаризація», певні діячи від освіти холоднокровно вбивали математичну освіту. На жаль, вимушений визнати, що вчительський загал покірно мовчав усі ці роки.

3. Довгі роки виші самотужки вирішували, які екзамени, а потім і які сертифікати ЗНО їм вимагати від абітурієнтів на ту чи іншу спеціальність (більш докладно тут).Так ось деякі з них зробили все можливе, щоб абітурієнти змогли «обійти» математику. Деякі виші додумалися навіть до того, що на технічні, інженерні, економічні спеціальності можна було вступити, не складаючи математику. Зараз, на щастя, набір сертифікатів за спеціальностями уніфіковано. Але ж багато років було зовсім не так…

4. Рівень абітурієнтів, що вступають до педагогічних вишів (звичайно, не лише зі спеціальності математики), є досить низький. Інколи це абітурієнти, які ледве подолали бар’єр «склав/не склав» та прийшли в педагогічний виш просто за «залишковим» принципом — аби кудись потрапити на бюджет. Навіть добре, що деякі з них, отримавши омріяний диплом (інша річ «як»), до школи так і не доходять.

Визнання Міністерством освіти і науки України проблем з рівнем математичної освіти дає сподівання на те, що будуть зроблені кроки до поліпшення ситуації. Наразі міністерством уже зроблено такі кроки:

1. Уніфіковано за спеціальностями сертифікати ЗНО, які вимагає та чи інша галузь (спеціальність).

2. ЗНО з математики зроблено обов’язковим з 2021 року.

3. Крок, який, можливо, не помітили вчителі середньої та старшої школи: у 3 та 4 класах НУШ математика буде вивчатися 5 годин на тиждень! Авторам підручників, які подали на конкурс, запропоновано подавати підручники у 2-х частинах. Сподіваюся, що така новація дасть змогу поліпшити якість підручників для молодшої школи.

Кроки, які, на мій погляд, потрібно зробити:

1. НАЙГОЛОВНІШЕ, без чого все решта — пусті балачки: повернення хоча б 5 годин на вивчення математики в 5–9 класах і 4 годин у 10–11 класах рівня стандарту. Автор цього допису багато разів у минулому спілкувався із чиновниками різних рангів і просив розглянути таку можливість.

Відповідь майже весь час була однаковою: «А Ви скажіть, звідки забрати години, ми заберемо». Чесно кажучи, кілька разів указати дуже хотілося, але стримувала повага до решти предметів і колег, що їх викладають. Проте я впевнений, що нова команда Міністерства освіти і науки України, якщо буде бажання, розв’яже цю проблему й без моїх підказок.

2. Дуже важливим є серйозне ставлення суспільства до математичної освіти. Для цього вважаю за потрібне запровадити ДПА у 5–8 класах, а, можливо, і в 10-му класі за процедурою, аналогічною до ДПА в 9-му класі. До речі, це саме стосується й української мови. Таким чином ми будемо поступово готувати учнів до наступних випробувань. Вважаю, що можна це запроваджувати вже в цьому 2019/2020 н. р.

3. Уведення нижньої планки (хоча б 140 балів ) на профільні сертифікати під час вступу до педагогічних вишів та у той самий час фінансова підтримка молодих учителів (звичайно, не лише математики).

Запрошую до обговорення цієї теми!