Osvita.ua Блоги О. Істер: контури ЗНО та вступної кампанії 2021 року
О. Істер: контури ЗНО та вступної кампанії 2021 року

Революційна зміна системи ЗНО потребує як обговорення в суспільстві, так і зміни нормативних документів

О. Істер: контури ЗНО та вступної кампанії 2021 року

Автор: Олександр Істер, учитель-методист ліцею лінгвістики, права і бізнесу «Міжнародний вимір», автор підручників з математики.

У кінці квітня цього року тодішня міністр освіти Лілія Гриневич під час виступу в парламенті повідомила, що у 2021 році суттєво зміниться система зовнішнього незалежного оцінювання.

На мою думку, така, досить революційна, зміна системи ЗНО потребує як обговорення в суспільстві, так і зміни деяких нормативних документів. Про все по-порядку.

1. «… дворівневий іспит з української мови: це буде базовий рівень – українська мова як державна і поглиблене вивчення – українська мова і література…». Як на мене, такий підхід уже давно «лежав на поверхні». Багато педагогів-практиків, батьків, випускників зазначали, що при всій повазі до української літератури, недостатні знання із цього предмета не повинні завадити випускникові вступити на медичні, технічні, юридичні та інші спеціальності. Безумовно, знання державної  мови є обов’язкове для здобування вищої освіти. Мені здається, що досить дискусійним є включення у ЗНО з української мови такого елемента, як «власне висловлювання» (фактично міні-твір), або, цитуючи мову документів, «завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю. Завдання передбачає, що учасник зовнішнього незалежного оцінювання створює власне висловлення на дискусійну тему». Усе-таки треба визначитися, чи повинен майбутній медик, айтішник, музикант тощо вміти писати твір (вести дискусії) в умовах жорсткого ліміту часу, чи відсутність такої навички не впливатиме на фахове зростання майбутнього молодого спеціаліста. У сертифікаційній роботі з української мови та літератури за 2019 рік  максимальна кількість балів, яку можна було набрати, якщо правильно виконати  всі завдання, становила 104 бали, а максимальний бал за відкриту форму становив 20 балів (тобто 19,2 % від максимального). Приблизно такий самий відсоток від максимального мало завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю і в минулі роки. Маю висловити припущення, що за ці роки невміння «вести дискусії» позбавило декількох дуже важливих балів десятки тисяч абітурієнтів і можливості багатьох з них, які цілком непогано впоралися з рештою випробувань (зокрема, профільними) і не мають коштів на комерційну освіту, учитися у виші.

2. Про рідне... «Також з 2021-го ми плануємо запровадити обов’язкове ЗНО з математики. Воно також буде дворівневе, тобто буде легший і складніший рівні, залежно від потреб вступника». Цьому питанню було присвячено мій окремий блог, тому повторюватися не буду, а до фрази «…залежно від потреб вступника» повернуся трішки нижче.

3. Таким чином, враховуючи те, що за чинними документами учень може обрати не більше як 4 ЗНО на 2021 рік  вимальовується така картина: перше обов’язкове ЗНО — українська мова (або разом з літературою), друге обов’язкове ЗНО — математика, третє обов’язкове ЗНО — історія України або англійська на вибір, четверте — на вибір абітурієнта з решти предметів, що виносяться на ЗНО. Зрозуміло також, що в разі третього ЗНО з історії, четвертим абітурієнт зможе обрати іноземну мову та навпаки. Але в повітрі «повисає питання»: а що робити абітурієнту, якщо для вступу до вишу йому треба здавати, наприклад, фізику та біологію? Про таку ситуацію далі… Мабуть, є досить простий вихід  — дозволити абітурієнтам здавати 5 ЗНО замість 4.

4. Одне з найважливіших, на мій погляд, питань, на яке хочеться почути відповідь від відповідальних працівників МОН є таке: хто, як, за якими принципами визначатиме рівень іспиту ЗНО з української мови (чи мови та літератури) та математики? Мені здається, що можливі два підходи. Перший: рівень ЗНО визначатиметься тим рівнем, на якому учні вивчали предмет протягом 10–11 класів, тобто ті,  які вчили, наприклад, математику на рівні стандарту, здають ЗНО на рівні 1 (назвемо – базовий рівень), а ті, хто вивчав математику протягом 10–11 класів на профільному рівні, здають ЗНО на рівні 2 (назвемо – профільний рівень). Проте такий підхід залишає дуже і дуже багато запитань. Оскільки учням на базовому  рівні для того, щоб набрати певний бал сертифіката ЗНО, треба буде розв’язати набагато менше завдань (набрати  менше тестових балів), ніж учням, які складають ЗНО на  профільному рівні. Тому,  на мою думку, більш розумним є другий підхід. Рівень ЗНО з української мови (чи мови та літератури) і математики  повинен визначатися для кожної спеціальності окремо, наприклад, відповідним додатком до  умов прийому до вищих навчальних закладів. Для прикладу, таким є додаток 4 до умов прийому до вищих навчальних закладів у 2019 році. У подібному додатку треба буде передбачити, що ті спеціальності, які ґрунтуються на фундаментальних знаннях з математики вимагатимуть сертифікати ЗНО з математики рівня 2 (профільного рівня), решта – рівня 1 (базового рівня). Так само щодо української мови (чи мови та літератури). Якщо МОН погодиться з таким підходом, то подібний додаток  випускники 2021 року, їхні батьки та вчителі хотіли б побачити якомога швидше, щоб визначити стратегію підготовки до ЗНО 2021 року. Можливо, саме це й мала на увазі пані міністр, коли казала, що вибір рівня визначатиметься «залежно від потреб вступника».

5. Тепер безпосередньо про згадуваний додаток… Спочатку передісторія… Подібний додаток існував не завжди. Якщо мені не зраджує пам’ять, він з’явився лише у 2018 році. До цього часу багато випускників, учителів звертали увагу на велику невідповідність між сертифікатами ЗНО, які вимагали на одну й ту саму спеціальність різні  виші. У своєму спілкуванні з відповідальними особами МОН як приклад я наводив одну з популярних економічних спеціальностей. Один з дуже авторитетних вишів на цю спеціальність, крім української мови та літератури, вимагав такий «набір» сертифікатів: «математика + іноземна», інший, не менш авторитетний, – «математика + історія», третій – «історія + географія» тощо. Таким чином, випускники, які хотіли б подати документи до першого та третього вишів фізично це зробити не могли, оскільки дозволялося здавати лише 4 ЗНО. Вважаю уніфікацію сертифікатів ЗНО за спеціальностями великим кроком уперед, хоча залишається питання: чому цей крок так довго робили? Також вважаю досить позитивним те, що третій сертифікат (а для деяких спеціальностей, і другий)  може обрати абітурієнт з двох предметів. Так, наприклад, на спеціальність «Комп’ютерні технології» вимагають другим предметом «математику», а третім – «фізику» або «іноземну мову». Напрям підготовки «медицина» дає можливість вибрати як другий предмет (біологія або хімія), так і третій (фізика або математика).  Легко збагнути, що після запровадження нової системи ЗНО (п.3 цього допису) учень не зможе одночасно здавати, наприклад, біологію і фізику. Таким чином, треба буде радикально змінювати  додаток до  умов прийому до вищих навчальних закладів або, як запропоновано вище, дозволяти учням здавати 5 ЗНО замість 4, як це відбувається зараз. Варто лише не забути закласти відповідні зміни в бюджет на 2021 рік.

6. Уведення обов’язкового ЗНО з математики, програма якого охоплює 5–11 класи, вимагає ґрунтовної  підготовки та серйозного ставлення до предмета від учнів і батьків не лише в останні місяці перед випуском зі школи, а протягом усього навчання. На мій погляд, допомогти реалізації цього можна було б уведенням обов’язкової Державної підсумкової атестації (ДПА) не лише у 9 класі, а й в 5–8 та 10 класах. Звичайно це ДПА має проводитися у школі за текстами, які склали вчителі школи і які затвердила адміністрація школи (тобто по формі процедура не повинна відрізнятися від ДПА для 9 класу), кількість завдань, час роботи тощо може бути предметом обговорення у фаховому середовищі  та регламентуватися відповідними документами МОН або ці питання можуть повністю віддаватися на розсуд школі.

Запрошую до обговорення цієї теми!

Освіта.ua
03.09.2019

Популярні блоги
Олеся Калинич: кому оцінки важливіші - учням чи батькам? Можливо, не діти, а ми, дорослі, прагнемо високих балів задля задоволення власних амбіцій?
Олександр Кендюхов: 5 порад новому міністру освіти 5 маленьких, але важливих порад новому міністру щодо реформування вищої школи в напрямку євроінтеграції
О. Істер: контури ЗНО та вступної кампанії 2021 року Революційна зміна системи ЗНО потребує як обговорення в суспільстві, так і зміни нормативних документів
Володимир Бєлий: ще раз про перспективи ЗНО для вчителів Для більшості потрібен документ про проходження підготовки як гарантія успішності під час атестації
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Анна
Никто не говорит, что история не нужна. Просто вчера была одна история, сегодня другая, а завтра, я надеюсь, будет третья. Просто есть честные науки, такие как математика, где есть утверждение и есть доказательство, а есть науки продажные, такие как история, литература, право. Так, что гуманитарии, учите математику, а не только умиляетесь от чьих-то бредовых фантазий. Котелок заварит – наступит просветление, жизнь станет легче!
anton2000
Украинская литература в ЗНО должна быть минимизирована. А ставить обязательными историю или английский - это вообще полная ерунда. Английский и так те, кто думает о будущих перспективах, учит не только в школе, а и вне ее на разных курсах. И ЗНО тут вообще не при чем. Те, кто собирается поступать на соответствующие специальности, тот и должен сдавать английский. Та же ситуация с историей. Зачем будущему химику-физику-биологу в старшей школе тратить время на подготовку к ЗНО по истории? Он должен учить химию-физику-биологию. А если вводить историю, то почему тогда на истфак не сдавать обязательно химию или физику? Обязательным должен быть только украинский. Причем только язык. А все остальные ЗНО ребенок должен выбирать сам в зависимости от будущей специальности. А разговоры Гриневич о том, что в стране плохо с математикой и английским и поэтому надо ввести ЗНО по ним говорит о том, что она не знала, как изменить ситуацию к лучшему, кроме как назначив для всех кару в виде ЗНО.
Вчитель
У продовження нижче сказаного - пана Істера цілком підтримую. Тому що логічно викладена система вступу до ВНЗ, яка може допомогти багатьом абітурієнтам. Але коли нижче читаєш «гуманітарії тупі і не логічні», вибачте, що? Тобто тільки вам, математикам, це доступно? Нісенітниця. Люди, які гармонійно розвиваються, інтелектуально та фізично, вже апріорі володіють таким розумовим процес.
Вчитель
Як «приємно» бачити, що знову до гуманітаріїв поверхневе ставлення. Працюю вчителем історії, тому що мріяла про це з дитинства, а не тому що «ну його ту математику». Не складала іспит з цього предмету, тому що коло моїх інтересів складалось з багатьох інших шкільних предметів: історія, географія, правознавство, англійська та хімія. Елементарні математичні дії, формули та їх застосування потрібні і зараз, але воно обмежується програмою до класу 7, напевно. Ні в якому разі, я не буду казати, навідміну від вас, шановні колеги, що математика не потрібна. Працюючи у школі, постійно стикаюсь до неповаги з боку «технарів», бо «історія нікому не потрібна». А те що усі шкільні предмети покликані формувати гармонійно розвинуту особистість, а не лише ту, що кидає в обличчя всім «синус, котангенс, логарифм, інтеграл». Знаєте, допоки в нашому суспільстві таке неповажне ставлення (навіть серед освітян!), усі дискусії та обговорення будуть абсолютно безрезультатні. Бо кожен бачить зі своєї вежі.
Макаренко Олена
Зрозуміло, що Істер - фаховий суперпедагог + автор підручеників. Таких в МОНі хтось слухатиме ? Там "у тренді" зовсім інші.Викладено настільки чітко, що розумний міністр просто взяв би все, і видав би за своє. Чи буде так ? Чомусь , беруть сумніви
Анна Захарченко
Грамотный и логичный подход. А по поводу стонов о математике - не имев с ней ничего общего уже 20 лет после школы, и потратив всего три недели по вечерам на подготовку, ЗНО в этом году написал на 170. Если дети после школы знают ее хуже, значит им не место в ВУЗе.
Анонім
Для Анна Захарченко: Не дітям, а вчителям математики не місце в школі! Задовбали зі своєю "царицею наук"
Коментувати
Олександр
Згоден про українську літературу. Її треба мінімізувати в рамках ЗНО. Дати вибір вступнику вибрати поглиблену українську мову та літературу чи просто українську мову, абітурієнт сам буде знати, що треба здавати. На історика, філолога, вчителя української мови та літератури - поглиблене, всі інші хай здають як державну мову.
Людмила
Обов"зкове ЗНО з математики для гуманітарних та спеціалізованих шкіл ,абсолютно не потрібне..Хто бажає вивчати математику і здавати ЗНО мають таку можливість.За даними міжнародних освітніх інституцій лише 1,5 % людей мають природні здібності до вивчення математики,ще 30 % можуть її засвоїти на певному рівні Навіщо це решті випускників?
Небайдужий
Для Людмила: Чому непотрібне? Нехай прийдуть, отримають свої нуль балів, раз не мають "природньої здібності", і всі будуть знати потенціал людини в розумовій діяльності. А не так як зараз, нічого не знають, а хочуть нормальні бали і щоб зважали на їхні порожні міркування. Чи для вас це нормально?
Ніка
Для Людмила: "За даними міжнародних освітніх інституцій лише 1,5 % людей мають природні здібності до вивчення математики" - ви це серйозно? Дайте, будь ласка, посилання на цю нісенітницю.
Для Людмила:
Мабуть, правду кажуть, що гуманітарій - це діагноз.
Коментувати
Анна
Чувствуется, что статья написана математиком - логично, четко, красиво! Куда там тем гуманитариям c их "соп-ми"! Спасибо господину Истеру за прекрасные разработки по предмету!
Ирина
Не всем нужна математика.Зачем гуманитарию издеваться над собой.яДостаточно и базового уровня.
просто вчитель
Для Ирина: Для Людмила: Можна подумать,що історія або українська мова всім потрібна.Чому тоді математик або природничник повинні знущатися над собою?.Їм теж достатньо базового рівня з цих предметів.
Людмила
Мову мають знати ,бо це грамотність,а літературу не обов"язково.А щодо математики історії та інших предметів має бути вільний вибір ,в залежності від обраного фаху ,для чого ці обов"язкові Предмети.
Ха-ха-ха
Для Людмила: А ви впевнені, що грамотність потрібна кожному? Без неї навіть міністром освіти і науки можна стати. Мабуть, "по-приколу". Якщо не вірите,то порахуйте, скільки помилок наробила пані Новосад. https://strana.ua/news/219993-preemnitsu-hrinevich-na-postu-ministra-obrazovanija-ulichili-v-bezhramotnosti.html
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!