Osvita.ua Блоги Ігор Лікарчук: над сільськими школами занесена сокира
Ігор Лікарчук: над сільськими школами занесена сокира

Ніхто не доклав зусиль для того, щоб вдихнути у сільські малокомплектні школи друге життя

Ігор Лікарчук: над сільськими школами занесена сокира

Автор: Ігор Лікарчук, екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти, в. о. директора Навчально-методичного центру забезпечення якості освіти.

Сьогодні дав інтерв`ю одному ЗМІ. Думаю, що не оприлюднять, бо казав НЕ те, що журналіст хотів почути. Мова йшла про сільські школи, над якими занесена сокира...

Мої роздуми стосовно долі майже приречених були такими.

1. Занесення сокири над сільськими школами варто було очікувати. Десятками років всі дивилися на занепад сільської освіти і.... нічого не робили. Нагадаю, що коли в СРСР постало питання про необхідність покращення сільської освіти 70-80-х роках минулого століття, то було прийнято 5 партійно-урядових постанов заради спасіння сільської школи. У сільську освіту пішли гроші. Й великі гроші. Наведу лише один приклад. Якщо у вчителя фізкультури сільської школи в ті часи через малокомплектність закладу не вистачало годин для ставки, то йому її виплачували в повному обсязі... Аналогічна ситуація була і з вчителями іноземних мов. А соціальна підтримка сільського вчителя. Я, працюючи сільським вчителем, практично нічого не платив за квартиру, за електроенергію, за опалення... Тепер, коли роками у освіту, і найперше - у сільську, не вкладалися кошти, починаємо волати: вона погана. Не буває поганих дітей у хороших батьків.

2. Чим навчальний план малокомплектної школи відрізняється від навчального плану повнокомплектної? Нічим. Держава, затверджуючи типові навчальні плани, абсолютно відмовилася враховувати специфіку та особливості функціонування сільських шкіл. Тобто, всіх підстригали на один шик: як у армії. Як наслідок - маємо те, що маємо.

3. Специфіка малокомплектної сільської школи та, що в ній нормальний освітній процес на засадах класно-урочної системи організації навчання організувати НЕ МОЖЛИВО. А чи дозволені в наших школах інші, ніж класно-урочна, системи організації навчання? НЕ ДОЗВОЛЕНІ. Ба, навіть заплату вчителям нараховують, кладучи в основу кількість проведених уроків у рамках цієї ж системи. Я вже мовчу про те, що наша славна педагогічна наука, із тисячами захищених дисертацій, так і не спромоглася на науково-методологічне обґрунтування іншої, ніж класно-урочна, системи організації навчання. А ті управлінці та учені, котрі мандрують світом у пошуках досвіду, не звертають увагу на те, що багато країн проблему невеликих шкіл ВИРІШИЛИ.

4. Мені дуже прикро, що результати ЗНО чомусь стали підставою для твердження про низьку якість освіти в сільській школі. Це, як у тій приказці: «Знайшли сокирку під лавкою». Це НЕ Є ПРАВДА. Бо кращі результати ЗНО учнів міських шкіл пояснюються, насамперед, тим, що вони мають набагато кращий доступ до репетиторства. І деякими іншими чинниками. Між іншим, якби оця «сокирка» була б правдою, то випускники опорних шкіл уже могли б показати кращі результати ЗНО. Їх хтось бачить?

Чому я про це пишу? І вже не перший раз? Та тому, що піднімаючи сокиру, ніхто не доклав зусиль для того, щоб вдихнути у сільські малокомплектні школи друге життя.

Люди, котрі готові запропонувати проекти порятунку сільської школи, є. Й вони готові це робити. Потрібні лише політична воля, підтримка й бажання.

Оригінал

Освіта.ua
06.11.2019

Популярні блоги
Микита Андрєєв: про проєкти двох цікавих документів Наївно було думати, що зі зміною влади зміниться спосіб мислення менеджменту середнього рівня
Володимир Онацький: про шкільні олімпіади Олімпіада – це можливість продемонструвати знання з предметів на рівні школи, району чи міста
Ігор Лікарчук: про булінг стосовно вчителів на канікулах Учителя, який не прийде на методичні витребеньки, обов’язково будуть цькувати, вимагаючи пояснення
Сергій Дятленко: чому #олімпіади_важливі Напередодні початку І (шкільного) етапу Всеукраїнських олімпіад розганяється теза про їх непотрібність
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Вчитель
Для порівняння наведу результати ЗНО-2019 у форматі: Школа (Сер. бал ЗНО, Учнів/тестів, Склав (%)). Моя, далеко не найкраща, сільська школа (142.7 , 11/34, 100). Декілька шкіл Києва у вас під носом: № 319 (101.2, 73/238, 81), № 273 (103.0, 14/46, 81), № 13 (105.1, 28/98, 81), № 103 (106.6, 23/86, 81), № 199 (107.3, 27/94, 84), № 146 (107.7, 25/82, 84), № 11 (107.7, 17/64, 85), № 224 (108.3, 20/75, 79), №12 (109.0, 14/54, 87), № 213 (109.2, 26/96, 85), №175 (109.9, 30/103, 83). Добавте до цього списку школи 131, 249, 110, 218, 66, 81, 321, 300, 215, 122, 270, 182, 37, 205, 292, 280, 95, 111, в яких середній бал ЗНО від 110 до 120, а кількість тих, хто склав ЗНО, також менша за 90%, і тоді робіть висновки, наскільки хороші знання отримують учні в міських школах, зокрема, в школах Києва. А мій висновок простий: боротьба з сільськими школами - це боротьба за землі сільськогосподарського призначення.
Ірина
Одна з причин занепаду сільської школи в тому, що починаючи з 90-х директорами почали призначати конюхів та базарних баб із занадто заочною освітою.
Лена
Сільським школам капець; як і селу в цілому. Це треба просто прийняти як даність. На жаль
Олена
В наших сільських школах (Донецька область) директор має зарплату майже 16 тис грн., вчителі від 8 тис до 12 тис. грн. В школі навчається 60 дітей. Потужність - 350 дітей. Утримання школи майже 3 млн на рік (без врахування заробітної плати вчителів, це державні кошти додатково приблизно 3,1 млн на рік), в т.ч. і на підвезення дітей до школи. В селі окрім декількох фермерських господарств роботи немає. В школі немає 1,2 та 11 класу (немає дітей), перспективи розвитку відсутні. Бюджет сільської ради мізерний. Скажіть будь ласка, чи є шанси врятувати цю школу, якщо вона потребує капітального ремонту (покрівля - 1,2 млн., система опалення 700 тис.грн. та інше). Які ваші пропозиції, окрім звинувачення влади в недофінансуванні? Моя думка - треба розвивати аграрний сектор, давати людям робочі місця, а вже потім кричати, що сільську школу ображають.
Денег- море
Для Олена: Моя пропозиция уменьшить зарплаты судей,прокуроров,депутатов,сократить кучу ненужных чиновников( в том числе и от образования), вывести зарплаты " из тени"( и не только зарплаты,но и реальные доходы таможни,больниц,нотариусов)), вернуть в бюджет ущерб,нанесённый " чёрными " лесорубами, нечестными предпринимателями и др. Конфисковать у некоторых товарищей всё ими награбленное,построенное при СССР, и глядишь- найдутся средства на сельские школы и на бюджеты всех уровней.
Остап
Ага, кажуть і пишуть, що нещасний незрозумілий старою владою, переслідуваний реформатор Абрамавічус призначив собі зарплату у 19 000 000
Вранье везде
Сказки про недостаток денег в бюджете пусть гончаруки оставят для себя. Так,как воруют чиновники в Украине,- нигде не воруют! Посмотрите новое видео известного блогера,на сколько миллиардов наворовал Ковальчук из " Укрэнерго" и вывел в офшоры! Им- миллиарды, а народу- закрытие школ и " сказочки" о недостатке денег в бюджетах.
Коментувати
Анатолій Котенко
В першу чергу потрібно рятувати село в цілому, починаючи з економіки,створення робочих місць, з підтримкою фермерства, тваринництва, з підтримки інфраструктури.Треба зробити так, щоб залишитись в селі було вигідніше ніж їхати в місто.Будуть робочі місця - будуть діти - буде школа.
Грусть
Для Анатолій Котенко: Ничего уже не будет! Дно в сёлах почти достигнуто! В селе соросовцам нужна земля без людей!
сіва
скоріше б ринок землі запустився і можна було б продати землю. Ніхто не буде відновлювати село, це утопія, чого не можете цього ніяк зрозуміти.
Коментувати
Мария Ивановна
УВ.пан Игорь! Спасибо Вам за последовательную позицию. Ещё в 2011 г прочла Вашу статью " Мышеловка для школ". И тогда,и сейчас писали всё верно. Ганьба нашим правителям- предателям,которые решили всё же продолжить уничтожать сёла!
Селянка
Для Мария Ивановна: В розвинутих європейських (і не тільки) країнах частка сільського населення становить менше третини. Якщо ми колись зможемо бути розвиненою країною, то і нас це чекає. І якби багато років тому не залишали селян в селі примусово, то вже зараз би сіл було б в рази менше. Села вимирають, особливо віддалені, бо молодь також хоче жити там, де газ, ’’асфальт’’, зручності.
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!