Ігор Лікарчук: засилля класно-урочної системи

Автор: Ігор Лікарчук, екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти.

Мій учорашній пост із інформацією про призначення Лілія Гриневич Міністром освіти і науки України прокоментував Олекса Бабанський. НЕ можу не перепостити його коментар повністю.

Ось він "Ліля, будь ласка посприяйте відміні "обязаловки" отримувати освіту через школу. Це запровадили ще в Прусії, коли запроваджували класно-урочну систему. Класно-урочна школа - то є старий заіржавілий робот, якому чомусь досі батьки ПОВИННІ віддавати дитину. Навіщо ця повинність? Якщо є набагато кращі можливості для дитини здобути активні навички та знання, навіщо батьки мусять носити ці "пояснювальні записки" чому ми не ходимо в школу? БО ВОНА НЕ НАДАЄ ЯКІСНИХ ПОСЛУГ, які ще треба пояснення? Але деяких батьків навіть до прокуратури викликають давати пояснення "чому дитина не ходить до школи".
Будь ласка, як держпосадовець, допоможіть батькам та дітям відкараскатись від цієї абсурдної "панщини".

Цим перепостом повністю підтримую думки автора коментаря. Від себе лише додам, що на мою думку в Україні ніхто не знає (і не хоче знати) про інші системи організації навчання (маю на увазі офіційний і науковий, а швидше псевдонауковий) рівні.

Під класно-урочну систему зроблені всі законодавчі та нормативні акти. Роботі в такій системі навчені всі педагогічні працівники. Працювати в інших системах більшість із них не може і не здатна. Саме через засилля класно-урочної системи організації навчання у нас, під виглядом оптимізації, йде нищення мережі сільських загальноосвітніх навчальних закладів, сільські педагогічні працівники професійно деградують, не маючи достатнього навантаження. Але головне, що від цього страждають учні і майбутнє нашої держави. Натомість сотні академіків та чиновників пишуть концепції, методичні матеріали, дисертації... Бо так було заведено в совку. Так і продовжується? Чи зможе Лілія Гриневич розрубати цей гордієвий вузол?

Оригінал