Олена Панич: щодо оптимізації навчальних закладів

Треба зробити все для того, щоб якомога більше навчальних закладів врятувати від закриття

Олена Панич: щодо оптимізації навчальних закладів

Автор: Олена Панич, кандидат історичних наук, Національний педагогічний університет ім. Драгоманова.

Не секрет, що я не є прибічником оптимізації. Я вважаю, що треба зробити все для того, щоб якомога більше навчальних закладів врятувати від закриття. Але коли країна переживає економічну кризу, питання скорочення витрат завжди постає на порядку денному. У тому числі витрат на освіту.

Тоді починають говорити про низьку якість освіти, про непрозорість, корупцію. От мовчали, мовчали, аж тут раптом виявляється, в нас така корупція, що жах… Все це очевидно має на меті виправдати цілі оптимізації. Це не є чесно стосовно до освіти. Замість того, щоб об’єктивно оцінити, що саме привело навчальні заклади до цього кризового стану і допомогти їм з нього вийти з найменшими втратами, люди починають галасувати, що все погано, "вони нікому не потрібні", "вони калічать дітей", давайте закривати. А чиновники і раді старатися.

Часто така оптимізація відбувається дискреційно і непрозоро, і цим викликає багато образ і зниження загального рівня соціальної довіри (який у нас і без того низький). От у зв’язку з цим виникає питання: як зробити, щоб заклади освіти могли вижити, щоб вдалося уникнути надто великого скорочення робочих місць у сфері освіти?

На мій погляд, є декілька важливих рішень, які повинні бути прийняті на політичному рівні:

По-перше, треба мати політичну волю, чітку настанову врятувати стільки закладів, скільки можна. Максимальну кількість. Треба бути готовими направляти на це зусилля. Слід пам'ятати, що освіта - це те, що робить суспільство безпечнішим. Вже заради цього треба берегти кожну установу, яка дає освіту.

До того ж, заклад освіти - це не конвеєр, який має обов'язково виготовити заплановану кількість деталей за єдиним, встановленим згори зразком. У ньому може навчатися і невелика кількість учнів чи студентів за окремими, пристосованими програмами, якщо суспільству вдасться розумно налагодити цей процес.

По-друге, потрібна програма дій зі збереження освіти. Вона має базуватися на об’єктивному аналізі ситуації, чому так сталося, що той чи інший заклад став неефективним, що його неможливо утримувати, і що можна зробити, для того, щоб вийти з цієї ситуації з найменшими втратами.

По-третє, має бути диференційований підхід. У кожного закладу своя ситуація, свої умови і передумови. Щодо кожного закладу має бути прийняте індивідуальне рішення.

По-четверте, жодне рішення такого роду не може прийматися авторитарними методами згори. Потрібно, щоб всі зацікавлені сторони обов’язково були долучені до обговорення і прийняття такого рішення.

Треба, в обов’язковому порядку вислухати працівників навчального закладу, і якщо в них є якась програма дій, яка може потенційно привести заклад до виходу із кризової ситуації, треба дати цій програмі реалізуватися. Якщо заклад освіти потребує для цього якоїсь практичної підтримки, скажімо, фінансової автономії, йому повинна бути надана така допомога.

По-п’яте, треба зробити все можливе, щоб залучити допомогу ззовні. Наприклад, заохотити приватних спонсорів, інвесторів, які могли б вкласти гроші в цей заклад. Також можуть виявитися громадські організації, які на волонтерських засадах будуть готові допомагати. Їм також треба створювати певний режим сприяння для такої діяльності.

Ну, і, зрештою, навіть якщо щось зникає, на його місці завжди може з'явитися щось нове. Тому на місці закритих чи "оптимізованих" старих закладів освіти завжди треба давати можливості виникати і розвиватися новим.

Ось таких заходів, на мій скромний погляд, варто вживати для полегшення проблеми оптимізації.

Оригінал

Освіта.ua
12.04.2016

Популярні блоги
В. Громовий: в освіті вже пройдена межа незворотності Негативний відбір і зворотна селекція в освіті тривають, адже йдуть кращі, а «лава запасних» практично порожня
Є. Стадний: ідея збільшення ваги атестата хибна по суті Чим більше враховуватимуть атестат, тим меншими будуть шанси дітей з хорошими знаннями з суворіших шкіл
Д. Бабурін: реальність освіти за ширмою рейтингової шкали За ширмою рейтингової шкали 100-200, яку нам кожен рік презентує УЦОЯО, ховається реальний стан освіти в Україні
В. Громовий: як врятувати освіту від остаточного розвалу Як викликати шалену ненависть, але врятувати шкільну освіту від остаточного розвалу
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Olena Panych
Так, я погоджуюсь, що крім оптимізації є й інші проблеми освіти. Але проблема "профанації" не вирішується оптимізацією, тому що і в цілком міцних і начебто процвітаючих закладах є багато профанації. Настирний студент сам по собі проблему не вирішить також, тому що має бути і викладач, який буде цю настирність задовольняти і підтримувати на хорошому рівні. Тут має бути синергія. ІМХО демотивованими як раз є більше викладачі, ніж студенти в наших умовах. Тому має бути реформування освіти в цілому, а не просто закриття.
Владимир Белый
Для Olena Panych: Звісно, пані Олено, що у вигляді загальної "формули" - "має бути реформування освіти в цілому, а не просто закриття". Тим більше не має бути суто адміністративної "формули" на кшталт "прийнято рішення закрити ...", ...АЛЕ у практичній площині "формула" оптимізації як інструменту вирішення глобальної проблеми якості освіти не може не включати: по-перше, - жорсткого блокування входу до ВНЗ тим, хто не є спроможним правильно виконати завдання ЗНО хоча на 40% від обсягу вправ, що зараз пропонуються (вони майже смішні відносно того, що практикується для навчання за державний бюджет в інших країнах, що навіть більш багаті ніж Україна), по-друге, - закриття тих закладів, що лишаться без студентів. Ці речі вплинуть на мотивацію як учнів, так і викладачів ТАК помітно, що через десяток років стане впору будувати нові сучасні університети. Замість того відстою, якого все ще тримаємося. У у третьому тисячолітті!?
Olena Panych
я не погоджуюся з цим. ЗНО не має бути бар"єром. Освіта існує для студента, а не студент для освіти. Всі, хто вчаться в наших ВНЗ, добре склали ЗНО. Іноді навіть дуже добре. Але вони втрачають мотивацію протягом першого року навчання. А ті, хто не можуть скласти ЗНО, скажімо, через те, що вчилися в сільській школі, не повинні через це втрачати доступ до вищої освіти. Не виключено, що їхня мотивація вчитися може значно перевищити очікування. ВНЗ має стати мотивуючим середовищем. І якщо ми знайдемо спосіб навчити найменш підготовлених, то більш підготовлених ми також навчимо
Татьяна Сердечная
Для Olena Panych: Если студент НЕ учится, значит в ВУЗ он отправился НЕ за знаниями.Миф о сельских детях,которые плохо сдают ЗНО,а после наганяют - всего лишь МИФ. Те дети, которые СТАРАЛИСЬ УЧИТЬСЯ в школе, те сдают ЗНО на довольно высоком уровне, в ВУЗе нередко имеют повышенную стипендию, поскольку именно мотивация, которая рождена В СЕМЬЕ, позволяет таким детям и в школе учиться, и в ВУЗе. Пропуск ВСЕХ желающих в ВУЗ есть не что иное, как стремление сохранить слабые ВУЗы.И именно ЭТО являтеся тем фактором, который НЕЯВНО уничижает весьь смысл ВЫСШЕГО образования, плавно переходящий в уничижение среднего в мировоззрении как родителей, так и детей
Коментувати
Владимир Белый
А ще у нас не "проблема оптимізації", яку потрібно "полегшити", а значно важливіша проблема - ПРОБЛЕМА ПРОФАНАЦІЇ ОСВІТИ, яку без такого інструменту як оптимізація (закриття значної кількості несучасних закладів) НЕ ВИРІШИТИ. Якщо й є між цими поняттями проблема, так це БРАК духу у тих, хто за організацію справи зарплату отримує, а замість неї (справи) займається симуляцією діяльності, прикриваючись "браком політичної волі" - десь там на горі.
Ганна
Для Владимир Белый: Необхідно покращувати та розвивати ті заклади, що є, а не закривати. Найгірший виш не навчить криміналу. Чим більше освічених людей, тим краще для країни, але гірше для нашої клептократії. Боротися треба з фактами продажу дипломів, винуватцями, а не закладами освіти. Без керівника вишу такі справи не робляться. Чому повинні страждати викладачі, студенти, місто, а не конкретні шахраї?
Lishchynska
У Львівській Фінансовій Академії ректора Петра Буряка СБУ зловили на взятці. При обшуку знайшли кілограми золота, мільйони доларів. Але це завадило педагогічному колективу обрати його знов ректором, бо він бачте добра людина і великий професіонал. Такі заклади треба закривати. Це мертві заклади. Саме у них студенти стикаються зі злочином- корупцією.
ВЫ защищаете СВОЮ нишу
Для Ганна: получения финансового обеспечения.И, вот точно вижу, как НЕУМНЫЕ-НЕЗНАЮЩИЕ студенты собирают бабло для проплаты сессий. Оно еле читать умеет, еле-еле школу закончило, но диплом о "высшем образовании" маленького местного университета, в котором преподают учителя местных школ, ученики которых проигрыывают олимпиады даже местные, имеет. БРЕД сивой кобылы создали наши нувориши, отпустив вожжи управления всеми отраслями.И образованием тоже:"Выбирайтесть кто как может". Вот и навыбирались. Им бы рабочей профессией овалдеть, ан нет - в университет, чтобы "сидеть в тёплом офисе и хорошо зарабатывать", не осознавая, что чтобы ЗАРАБАТЫВАТЬ необходимо не только жопой переж носом крутить, но и что-то уметь
Коментувати
Владимир Белый
Оцей лозунг "збереження освіти" є слизьким, бо у своєму корені ставить акцент на таке "збереження", котре чи не кожен працівник ВНЗ розуміє як збереження саме його робочого місця та ВІДНОСИТЬ на периферію уваги суспільства ГОЛОВНЕ - студента, який би не тільки хотів здобувати вищу освіту по-справжньому, а й був здатен до того. Першим репером цієї здатності є РІВЕНЬ мінімального прохідного балу під час ЗНО. Все інше - від лукавого: за "програмою збереження", яку розроблять представники ВНЗ буде подальше нівелювання освіти як такої, бо нічого дійсно проривного щодо мотивації наполегливо вчитися теперішні представники ВНЗ, окрім збереження старих моделей НЕ ПРОПОНУЮТЬ. Без настирного до знань студента якості освіти не буває: гарний викладач, нова програма тощо є умовами необхідними, але не достатніми. Крапку у справі збереження освіти може поставити лише гарний студент. І виїздять за кордон не ті, хто не можуть здати ЗНО, а ті, хто не хоче даремно гаяти час серед студентів-ледарів.
Ганна
Для Владимир Белый: А викладач жодної цінності не представляє? Людина із семи років вчилася, писала дисертацію під профіль вишу та кафедри. Десятиліття праці над собою нічого не варті? Країна для людини, чи як у сталіна було - немає людини - немає проблеми?
исходя из существующих реалий,
Для Ганна: те девочки, которые ПРЕДСТАВЛЯЮТ РЕАЛЬНУЮ ЦЕННОСТЬ, после реорганизации провинциального ВУЗа, в котором работали, нашли работу В СТОЛИЧНОМ ВУЗе.Молодые девочки, которые ПРЕДСТАВЛЯЮТ РЕАЛЬНУЮ ценность, их маленьких, но исторически давних университетов перебирютсяв более престижные для себя.Неговорите ГЛУПОСТЕЙ.Если Считать,что университет должен ДАТЬ ЗАРАБОТАТЬ его работникам, то мы,как нация-ИДИОТЫ,
Ірина
І знову, шукайте спонсорів, інвесторів. А де держава? Невже державі не потрібні розумні люди. Адже зруйнувати сільські школи просто,0 а де брати сільським батькам, у яких кошти тільки з молока, на престижні речі для дитини? адже в опорній школі треба тягтися до міських дітей. А наші діти так і будуть "селюками". Кучна зруйнував колгоспи, а Порошенко добиває село. Прикро...
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!