Osvita.ua Вища освіта Реформа вищої освіти МОН реформує підготовку молодших спеціалістів
МОН реформує підготовку молодших спеціалістів

Розроблено Концепцію у сфері реформування підготовки за рівнем молодшого спеціаліста

МОН реформує підготовку молодших спеціалістів

Міністерством освіти розроблено Концепцію реалізації державної політики у сфері реформування підготовки за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста. Проект документа вже оприлюднений на сайті відомства для громадського обговорення, що триватиме до 16 червня.

Метою Концепції є забезпечення проведення системної реформи підготовки молодших спеціалістів та створення передумов для трансформації теперішніх вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації із забезпеченням на цій основі здобуття повної загальної середньої освіти професійного профілю.

Автори проекту Концепції наголошують, що у сьогоднішніх умовах технікуми та коледжі, що у більшості не орієнтовані на ґрунтовні наукові дослідження та академічну свободу учасників освітнього процесу, не можуть забезпечити випускникам притаманного для вищої освіти рівня трудової адаптивності та соціальної мобільності.

«Перебуваючи упродовж понад 20 років у системі вищої освіти більшість технікумів та коледжів поступово втрачають високий рівень професійної підготовки на користь незавершеного і не завжди системного опанування компетентностями вищої освіти. Слід визнати, що без розвитку широкого спектру реальних наукових досліджень їх перетворення на університети прикладних наук є неможливим», - йдеться у проекті документа.

За визначенням авторів Концепції, державна політика щодо діяльності цих закладів освіти має ґрунтуватись на засадах задоволення освітніх потреб громадян у здобутті ґрунтовної освіти з орієнтацією на практичну діяльність та якісної профільної повної загальної середньої освіти з перспективою подальшого здобуття ступенів вищої освіти та можливістю обирати різні траєкторії навчання тощо.

Також коледжі і технікуми мають забезпечувати підприємства працівниками середньої ланки відповідно до потреб ринку праці з урахуванням структури національної економіки та перспектив реіндустріалізації.

«Заклади освіти, які наразі здійснюють підготовку молодших спеціалістів, мають переосмислити свою діяльність та позиціонування в системі освіти України, вибрати шлях для подальшого розвитку з урахуванням власного бачення та національного законодавства», - зазначають розробники Концепції.

Для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації автори вбачають декілька варіантів розвитку.

Зокрема, збереження в статусі коледжу як закладу вищої освіти, що здійснює підготовку молодших бакалаврів або бакалаврів короткого циклу, а також має право здійснювати  підготовку за освітньо-кваліфікаційним рівнем фахівця, у тому числі на основі базової загальної середньої освіти з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти професійного профілю та реалізовувати освітні програми профільної старшої школи.

Також можливий варіант збереження навчального закладу в статусі коледжу як закладу фахової освіти, що здійснює підготовку фахівців у тому числі на основі базової загальної середньої освіти з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти професійного профілю, а також має право здійснювати підготовку кваліфікованих робітників, у тому числі на основі базової загальної середньої освіти з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти професійного профілю та реалізовувати освітні програми профільної старшої школи.

Передбачається, що вищі навчальні заклади, що в системі вищої освіти наразі здійснюють підготовку виключно за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста і до 2020 року не отримають ліцензію на підготовку освітньо-професійного ступеня молодшого бакалавра та/або ступеня бакалавра, можуть продовжити підготовку фахівців у системі професійної освіти як заклади професійної або фахової освіти.

Статус коледжів-ліцеїв можуть набувати заклади освіти, що проводять навчання учнів за програмою профільної старшої школи за академічними профілями, спорідненими основному професійному спрямуванню.

У разі затвердження Концепції норми документа реалізуватимуться протягом 2017-2029 років трьома етапами.

На першому етапі (2017-2018 роки) передбачається прийняття нової редакції закону «Про освіту», внесення змін до закону «Про вищу освіту», ухвалення закону «Про професійну освіту», розробка поетапного плану дій з реформування підготовки з освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста в освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, а також запровадження проведення державної підсумкової атестації для студентів, які здобувають рівень молодшого спеціаліста або фахівця одночасно із завершенням повної загальної середньої освіти, у формі ЗНО.

На другому етапі (2019-2022 роки) планується модернізувати матеріальну базу коледжів для забезпечення високоякісної професійної підготовки за освітньо-кваліфікаційним рівнем фахівця для 3-4 провідних галузей економіки, запровадити вступ молодших спеціалістів (фахівців) на освітні програми для здобуття ступеня бакалавра на основі результатів ЗНО, розробити стандарти освіти фахівця з урахуванням вимог 5-го рівня Національної рамки кваліфікацій та відповідних професійних стандартів тощо.

Третій етап (2023-2029 роки) передбачає модернізацію матеріально-технічної бази для забезпечення підготовки фахівців для роботи із сучасними технологіями та забезпечення  потреби молоді у професійному профілі старшої школи.

Ризиками прийняття Концепції автори бачать незабезпечення фінансової підтримки реформи, опір людей, які не готові змінюватись та протидія з боку окремих осіб та інституцій, які прагнуть здобути політичний капітал на гальмуванні освітніх реформ та труднощах освітян, які обумовлені непроведенням або затягуванням трансформацій.

Разом з тим, автори Концепції наголошують, що наслідками неухвалення Концепції можуть стати втрата освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, системи технікумів та коледжів, а також поглиблення диспропорцій, дефіцит працівників без вищої освіти, надлишок працівників з вищою освітою переважно гуманітарного профілю.

Ознайомитись з проектом концепції

Освіта.ua
07.06.2017

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Михайло
чи будуть виделені бюджетні місця у коледжах , для вступу на базі повної загальної середньої освіти, за результатами ЗНО?
Ольга
Який до дідька молодший бакалавр?!!! Бакалавр, магістр - вища освіта. Все інше у професійну освіту. Технікуми виникли як навчальні заклади, які готували кого? ІТП середньої ланки, а не людей з вищою освітою, той повинні повернутися в систему підготовки робітників.
tfl
Для Ольга: Я все таки проти того, що відмінили спеціаліста. На магістратуру мають вступати найрозумніші, а на спеціаліста можна м’якші вимоги дати вступу
Ольга
Для tfl, функції спеціаліста повинен виконувати бакалавр. Але у нас на сьогодні бакалавр - це недоосвіта в очах кадрових служб підприємств. Це не дуже нормально. Я з Вами цілком згодна, що в магістратуру повинні вступати найрозумніші!
Pasufik
Та немає у Європі ніяких спеціалістів: є бакалавр і магістр, все, це по Болонському процесу Україна підписала. Що ми вигадуємо- молодший бакалавр, спеціаліст, лиш би наплутати та зробити нашим випускникам медвежу послугу. І ніяких технікумів, це коледжі у всьому світі: вони або самостійні професійні, або при ВНЗ. От і вся математика і не потрібно вигадувати нове українське колесо.
Коментувати
Галина
Программа непоследовательна, местами бессвязна. Очень много эмоций - и в призывах интеграции в Европейское пространство и в немедленной готовности увидеть "сопротивление отдельных лиц". Модернизация материально-технической базы предполагается в достаточно отдаленном будущем, хотя именно это и должно было бы являться краеугольным каменем. Нелепое не то ДПА, не то ЗНО посредине обучения, переименование "молодшого спеціаліста" в "фахівця" (очевидно, именно это нововведение и должно более всего приблизить нас к "європейському освітньому простору"), требование научной деятельности преподавателей колледжей (мне, простите, важней, чтоб они занимались обучением моего ребенка, тему с учителями, пишущими диссертации, мы уже в лицее проходили)... Цитирую, видимо, неточно: "Разруха - не в сортирах, разруха - в головах".
Александр
Сказать, что документ важен, не сказать ничего. Появилось хоть какое-то видение МОН судьбы колледжей и техникумов. Каждое учебное заведение вольно выбирать свой путь развития. Наступит конец самодурству директоров "маленьких божков", которые рулят как хотят. САМОЕ ГЛАВНОЕ!!!!!!! ПОСТУПЛЕНИЕ НА БАЗЕ 9-ти классов, нужно сделать только через СИСТЕМУ ЗНО!!!! Коррупция страшнейшая!!!!!!
Олена
Для Александр: Парадокс "реформи" заключається в тому, що ЗНО пропонують не при вступі в коледж, а при закінченні другого курсу коледжу. Яка в цьому логіка???.. Не можу зрозуміти. Ось здадуть студенти другого курсу ЗНО, яке ні на що не вплине і ці сертифікати, як непотрібні папірці, будуть десь лежати в макулатурі. Ну нехай навіть занесуть ці оцінки в атестат, але атестат, по суті, не грає ніякої ролі. Результат такого ЗНО очевидний: державні гроші будуть витрачені на вітер, а студенти все рівно ще два роки будуть вчитись і отримають обрану спеціальність. Після закінчення коледжу частина відразу ж влаштується на роботу, частина виїде за кордон, а частина вступить на 3-й курс за фаховим іспитом. То навіщо витрачати гроші на це ЗНО після другого курсу? Не розумію.
mmm
Для Олена: Ви помиляєтесь. ЗНО буде після 9-го класу. За його результатами буде зарахування у технікуми і коледжі.
Олена
Я підтримую ідею, що ЗНО має бути перед вступом в коледж, якщо мова йде про боротьбу з корупцією в цих закладах. Але, прочитавши уважно документ, я там цього не побачила. Для випускників 11 класу - вступ за ЗНО, а для випускників 9-го класу - вступні іспити. Я так зрозуміла, що саме студенти 2-го курсу, які два роки назад вступали після 9-го класу в коледжі мають складати ДПА у формі ЗНО в 2017-2018 н.р., а це абсолютно абсурдно і нікому не потрібно, адже вони не будуть нікуди вступати, оскільки їм ще два роки вчитись. А це досить велика кількість студентів і коштів потрібно на це багато. Отже, державні гроші (наші з вами гроші) просто будуть викинуті на вітер. І це в той час, коли не вистачає грошей на модернізацію закладів освіти відповідно сучасним технологіям. Можливо я щось не так зрозуміла і все таки наше МОН дійсно нарешті виявиться мудрим?
Коментувати
Natalya Terefelska
ЗАКРИТИ всі контори, де ведеться прийом на базі 9-го класу! Це клондайк не тільки для адміністрацій ВНЗ І-ІІр., а й профільних управлінь. Особливо в медицині.
N
Для Natalya Terefelska: Ці, як Ви називаєте, "контори" мають ліцензії, які надало МОНУ і діють в рамках Закону. Тому Ваші пропозиції "Нє пущать" - віддають совком. Існують різні заклади і їхня діяльність відрізняється. Якщо у Вас є пропозиції - надсилайте на громадське обговорення. Згідно МСКО (5), такий вид підготовки передбачений і існує в багатьох країнах. Тому Ваші пропозиції - це поки що емоції, де конкретика?
tug
Вы частично правы. но факт - что после 9 класса за 4 года из мальчишек получаются хорошие младшие специалисты , потребные на инженерном производстве. а к 20 года они уже настоящие мужички - среднее командное звеною
Олена Борисівна
tug, інженерне виробництво - це як? Це виробництво інженерів, фабрика клонів чи мутантів?)))))))))) Фахівці середньої ланки - це робітники з високим рівнем кваліфікації. Будете готувати молодших спеціалістів в професійному коледжі і якщо Ви особисто фахівець, то робота буде) А от щодо командної ланки у 20 років, то вибачте, але Ви дуже посердньо розумієте, хто такий молодший спеціаліст навіть сьогодні).
Коментувати
Петя
Тема зрозуміла. Коледжі в пту, і на шию місцевим бюджетам. Ті ж закриють 90% всього. І хто винен? Ну не Петя, не петя. Винні місцеві чиновники. Така математика. Чим дурніший народ тим легше. Хто може. Максимальний протест реформі. Збережемо хоть щось, щось, що залишила нам злочинна влада.
Олена
"Атестація проводиться з: української мови та літератури (обов’язково), математики (обов’язково), одного з предметів, з яких проводиться зовнішнє незалежне оцінювання (за вибором студента)". Чому в школі випускники можуть вибрати другим предметом математику або історію, а в коледжі лише математику? Я вважаю, що це не справедливо для студентів гуманітарних і творчих професій.
Pasufik
Підтримую авторів концепції і закликаю її прийняти, бо далі так тривати не може. Опір ділків від освіти звичайно буде, але МОН має бути рішучим і твердим у своїх рішеннях і відстоювати інтереси більшості людей, серед яких будуть і їхні діти. Має бути затверджений Стандарт НЗ типу коледж, усі мають пройти атестацію після відповідної реорганізації і років на 30 маємо забути про всі перепетії з такими НЗ. У бізнесі середня ланка управління є найважливішою, а для багатьох професій рівень знань ПТУ є недостатнім( ресторанний сервіс, торгівля,туризм, харчова промисловість і т.д.). Професійні коледжі у всьому світі відіграють провідну роль у підготовці висококваліфікованих робітників, які після багатьох років праці самі стають організаторами бізнесу і рушіями економіки. А ВНЗ нехай готують інженерні спеціальності, науковців та дослідників, а не плутаються у ногах професійної освіти. Ніколи доцент ВНЗ не візьме ножа і не покаже шеф-кухарю як правильно зробити сортовий розруб яловичої півтуші.
N
Для Pasufik: Коледж у більшості європейських країнах - це рівень бакалавра. Тому підготовка молодшого бакалавра (associate’s degree) і бакалавра (bachelor’s degree) в таких закладах - європейська, північно-американська норма. Ті коледжі, які не зможуть отримати ліцензію на таку підготовку - мають змінити свій статус на ПТНЗ. Щодо технікумів, то вони можуть готувати молодшого бакалавра. Обидва ці ступені освіти притаманні для вищої освіти, згідно Закону про вищу освіту. Молодший спеціаліст (новий, не старий) - це підготовка в ПТНЗ. Це й потрібно відобразити у концепції, а не посилатися на погану підготовку. Ніхто таких досліджень професійно не здійснював, навіщо про це писати. А якщо пишете - посилання на публікації в наукових журналах з імпакт-фактором, інакше це виглядає як фантазія авторів концепції.
Вадим
Щоб отримати ліцензію на молодшого бакалавра або бакалавра ліцензійними умовами (додаток 12) передбачено наявність у голови проектної групи 10 років НАУКОВО-педагогічного стажу, який здобути в коледжі за основним місцем роботи неможливо (!) маючи навіть при цьому науковий ступінь. У зв’язку з цим пропоную терміново внести зміни в ліцензійні умови, дозволивши для ліцензування коледжів зарахування ПЕДАГОГІЧНОГО стажу в цей термін.
Галина
Що чекає випускника коледжу у 2017-2018 н.р., який (другокурсник) уже в цьому 2017р. складає ДПА? Чи дозволить йому Закон вступати на бюджет ВНЗ ІІІ-ІV р.а. і на який курс? Чи вчергове учня-студента обмануть, не давши обіцяної при вступі можливості для продовження ступеневого навчання?
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!