Osvita.ua Вища освіта Статті та аналітика Єгор Стадний: Українські реалії у нарахуванні стипендій
Єгор Стадний: Українські реалії у нарахуванні стипендій

Позаштатний радник міністра освіти розповів про прогресивну систему нарахування стипендій

Єгор Стадний: Українські реалії у нарахуванні стипендій

Коли українська освіта стане, як у Європі, а стипендія студентів забезпечить їм можливість більш-менш нормально жити, а також про консервативність університетського середовища, яка перешкоджає реформуванню галузі, FaceNews розповів позаштатний радник міністра освіти і науки, керівник освітніх програм Центру дослідження суспільства Єгор Стадний.

Коли в Україні буде освіта європейського зразка та європейського рівня? Хто і що повинен для цього зробити?

Хто і що - це питання, я думаю, на години розмови. Але як тільки ми зможемо брати на себе відповідальність і в нас між Міністерством освіти і галуззю буде налагоджена ефективна комунікація... Оскільки є величезна проблема, на мій погляд, з тим, що люди а) не розуміють мети, б) не розуміють, як під цю мету підлаштовуються інструменти. Студенти зі стипендіями вбачають економію. Викладачі всіх обов'язкових дисциплін бачать спробу їх скоротити. Тобто, у нас є ось таке ось нерозуміння у багатьох питаннях. Я думаю, що міністерству і його службі зв'язків із громадськістю потрібно суттєво переглянути свою політику інформування суспільства та всіх учасників процесів про те, які є наміри і яка послідовність використання тих чи інших інструментів, щоб реалізувати ці наміри.

Коли наші стипендії будуть відповідати прожитковому мінімуму?

Згідно з нормою нового закону, академічні стипендії для мінімум двох третіх і максимум трьох чвертей бюджетників в університеті - а, фактично, у групі - повинні видаватися за рейтингом. Мінімум - прожитковий мінімум, така тавтологія виходить. І є соціальні стипендії, які окремо підраховуються. При такій системі у нас висока ймовірність того, що академічну стипендію, яку повинні отримувати за успіхи у навчанні, отримуватимуть люди із середнім балом «три». Тому що це рейтингова система і тому що це мають бути як мінімум дві третіх у групі. Виникає дисонанс.

У мене є своя думка з приводу того, що ми повинні замість цього робити зі стипендіями. Академічна стипендія у нас вже давним-давно перетворилася на варіант матеріальної соціальної допомоги насправді, вона не виконує функції нагороди за успішне навчання. Ми повинні все поставити на свої місця. Це, до речі, щодо питання про те, коли ми наблизимося до Європи: у цій сфері ми просто впритул встанемо в один ряд з європейськими країнами. Академічна стипендія повинна надаватися дійсно і виключно за досягнення у навчанні, причому ці досягнення у навчанні повинні бути дійсно видатними. Надання її, на мою думку, повинно проводитися як проводиться видача стипендій для навчання за кордоном, коли є незалежна комісія, куди подається пакет документів кожного апліканта, розглядається, наскільки хто є краще і потужніше. На мою думку, середній бал «п'ятірка» - це базова вимога. Потім люди повинні змагатися між собою досягненнями у науці, мистецтві та спорті. Може, у когось вже є наукові публікації. А досягнення у мистецтві та спорті - це, звичайно ж, для навчальних закладів відповідного профілю.



Разом з тим, я прекрасно усвідомлюю, що є чимала кількість студентів, для яких ось ця академічна стипендія є одним із засобів для виживання. Тому тепер мова піде про соціальну стипендію. Ми її повинні розглядати виключно в категоріях доступу до вищої освіти. Якщо на сьогодні академічну стипендію отримує 640 тисяч студентів з двох мільйонів, то соціальну стипендію отримує 39 тисяч, що менше, ніж 2%. Ракурс повинен бути кардинально іншим.

Основна вага повинна бути перенесена саме на соціальну стипендію, яка розглядається як засіб доступу до вищої освіти, і основний принцип, якого тут потрібно дотримуватися - це принцип адресності. Не всім потроху, але ми повинні брати до уваги дохід тієї сім'ї, яка утримує студента. Причому я кажу дуже обтічно, тому що іноді не батьки утримують студента, іноді він сам себе утримує, і в нього теж повинен бути дохід. Це базовий принцип для всіх країн Євросоюзу, тут я повністю відповідаю за свої слова, так як у цьому розбираюся дуже добре.

Цей параметр, а ще один - де проживає студент. В ідеалі, прожиткові мінімуми повинні відрізнятися від міста до міста. У нас є університети навіть у Глухові, а є - у Києві. Вартість проживання у Глухові та у Києві відрізняється. Це ідеалістична модель, тому що на даний момент у нас не розроблені ані справжні показники прожиткового мінімуму, ані показники прожиткового мінімуму для різних міст. Тому нам потрібно оперувати, по-перше, доходом сім'ї, а по-друге, наявністю або відсутністю власного житла і відстанню цього житла від університету.

Підхід, що допомагати потрібно тому, чий дохід нижче прожиткового мінімуму - неправильний підхід. По-перше, у нас прожитковий мінімум є повністю абсурдним, не відкаліброваним, який не відрізняється від міста до міста і так далі. Нам потрібно встановити певну планку. Можливо, встановити певні коефіцієнти - наприклад, чи є житло, чи ні, та як далеко воно знаходиться від навчального закладу - і розбити студентів на певні категорії. Я приходжу, приношу певні довідки - і потрапляю в ту чи іншу категорію, до межі, після якої я соціальну стипендію вже не можу отримувати. І тоді ми отримаємо групи: найбільш соціально незахищених, просто незахищених, краще захищених і ще більш захищених, але все одно до цієї межі. І кожна з цих груп має отримувати різний розмір соціальної стипендії.

Тут потрібно завжди накладати українські реалії. В українських реаліях бюджету на всі ось ці категорії може не вистачити. Це означає, що в першу чергу потрібно забезпечувати найменш захищених. Потім по черзі кожну групу, закінчуючи найбільш захищеними.

Ще одна українська реалія - рівень доходу у сім'ях. У нас відсутня культура декларування реальних доходів. Це - одна з найбільших проблем. Я усвідомлюю, що вона буде ставити палиці у колеса при введенні такої системи. Але є й свої засоби протидії. У нас не тільки Міністерство освіти зацікавлене в тому, щоб культура декларування реальних доходів з'явилася. У нас в цьому зацікавлені, насправді, абсолютно всі громадяни України. Якщо ми хочемо, по-перше, мати нормальний бюджет з нормальною прибутковою частиною, по-друге, подолати корупцію. Так що ця ініціатива зі стипендіями йде в загальній хвилі.

Чи реально змінити систему нарахування стипендій вже у 2015-му, якщо батьки студентів продовжать отримувати «сіру» і «чорну» зарплату?

Це загроза, на яку потрібно шукати відповідь. Напевно, найкращим помічником стане оригінальність. У Києво-Могилянській академії у рік вступу дві тисячі якийсь подалася аномально велика кількість пільговиків. І могилянці прийняли оригінальне рішення: вони розіслали всім абітурієнтам, які заявили про свою пільгову категорію, повідомлення, що їх документи передані до Служби безпеки для перевірки їх правдивості. Кількість тих абітурієнтів, які відразу ж забрали свої документи, була просто вражаючою. Така тактична хитрість подіяла. Так що нам у цьому випадку потрібно шукати оригінальності. Ми не повинні опускати руки тільки тому, що ми не можемо впровадити ефективну модель, тому що у нас ось, мовляв, така країна. Тоді постає глибше питання: може, ця країна просто погано побудована, якщо у нас не можна ані того, ані іншого впровадити?

Зараз у рамках міністерства працює робоча група, де переважна більшість учасників - студенти, що аномально для таких груп. Вони покликані виробити новий механізм стипендіального забезпечення. Я із усіх боків намагався надати їм матеріали, міжнародний контекст, звіти різноманітні, щоб вони мали більше знань із цієї сфери. Але який буде результат і коли - я не знаю.

Тобто, кожен студент може прийти і взяти участь у цій робочій групі, або як це буде відбуватися?

Робоча група взагалі задекларувала, що вона буде відкрито працювати, і, я думаю, всі бажаючі можуть прийти і там бути присутнім. Там навіть не варто очікувати, що буде якась скритність... Їм би у перший раз зібратися, бо там люди із різних міст.

Ще один нюанс: як я вже сказав, у реформах освіти завжди присутня циклічність. Це означає, що зміни торкнуться тільки починаючи із наступного першого року навчання. Ті, хто прийдуть на перший курс - у них буде за новим принципом стипендія, а ті, хто на 2, 3, 4 курсі та на 2 курсі магістратури - у них за старим принципом.

Про які обсяги грошей буде йти мова, якщо буде ця реформа стипендіального забезпечення? Звідки візьмуться гроші на нововведення?

Академічна стипендія повинна бути обов'язково більше, навіть не прожитковий мінімум. Якщо у людини дійсно видатні досягнення у навчанні та в науці, і якщо ми намагаємося інших теж простимулювати, щоб такі досягнення були, то сума повинна бути дуже спокуслива. Я не кажу про космічні суми... Я боюся зараз називати цифру, я аналітик і я знаю, що це потрібно рахувати. І нам цю суму на академічну стипендію можна буде вирахувати тільки після того, як ми розіб'ємо градацію для соціальної стипендії. Тому що, як по-мені, першорядним є соціальна стипендія, як засіб доступу до вищої освіти, а інше вже ми можемо розбивати.

Добре, не в цифрах, але фактично, що можна буде на цю соціальну стипендію собі дозволити?

Проживання, харчування, проїзд - три статті, які для різних категорій у різному обсязі будуть забезпечуватися. Загальний обсяг коштів, передбачених у бюджеті на стипендію, є незмінним. Я порекомендував міністерству зайняти принципову позицію: залишити цей обсяг незмінним. Ми змінимо принцип розподілу в рамках цієї суми. Коли журналіст одного з каналів вихопила фразу із контексту і повідомила, що стипендію отримуватимуть тільки бідні, то це викликало божевільну хвилю нерозуміння. Щоб збити цю хвилю, я хочу підкреслити: загальний обсяг грошей залишився незмінним. Це ті ж самі п'ять з гаком мільярдів гривень на рік.

І вони є в новому бюджеті на 2015 рік, їх не урізали?

Вони навіть є у більшому обсязі. Чому у більшому, і чому не точна сума - тому що цієї суми немає окремим рядком у бюджеті, вона зашита у підготовку кадрів того чи іншого рівня акредитації. Це у нас не тільки під МОН, у нас ще є Мінкульт і Міністерство охорони здоров'я, але оскільки ці статті стали більше, ніж у бюджеті 2014-го, то можна говорити, що сума на стипендії стала більше.



Ніна Ходорівська. Повну версію інтерв’ю див. на сайті FaceNews за таким посиланням

Освіта.ua
09.02.2015

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Викладач
Я не понимаю зачем устанавливать границу максимального числа получающих стипендию. Я помню работу в гос.колледже и требование наличие балов "хорошо" и "отлично" не более чем у 70% группы. Естественно стипендию будут у детей/внуков/родственников руководства, остальных будем резать.
люди не розумні?
Пане радник, що то вам не повезло із людьми "які не розуміють мети і як туди підлаштовуються інструменти". Ви це пишете серйозно? Як би вчитель чи викладач сказав - "я вчу, а вони не розуміють". Про яку мету йдеться? Про які кроки? Ви навіть не спромоглися замінити тих, хто беззмінно править вищою освітою від 12 до 25 років!!! Де ви ще таке знайдете? Ви знаєте чи реально стають ваші "новації"? Ви бачили, як зросло безправ’я і приниження вчителя (тему платні опустимо)? Може знайдете час почитати останні дисертації? Напевно що щось змінювати, треба розуміти процес, бачити перспективи і робити крок за кроком, пояснюючи усе. Таки вам не повезло з людьми!
N
"Тут потрібно завжди накладати українські реалії." - одна з реалій , що справки знайдуться не у тих кому вони повинні видаватися (((
N
" Вартість проживання у Глухові та у Києві відрізняється" - чим відрізняється? Комунальнні платежі в Києві часто менші , чомусь , ніж в регіонах ( якщо проживати в гуртожитку ). В магазинах їжа коштує в сітках великих одинаково скрізь, а в малих магазинах на периферії навіть дорожче. Одяг у великому місті можна за знижками придбати у маленькому ж місті все продається до останньої нитки за стартовою ціною. Дорожче у великому тільки розваги , ну це вже .... )
Пенсіонерка
Для N: У нас вода зі стоками разом коштує близько 35 грн за метр кубічний. Централізованого опалення нема, зробити газове індивідуальне - десь тисяч двадцять, речі довготривалого користування виписуємо в інтернет-магазинах, там суттєво дешевше. Проїзд чоловіка до місця роботи - 14 грн на день, тобто 84 грн на тиждень. Харчі майже не купуємо, хоч на городі з віком працювати дуже важко. Якби купували, суми витрат ніяке репетиторство б не перекрило (хоч воно у нас і дешеве, але на те, що не росте на городі, вистачає). Цікаво, чи в столиці життя дорожче? Сумніваюсь.
Коментувати
N
"академічні стипендії для мінімум двох третіх і максимум трьох чвертей бюджетників в університеті - а, фактично, у групі" - групи бувають різні за рівнем навчання. Тому правильно брати рейтинг на вуз. І менше буде можливості маніпулювати оцінками з метою видачі чи не видачі стипендії.
Інтелігент
Я взагалі вважаю,що професія учителя повинна бути однією з найоплачуваніших і найпопулярніших спеціальностей.Адже саме від вчителя залежить майбутнє молоді,а тому і України. Незважаючи на те, що мої батьки були проти мого вибору,я все ж пішла навчатись в педагогічний університет. Вірю,що дана ситуація щодо педагогів зміниться.
Вчителька
Для Інтелігент: І помиляєтеся. Я вже 25 років надіялася і вірила. Дарма. Тепер за те мої діти не можуть здобути нормальної освіти, бо не маю грошей для їх навчання. Не маємо житла, машини. Ходимо в секонд-хенді. Тікай з освіти поки молодий і здоровий. Тут не заробиш нічого, крім хвороб, зневажливого ставлення до тебк та твоїх дітей - бо ти бідний. А освіта в тій державі нікому не потрібна. НА ЖАЛЬ!
ищи суть
Для Інтелігент: Або рухайся в той освітній заклад, де отримаєш додаткові кошти. Тобто, по закінні навчання ні в якому випадку не зголошуйся працювати в звичайній школі. Якщо тато-мама не зможуть допомогти матеріяльно. Або - виходь заміж за хлопця, який здатний буде тебе і дітей ваших вдягнути-взути-нагодувати, ще й на сюрпризи школярам дати (або вже й сама на це заробиш).
Коментувати
Антон Литвиненко
Зіпсували усе що можна було. Якби залишили як є, було б чудово
Оксана
Працюю в школі, маю вищу категорію, звання, майже 20 років стажу і зарплату біля 3 тис. Син пеншокурсник КПІ, старається бо ми з ним вдвох та й з вузом пощастило - цікаво. Коли почув про відміну стипендій був вражений. Я розумію, що необхідно економити але ... на академічну напевно не витягне, а на соціальну не пройде. А як буде прожити на 3 тисячі... Іти працювати - яке тоді навчання. А скільки таких у кого ще менші доходи...
Марія
Для Оксана: Хіба Ви не розумієте, що влада все робить для того, щоб нашим дітям (тих хто чесно працює на зарплату) була закрита дорога до освіти, до професії. Все, що залишається нашим дітям, це йти на гарматне м’ясо. Ми ж не маємо можливості їх викупити. А вчитися, ставати спеціалістами будуть діти тих батьків, які вміють жити, красти, обманювати, тобто мають гроші. сЛАВА уКРАЇНІ!
Вчитель
Для Оксана: 3000? Я 1600 отримую. Так що тобі ще пощастило. Користуючись нагодою хочу подякувати аутистам, що стрибали на майдані, за долар по 26 й інфляцію. Думаю, що я, вчителі моєї школи та й взагалі всі громадяни України заслуговують на те життя, що настало - на "життя по-новому". Усе вірно, в Києві тижні моди й виступи діточок всіляких яценюків на пісенних конкурсах, а вчитель голодний й холодний, а в країні громадянська війна. Фабрика порошенка в російському Липецьку працює на повну, а він волає про "агресора". Мабуть на фабриці оборона по-колу від ведмедів та балалайок. А найцікавіше те, що після олігарха яника прийшов олігарх порошенко, а після нього прийде наступний олігарх чи його маріонетка. Шкода. Шкода себе, дурня, шкода країни. Шкода, що два роки назад думав, яка в мене мала зарплата й яка погана робота. Виявилося, що це було ще дуже непогано. Ну що ж, добрий день 90-ті, я думав ви назавжди задишилися в моему бідному дитинстві.
Коментувати
Георгич
Говорил, ломая руки, краснобай и баламут Про бессилие науки... так и тут... все вокруг - быдло, ничего не понимающее. одно оно - светоч разума и непререкаемая истина...
люди не розумні?
Для Георгич: переконуємось, таки щоб бути "радником" треба розуміти систему та принципи їх реформування. Змінивши стипендії чи звільнивши окремих методистів не можна очікувати результату
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!