Osvita.ua Середня освіта Термомодернізація шкіл Як знайти грант для термомодернізації школи
Як знайти грант для термомодернізації школи

Механізм та специфіка використання грантового фінансування для термомодернізації навчального закладу

Як знайти грант для термомодернізації школи

Ця публікація підготовлена в рамках проекту «Комплексна термомодернізація закладів освіти: як знайти кошти та розумно спланувати процес». У статті на прикладі загальноосвітньої школи №2 міста Славутич (Київська область) ми розглянемо механізм та специфіку використання грантового фінансування, а також спробуємо з’ясувати, чому донори стільки уваги приділяють якості робіт з теплової модернізації будівлі.

«Наша школа зведена 1988 року, коли Славутич активно розбудовувався – Ви знаєте, наше місто збудували для енергетиків після аварії на Чорнобильській АЕС. Були часи, коли ми працювали у дві зміни, у нас навчалося більше двох тисяч учнів», - розповідає історію свого закладу Алла Ігнатова, директор Славутицької ЗОШ №2.

Сьогодні школа заповнена на третину – з 33 навчальних класів, діють 11, заклад відвідують 240 учнів. «З одного боку, дітям комфортно навчатися, класи невеликі. Але ж вартість утримання будівлі залишається незмінною незалежно від кількості учнів. Крім того, будівля зведена ще за старими нормами і не може похвалитися ефективним використанням ресурсів», - додає директор, що раніше працювала в управлінні освіти і звикла звертати увагу на фінансові показники.

Втім, для цієї школи захмарні комунальні платежі вже в минулому: навесні 2017 року почалися роботи з технічного переоснащення будівлі, спрямовані на зменшення споживання енергоресурсів. Роботи ґрунтовні: вони включають заміну вікон і дверей,  утеплення фасаду, заміну інженерних систем, в тому числі встановлення індивідуального теплового пункту,  утеплення даху та підвалу, модернізацію систем вентиляції.


В результаті споживання закладом енергії має скоротитися з 1 327 761,00 кВт*год/рік до 478 304,04 кВт*год/рік, тобто майже в три рази. Окрім відповідного зниження платежів за опалення, будівля отримає збалансований мікроклімат та оновлений зовнішній вигляд. Роботи планують завершити до початку навчального сезону.

Кошторис проекту з термомодернізації 4-поверхової будівлі школи склав 11,5 млн гривень. Основне джерело фінансування робіт – грантові кошти Європейського Союзу; внесок міського бюджету склав близько 20% від загальної вартості.

Грантові кошти ЄС на «демонстраційні пілотні проекти»

Славутицька міська рада отримала фінансування з боку Європейського Союзу в межах програми «Регіональна програма сусідства - сталі урбаністичні демонстраційні проекти на сході». Окрім школи, Славутич отримав кошти також на комплексну термомодернізацію дитячого садка №1.

ЄС в межах цієї програми надає гранти на т.зв. «демонстраційні пілотні проекти» - тобто на комплексну термомодернізацію окремих об’єктів бюджетної сфери, що здійснюється за найвищими стандартами, у повній відповідності до норм ЄС. Мета – показати місту, які переваги для громади несе ефективне використання ресурсів.

Не всі міста можуть отримати кошти в межах цієї програми: ця можливість доступна лише для тих муніципалітетів, що прийняли План дій зі сталого енергетичного розвитку. На сьогодні в Україні реалізується 11 подібних проектів розміром від 500 тисяч до 1 млн євро кожен.

«Особливістю цих проектів, - зазначає Сергій Ладний, представник Європейської Комісії, - є те, що там все робиться на найвищому технічному рівні, дотримаються всі технології робіт, що передбачені виробниками енергоефективних матеріалів. Крім того проект проходить технічний аудит, розрахунки щодо потенціалу збереження енергії. Причина проста – без серйозного проекту та використання якісних матеріалів ми не вийдемо на заплановані показники збереження енергії».

Шлях Славутича до енергоефективної школи та дитсадка

Для того, щоб стати одним з 11 міст-переможців конкурсу від ЄС, міська влада Славутича мусила добряче попрацювати. Почекати теж довелося: від подачі заявки на участь у конкурсі до старту виконання робіт минуло 4 роки – такі умови і процедури залучення грантових коштів по цьому проекту.

Міський голова Славутича, Юрій Фомічев, розповідає, що міська рада підписала «Угоду Мерів» (всеєвропейська ініціатива міст, згідно з якою муніципалітети беруть на себе добровільне зобов’язання скоротити викиди вуглецю та споживання енергії) ще 2010 року. Тоді ж прийняли План дій зі сталого енергетичного розвитку для муніципалітету і саме в межах утвердженого Плану дій міська влада 2013 року подалася на конкурс до Європейської Комісії. 

Від подачі заявки до переможних для Славутича результатів конкурсу минуло 2 роки. Реалізація проекту з технічною назвою «Пілотний проект з реалізації Плану дій сталого енергетичного розвитку м. Славутич до 2020 року – здійснення термомодернізації 2-х муніципальних об’єктів бюджетної сфери» передбачала впровадження трьох компонентів:

«По-перше, ми мали провести навчання дітей та персоналу, воно було націлено на зміну звичок споживання енергоресурсів. Це навчання простим речам, але вони мають значний потенціал економії: скажімо, закривати двері своєчасно, вимикати прилади, коли ними не користуються. Діти відкриті до нового і можуть ще й батьків навчити, тому цим не треба нехтувати», - говорить міський голова.

Друга складова – це впровадження системи енергоменеджменту, що дозволяє налагодити моніторинг, визначити поточний характер використання ресурсів та розробити заходи з налагодження ефективного енергоспоживання в кожному закладі. За оцінками міської влади, внаслідок впровадження цих заходів, місто отримало близько 14% економії енергії. Це не потребувало великих капіталовкладень – лише заробітної платні спеціалістам і витрат на програмне забезпечення. Економії вдалося досягти за рахунок обліку та контролю за споживанням. 

І, нарешті, власне термомодернізація 2 об’єктів. «Ми працюємо в рамках європейських нормативів, тому узгодження цих проектів не швидко відбувалось, - згадує про поточні труднощі Юрій Фомічев. Коли подали проекти до Держбудекспертизи для того, щоб отримати висновок і далі отримати дозвіл на будівництво, нам сказали «ні, ви використовуєте забагато ресурсів». Мовляв, це не відповідає українським стандартам, навіщо ви перевитрачаєте кошти. Зрештою, узгодивши всі моменти, навесні 2017 року ми, нарешті, фізично почали роботи».

Особливості термомодернізації закладів освіти

Микола Пасько, провідний спеціаліст компанії «Хенкель Баутехнік (Україна)», що була залучена до впровадження проектів з термомодернізації та контролю за ходом робіт, розповідає про логіку організації процесу технічного переоснащення будівлі:

«Слід виходити з того, що у будь-якої школи для проведення активних робіт є максимум три місяці. Тому треба готувати проект, шукати підрядника, планувати роботи так, щоб в ці три літні місяці встигнути все зробити. Технічно це можливо. Зі свого досвіду скажу, що від розробки проекту до його реалізації проходить близько півтора року», - зазначає пан Пасько.

Термомодернізація закладів освіти має свої особливості: наприклад, утеплення фасаду будівлі має здійснюватися лише на основі мінераловатних плит, - цього вимагають норми пожежної безпеки. Для системи утеплення також важливо, щоб вона була стійка до механічних пошкоджень. Використання якісних систем утеплення дає можливість зробити фасад школи довговічним, стійким до будь-яких погодних умов.

Недотримання технологій загрожують марнотратством, оскільки використані кошти не дадуть ефекту – як з точки зору заощадження енергії, так і з точки зору довготермінового підтримання належного стану будівлі. Увага Європейської Комісії до дотримання технології та регулярні візити компаній-виробників енергоефективних матеріалів для спостереження за ходом робіт є наочним підтвердженням важливості цього аспекту термомодернізації.

«Взагалі, підготовка до комплексної термомодернізації об’єктів бюджетної сфери, - говорить Микола Пасько, - має починатися з проведення енергоаудиту. Він дозволяє визначити специфіку споживання енергії кожною будівлею і є основою для подальшої розробки проекту. Додам, що в нашій компанії ми передбачаємо можливість енергоаудиту на безоплатній основі, але здебільшого для тих організації, які вже мають проект фінансування, і провели хоч якусь передпроектну підготовку – щоб було зрозуміло, що люди мають серйозний намір скористатися результатами енергоаудиту».

Поради адміністраціям освітніх закладів та міській владі: досвід Славутича

Маючи ентузіазм провести термомодернізацію свого навчального закладу, адміністрації мають йти до міської влади. «Це ж об’єкти муніципальної власності, - говорить Юрій Фомічев, - вплив міської влади тут колосальний. Я думаю, що будь-який міський голова, будь-яка міська влада будуть максимально зацікавлені в реалізації таких проектів. В той же час, реальний запит з боку освітніх закладів може допомогти міській владі вірно розставити акценти в своїй роботі».

Шлях до отримання грантового фінансування непростий, але все ж доступний. «Обов’язково потрібно моніторити заходи, що проводить ЄС, - додає міський голова Славутича, - та інші фінансові інституції та донорів, які надають грантове фінансування. Звичайно, переважно це не «чисті» грантові кошти, а частина позики, частина грантів. Також слід розуміти, що управління цими проектами – це колосальний труд і людей, які можуть написати грамотну технічну заявку ще слід пошукати.

Інший напрям роботи, на який би я радив звернути увагу міський владі – це впровадження мотиваційних моделей щодо енергозаощадження. Енергоменеджер буде працювати якісно, коли він буде мати чітку мотивацію від енергозбереження. Це працює набагато ефективніше, ніж просто адміністративний важель. Наприклад, збережені кошти можуть направлятися на розвиток закладу, а також за збережені відсотки енергії спеціаліст може отримувати премію. Лише комплекс заходів з енергозбереження дасть відчутний ефект».

ДІЗНАТИСЬ БІЛЬШЕ

Проект реалізується за підтримки експерта з тепломодернізації

Освіта.ua
21.08.2017

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!