Osvita.ua Середня освіта Реформа середньої освіти Програма з інформатики очима практиків
Програма з інформатики очима практиків

Треба шукати оптимальне поєднання технологічного і науково-математичного напрямків

Програма з інформатики очима практиків

Аматорський Ноїв ковчег виявився надійнішим, ніж побудований фахівцями «Титанік». Можливо, й аматорські пропозиції вчителів-практиків виявляться більш життєздатними, аніж витвори фахівців МОН. Пропонуємо ознайомитись з міркуваннями колективу однодумців – учителів інформатики щодо особливостей нової програми.

З ініціативи Міністерства освіти України зараз триває обговорення змін до навчальних програм для 5-9 класів. Завершився перший етап і настав час проаналізувати зауваження, яких до програми з інформатики набралося більше 600. Така активність учасників обговорення свідчить як про те, що інформатика є дуже затребуваним предметом у сучасній школі, так і проте, що чинні програми не відповідають викликам, які постають перед школою.

Однією з найкардинальніших і, разом з тим, найпродуктивніших ідей залишається утворення на основі шкільної інформатики двох незалежних предметів, які умовно можна назвати «Алгоритміка і програмування» та «Комп’ютерні технології». Проте малоймовірно, що в рамках Державного стандарту базової та середньої освіти такий підхід буде реалізовано. Залишається лише шукати оптимальний варіант поєднання технологічного і науково-математичного напрямків у рамках одного навчального предмета.

Це може здатися дивним, але серед пропозицій були й такі, що зводилися до мінімізації часу на вивчення «найосновнішої» з основ інформатики – програмування. Але дивно це лише на перший погляд. Десяток чи більше років панування в шкільній інформатиці «користувальницького» підходу дав свої плоди: середній вчитель (а іноді й випускник ВНЗ) «боїться» програмування. Це, звичайно, не може бути орієнтиром при формуванні нової програми, але врахувати цю проблему потрібно.

Нормативні документи Положення про кабінет інформатики, Норми поділу класів на групи, Типові штатні нормативи загальноосвітніх шкіл, ДСанПіН тощо повинні бути переглянутими, узгодженими між собою та приведеними у відповідність до сучасного стану інформаційних технологій і вимог сьогодення.

Основні особливості програми

Програма з інформатики для 5-9 класів складена з дотриманням нормативних документів МОН України з урахуванням рекомендацій провідних спеціалістів та вчителів, призначена для шкіл, де учні почали вивчення інформатики в початковій школі і розрахована на те, що на уроці кожен учень має бути забезпечений індивідуальним робочим місцем, обладнаним комп’ютером, під’єднаним до мережі Інтернет.

Навчальний предмет інформатика згідно з Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти відноситься до освітньої галузі «Технології». Та, не зважаючи на це, програма окрім інфор­маційно-комунікаційних технологій (ІКТ) передбачає вивчення наукової складової – основ алгоритмізації та програмування (ОАП).

Програма має такі особливості:

  • Посеместрове розділення технологічної (ІКТ) і наукової (ОАП) складових, що дозволяє не перемішувати вивчення кардинально відмінних тем, а також сприяє більш об’єктивному оцінюванню знань та навичок учнів.
  • Введення обов’язково-вибіркових модулів для другої години у 8-9 класах.
  • Варіативність вивчення у 8-9 класах обов’язково-вибіркових модулів дає змогу підлаш­товувати курс інформатики під потреби та можливості навчальних закладів.
  • Авторські програми обов’язково-вибіркових модулів дозволяють без зміни всієї програми вчасно реагувати на появу нових технологій, програмного забезпечення тощо.
  • Подання навчальних розділів ІКТ і ОАП із загальною кількістю 15 год. без деталізації витрат часу на вивчення кожної теми, що до них входять.
  • Дозвіл міняти порядок вивчення двох змістовних складових ОАП та ІКТ (один семестр – ІКТ, інший семестр – ОАП), наприклад, для можливості підготовки до олімпіад.
  • Дозвіл в межах навчального року змінювати порядок вивчення тем і кількість відведених годин з обов’язковим дотриманням вказаних у програмі вимог до обсягу знань і вмінь учнів та тематичним оцінюванням з кожної теми.
  • Заміна надлишкової градації знань і вмінь учнів (описує, розрізняє, наводить приклади, має уявлення, пояснює, називає, дотримується, уміє, викорис­товує, застосовує тощо) лаконіч­ними, зрозумілими і достатніми вимогами щодо компетенцій: «має уявлення», «знає» та «вміє».
  • Свобода у виборі середовища і мов програмування для викладання ОАП та програмного забезпечення для вивчення ІКТ з дотриманням вимог до обсягу навчальних компетенцій учнів та авторських прав власників чи розробників програмного забезпечення.
  • Кожного уроку має відбуватись індивідуальна практична робота учня за комп’ютером у вигляді виконання закріплюючих вправ, практичних чи лабораторних робіт, рішення компетентнісних задач, пошуку інформації, виконання індивідуальних чи колективних проектів, тестування, тренування тощо.

Програма складається з двох обов’язкових до виконання частин:

  • базова частина (1 год. на тиждень) у 5-9 класах;
  • вибірково-обов'язкові модулі (1 год. на тиждень) у 8 і 9 класах.

 

5 кл.

6 кл.

7 кл.

8 кл.

9 кл.

Загальний обсяг

Інваріантний базовий курс

35

35

35

35

35

175 (128 ІКТ + 47 ОАП)

Вибірково-обов’язкові модулі

35

35

70 (ОАП та/або ІКТ)

 

Вибірково-обов'язкові модулі у 8–9 класах, що складаються із тем, які належать до змістових ліній ОАП або ІКТ, дають можливість загальноосвітнім навчальним закладам варіювати обсяг вивчення ОАП від обов’язкового для всіх пропедевтичного курсу, обсягом близько 57 год. У 5–7 класах до 57+70=127 год. (50% всього курсу) за рахунок 70 год. варіативних модулів.

Спеціалізовані школи та школи і класи з поглибленим вивченням окремих предметів зможуть у 8–9 класах вибрати вибірково-обов'язкові модулі, з числа тих що відповідають напрямку їхньої діяльності: школи «далекі від програмування» (спортивного, суспільно-гуманітарного тощо напрямків) можуть закінчити вивчення ОАП у 7 класі, а в 8–9 класах вибрати вибірково-обов'язкові модулі зі змістової лінії ІКТ; школи технологічного, природничо-математичного тощо напрямків матимуть можливість вивчати вибірково-обов'язкові модулі зі змістової лінії ОАП. Звичайно, залишається можливість вибирати модулі, що відносяться до обох змістових ліній.

Для викладання вибірково-обов'язкових модулів можна використовувати належним чином затверджені авторські програми. Пропонується також використовувати цілком або фрагмен­тарно програми курсів за вибором, спеціальних курсів і факультативів, що рекомендує МОН України.

Використання вибірково-обов'язкових модулів створює умови для реалізації вимог Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, в якому зокрема сказано: «Варіативність методик організації навчання, а також наявність в учнів можливості обирати варіативні модулі за вибором залежно від власних пізнавальних здібностей, дають змогу застосовувати особистісно-зорієнтований, компетентнісний і діяльнісний підходи».

Орієнтовний розподіл навчального часу

п/п

Назва розділу

Класи і кількість годин

5 кл.

6 кл.

7 кл.

8 кл.

9 кл.

1

Основи обробки інформації

15

 

 

 

 

2

Початковий курс алгоритмізації та програмування

15

 

 

 

 

3

Графічний редактор, презентації

 

15

 

 

 

4

Початковий курс алгоритмізації та програмування

 

15

 

 

 

5

Інтернет, електронна пошта, миттєві повідомлення, форуми, соціальні мережі, створення сайтів

 

 

15

 

 

6

Початковий курс алгоритмізації та програмування

 

 

15

 

 

7

Системи числення. Вступ в алгебру логіки

 

 

 

15

 

8

Табличний процесор, індивідуальні проекти

 

 

 

15

 

9

Комп’ютерна графіка. Інформаційні системи і технології. Інтернет сервіси Web 2.0.

 

 

 

 

15

10

Бази даних. Системи керування базами даних

 

 

 

 

15

11

Вибірково-обов'язкові модулі

 

 

 

30

30

12

Резерв

5

5

5

5+5

5+5

 

Разом

35

35

35

70

70


Зміст навчального матеріалу та вимоги до базових компетенцій учнів 5 (6, 7, 8, 9) клас
(лише як приклад оформлення змісту навчального матеріалу та вимог)

К-сть годин

Тема, зміст навчального матеріалу

Вимоги до базових компетенцій учнів

15

1. Основи обробки інформації

1.1. Основи роботи з комп’ютером

Комп’ютери та їх різновиди. Складові комп’ютерів та їх призначення.

 Основні поняття операційної сис­теми. Файли. Файлова система. Папки. Імена зовнішніх запам’ято­вую­чих пристроїв. Шлях до файлу (адреса).

Робочий стіл. Основні об’єк­ти робо­чого стола. Значки. Ярлики. Копіювання файлів.

Вікно папки. Кноп­ки керування вік­ном. Контекстне меню. Створення пап­ки. Створення ярлика.

1.2. Основи роботи з текстом

Текстовий процесор. Правила на­бору тексту. Переміщення в тексті. Збере­ження документа. Відкриття до­кумента.

Робота з абзацами. Фраг­мент тексту. Робота з фрагментами тексту.

Вибір гарні­тури, роз­міру та накрес­лення символів.

Робота з кількома документами. Копі­ювання фрагментів інших доку­ментів.

Додавання малюнків із файлу та їх форматування. Додавання, редагування та форматування таблиць.

Сторінки документа та їх формату­вання. Друк документа.

1.3. Пошук інформації в Інтернеті

Локальна мережа, використання мере­жевих папок.

Пошук інформації в Інтернеті. Заван­таження файлів з Інтернету. Пошук інформації. Пошукові системи. Соці­альне значення Інтернету та загрози, пов’язані з його використанням.

Учні повинні мати уявлення про:

·      елементи файлової системи: файл, папка;

·      основні об’єкти робочого столу.

·      текстовий документ;

·      символи: гарнітуру, розмір, накреслення.

·      соціальне значення Інтернету та загрози, пов’язані з його використанням;

Учні повинні знати:

·      правила поведінки в кабінеті інформатики;

·      принцип записування шляху до файлу.

·      правила набору тексту;

·      поняття користувача й сеансу корис­ту­вача;

·      поняття сервера та клієнтського комп’ю­тера;

·      порядок здійснення пошуку інформації в Інтернеті;

·      поняття веб-сторінки та веб-сайту;

Учні повинні вміти:

·      створювати власну робочу папку;

·      відкривати і закривати папки;

·      знаходити файл за відомим шляхом до нього;

·      створювати папки і ярлики;

·      копіювати файли з однієї папки в іншу;

·      виправляти помилки у тексті;

·      створити, редагувати і зберігати текстові документи за зразком;

·      розробити власний дизайн документа зада­ного призначення та створити його;

·      додавати малюнки з файлів до текстового документа та форматувати їх;

·      додавати таблиці, редагувати та формату­вати їх;

·      зберігати і друкувати текс­товий доку­мент.

·      переглядати гіпертекстові сторінки;

·      знайти відомості в Інтернеті, порівняти їх зміст на різних веб-ресурсах.

15

2. Початковий курс алгоритмізації та програмування

Поняття алгоритму. Типи алго­ритмів. Поняття виконавця алгоритмів. Способи подання алгоритмів. Графічне подання алгоритмів у вигляді блок-схем.

Ознайомлення з середовищем реалі­зації алгоритмів. Запуск та завершення ро­боти у середовищі. Інтерфейс корис­тувача. Основні налаштування.

Поняття мови програмування. Складові мови програмування. Поняття програми і програмного коду. Поняття програм­ного проекту. Етапи створення проекту.. Компі­ляція та виконання програми.

Виведення даних. Поняття про форма­тування текстових і числових даних під час виведення.

Редактор програм. Редагування коду. Коментарі та їх при­значення у коді програми.

Арифметичні операції та їх особли­вості. Особ­ливості запису арифме­тич­них вира­зів мовою програмування.

Поняття величини. Поняття змінної і константи, типу даних. Оголошення змінних і констант. Присвоювання зна­чення змінній.

Уведення текстових і числових даних.

Лінійні алгоритми.

Учні повинні мати уявлення про:

·      алгоритм;

·      виконавець алгоритму;

·      середовище виконання алгоритмів;

·      система команд виконавця алгоритмів;

Учні повинні знати:

·      форми подання алгоритму;

·      основні елементи блок-схем;

·      поняття змінної і типу даних;

·      поняття константи ізмінної;

·      лінійні алгоритми, алгоритми з розгалу­жен­нями і повтореннями;

·      основні команди, з яких складаються алго­ритми в певному середовищі виконання

·      цикли з умовою і цикли з лічильником;

·      правила запису введення та виве­дення;

·      пріоритети арифметичних операцій.

Учні повинні вміти:

·      розробляти блок-схеми лінійних алгоритмів розв’язання простих задач;

·      запускати та налаштовувати роботу сере­довища програмування;

·      компілювати й запускати програму;

·      розробляти алгоритми і програми розв’язання простих розрахункових задач;

·      знаходити і виправляти помилки в лінійних алгоритмах та програмах, що їх реалізують;

·      аналізувати коректність результату роботи програми при різних початкових даних.

 

Ластовецький В.В., Пилипчук О.П., Шестопалов Є.А.

Освіта.ua
06.03.2017

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Програма
Такий варіант як інваріантний базовий курс та вибірково-обов’язкові модулі вже є в трудовому навчанні - враження негативні, оскільки на обов’язковий курс підручники є, а на вибірковий тільки програми. І знов вчителі будуть крайніми –самі формувати матеріали до уроку та практичні –компонувати і роздруковівати (за чий рахунок), щоб діти могли повноцінно займатися та опановувати вашу геніальну програму. Набридло, коли це закінчіться!!!
практик
Тоді інший варіант. 2-4 клас будуть вивчати Інформатика "Основи ОС". 5-7 "Основи Офіс та ПК" 8-9 "Аглоритмізація та програмування". 3 роки на будова ПК і Офіс - прийнятно для всіх. Інформатика починалася з програмування. Тільки візуальне програмування - це тематика спеціалізованих навчальних закладів. Простим учням достатньо Паскаля. У 10 класі можна вчити ШТМЛ, Фотошоп та інше ПЗ. В 11 Як варіант можна спробувати Делфі. Чи узагальнюючі теми.
Sergik
Якщо дехто вважає що Word, Power Point та Excel - це легко, він глибоко помиляється! Там є безліч речей, які учні самотужки не засвоять! І ще, коли з’явиться нормальний українізований Access? Бо від 2007 версії до 2016 перекладає Like на схожий і запити не працюють! Так звані адепти програмування, напевне, знають лише ази офісу! Олімпіада з інформаційних технологій досить потужна, особливо 4 етап, знаю з власного досвіду!
практик
Щось вирішуйте і робіть. Коли цей предмет викладався тільки у 9 - 11 було краще. Хоч стільки недоліків не виливалося на люди. Ідей було дуже багато. Залишилося тільки дослухатися і вибрати правильний шлях. Скретч дійсно треба залишити у початковій школі. А починаючи з середньої, вчити алгоритми паралельно з програмуванням. Стільки годин на офіс теж не потрібно. Вдумайтесья! Предмет викладається з 2 класу, а електронні таблиці тільки починають вчити у 7. БД у 9. Парадокс!!!!!!
school
Працюю в невеликій школі. З свого досвіду можу сказати, що дітей, що здатні і хочуть програмувати досить мало. То навіщо "мучити" всіх. Часто від "фахівців" можна почути, що без програмування дитина не може обійтись, а от навіщо воно пересічній людині ... Питання риторичне. В більшості фірм працюють не програмісти, а скоріше системні адміністратори, які мають досить вузьку спеціалізацію. Фірми часто самі навчають своїх майбутніх працівників і дають конкретні знання для виконання конкретної роботи. А як пояснити дитині, що не планує стати програмістом, для чого їй вивчати кілька мов програмування і як вона в подальшому буде ці знання використовувати. Один приклад: на велосипеді їздити вміють майже всі, але для цього зовсім не обов’язково самому його конструювати, фарбувати, зварювати і тд.
Л.В.В.
Для school: "...Один приклад: на велосипеді їздити вміють майже всі, але для цього зовсім не обов’язково самому його конструювати, фарбувати, зварювати і тд..." Велосипед - це ази шкільної алгоритмізації і програмування. А чи будуть діти "пересаджуватись" на щось більш досконале - залежить від здібностей дитини і життєвих потреб. ОАП в школі - це навчання їзді на велосипеді.
school
Розумні слова. Але справа в тому, що незрозуміло навіщо це всім. Скільки відсотків учнів звичайної школи універсального профілю після 9 класу використовуватиме ці знання. Я не противник вивчення ОАП, просто освіта повинна бути наближена до реального життя і реальних потреб. І, на мою думку, програмування не є тими знаннями без яких неможливо далі розвиватись. Може давайте почнемо вивчати основи радіоелектроніки чи роботу з автоматизованими системами, адже кожна людина так чи інакше використовує ці знання ))))
Коментувати
Skjeld
Провів очима 75-80% матеріалу дурниці.Навіщо цією теорією тупити дітей? Перерахую лише актуальне та потрібне: Це e-mail,створення сайтів, комп’ютерна графіка, інтернет сервіси Web 2.0 і СУБД. Все решта це такі базиси , які дитина сама засвоює вдома. Це напевне таку кількість мотлоху у програмі заради годин поставили. Школи вчать нещасний Word , Excel , PowerPoint 2003-2007 року, коли на даний момент вже можна в хмарі працювати на цьому пакеті від Майкрософт чи там ще корисне хмаринкові сервіси (OneDrive, Google Drive і т.д) Навчіть встановлювати програми , міняти ОС, доглядати комп’ютер як віртуально так і чистити від пилюки. Оце дійсно необхідно. А так вище таблиця в статті "писульки і не більше".
спец
Про ці речі говорилось давно і пропонувалось багато цінного. Була вдала пропозиція поєднання технологій і програмування. При вивченні офісних програм Вивчати одночасно і програмування. Чомусь забули (чи не хочуть) VBA. Саме тут є можливість показати доцільність вивчати програмування (для учнів). Ну як, наприклад, у 8 класі після ознайомлення з програмування, вивчаючи роботу з електронними таблицями не використати вивчені речі. Да, синтаксис конструкцій не співпадає, зате семантика та ж сама. А зрештою, ви собі балакайте, а я буду робити так, як хочу.
гість
Такої безконтрольності не має жоден предмет. Кадри відсутні. Пишіть любу програму, завжди буде нуль.
sergox
Прочитав і не втримуюсь, щоб не додати своїх "5 копійок". Чомусь всі мовчать, що єдиний предмет у школі, який має аж дві олімпіади - це інформатика. В цьому сенсі програмування та ІКТ розділили! На мою думку найбільша проблема в піднятому питанні - це відсутність чіткої визначеності: а кого ми на виході хочемо мати? Програмістів? Чи користувачів офісних програм? Власне потрібні і ті, і ті! Як на мене, то школа має давати фундамент і чітке розуміння як програмування, так і ІКТ. Всім і обов’язково! Програмування - це логіка, вміння мислити і застосовувати вміння на практиці. ІКТ - технологічний "лікбез" для широкого вжитку(за бажанням з поглибленням). Дитина сама, коли настане час (а це буває далеко не в старших класах), визначиться чим буде займатись. Чому потім вона повинна страждати від того, що була позбавлена можливості хоча б мати уяву про ці речі? Запропонований варіант - це "золота середина". Хоча оптимальним мав би бути поділ на два предмети. Олімпіади вже є, а предмет один!
Шестопалов
Для sergox: Запропонований варіант - це "золота середина" - саме так! Дякую, що прочитали нашу статтю і правильно зрозуміли, про що в ній йдеться.
Anna
Для Шестопалов: 4 олимпиады: анимация (графика), веб дизайн, офисс и программирование.
Коментувати
А.М.
Можу якісно навчити програмувати на C, Java, Delphi... писати фронтенд та бекенд сайтів... запропонував, але заборонили з першого ж дня. "Є програма виконуйте... Годин зайвих нема... Економія світла..." відмовки ------------------------------------------------------------------ Тому працюю віддалено на "дядька" та вчу математиці в школі
Sergik
Я повністю згоден - не з кожного вийде програміст! Ворд в 5 класі - його потім благополучно забудуть! Дуже мало електронні таблиці! А де фотошоп?
Lesya Zayka-Shanyuk
Необходимо дать возможность учителю самому выбирать объём материала по теме, так как разные классы, разные дети и технические возможности тоже надо учитывать. Программа должна быть более гибкой. Детям должно быть интересно. Не надо забывать, что не в школе готовят программистов.... У школы другие задачи.
Anna
Для Lesya Zayka-Shanyuk: это закончится тем что половине учителей будет тупо лень учить что-то новое и они продолжат рассказывать свой ворд несколько лет подряд и им пофиг что дети и так знают этот ворд и что им это совершенно не интересно
Коментувати
Ліана
Вибачте, але підприємцям і промисловцям потрібні програмісти. Рівень користувача рідко кого задовільняє. В тому, що є опущення, вини учителів не має. Закінчувала ВНЗ у 90 роки. Крім програмувати на Паскаль нас нічого не вчили. Як учитель я справді не сможу йти в ногу з часом. І прикривати не хочу. Тільки крім нашої, тут є і вина методкабінетів. Чому вони не організовують майстер класи з візуального програмування? А чому ІППО не створять відеоуроки? Так само бази даних, веб і т.д. Можливо є люди котрі шляхом самоосвіти можуть це вивчити. Але не всі. Тільки не думайте, що погано проводжу уроки. Всі теми програмування викладаю і вчу виконвувати задачі в Паскалі. Літом ще з деякими педагогами, хочемо придбати літературу і себе удосконалювати. Дійсно зміни у програмі потрібні. Які, у верхах видніше.
Роман
Для Ліана: Вибачте, але завданням школи НЕ Є підготовка професійних програмістів - це просто не можливо, адже в школі, по-перше, немає відповідних викладачів, по-друге, немає відповідних ресурсів (комп’ютери, час тощо)... Ще можна і 3, і 4, і 5... Підготовка професійного програміста - це вже рівень професійно-технічної або вищої освіти. І якщо навіть вчитель цього не розуміє, то це величезна проблема нашої системи освіти - у нас цілком порушена ступеневість. Підприємцям і промисловцям, безумовно, хотілося б замість того, щоб разом із професійно-технічними і вищими навчальними закладами розвивати і створювати відповідні програми підготовки, відразу зі школи отримувати професійно підготовленого фахівця. Але це не можливо в принципі. Якщо Ви цього не розумієте, то мені щиро жаль Ваших учнів. А якщо Вашим підприємцям і промисловцям достатньо того професійного рівня "програміста", якого можна підготувати в школі, то їм, власне, потрібен не програміст, а інший фахівець.
Коментувати
Anna
Зависит от качества проведения уроков информатики. Когда была хорошая учительница которая рассказывала действительно толковые вещи (html css в начале 8 класса) все ходили на ее уроки с удовольствием, потом пришла другая и учила нас пользоваться вордом в 9 классе. Если такие уроки как в варианте 2, то нет, спасибо не надо, лучше уже еще оду математику поставьте. Если такие как в первом варианте то думаю многие дети будут ходить с удовольствием на 5-6 уроков в неделю, а не только на 2.
Л.В.В.
При опитуванні школярів може виявитися, що їм до душі лише фізкультура, та образоворче митецтво. То ж за результатами опитування відмовимося від хімії, фізики, математиуки та програмування у школах? Не школярів потрібно опитувати, а підприємців, промисловців, науковців, ІТ-спеціалістів тощо на предмет того які фахівці їм потрібні і вже в школі закладати основи їхньої підготовки.
чтоскажеш?
Вообще не надо было столько часов информатики. Сделали, а потом начали думать. Будет хорошо и опрашивать городских детей. Опрос, мониторинг. Только тогда решения.
Сергій
При чому тут соціальне опитування? І чому ми маємо рівнятися на сільські школи?
чтоскажеш?
Для Сергій: А как иначе довести людям смысл измен? У городских школах тоже не лучше.
Коментувати
справді
8 вже здебільшого програма у розділі програмування не виконується. Викладання СУБД краще не буде. Підтримую проведення соціологічного опитування школярів 8 класів. Інакше нічого не зміниться.
практик
Может стоит этот предмет с 1 по 9 класс перенести у вариативную часть учебой программы? Толку с 2 часов у 8 и 9 классе вообще нет. Пусть МОНУ проведет соцопрос учеников сельских школ. Зачем врать самим себе.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!