Osvita.ua Середня освіта Реформа середньої освіти Опір системи: куди рухається освіта?
Опір системи: куди рухається освіта?

Реформа зможе бути успішною тоді, коли держава нарешті послабить свій нескінченний тиск на освіту

Опір системи: куди рухається освіта?

«Протягом двох останніх років мені довелося вислухати дуже багато критики на адресу МОН від абсолютно різних людей. Так багато, що це аж дивно. Проект Закону про освіту, розроблений Міністерством, викликав буквально протести», – зізнається в розмові із журналістом Гал-інфо науковець та експерт РПР «Освіта» Олена Панич. У інтерв’ю Агенції вона розповіла, що саме не було сприйнято в освітянському середовищі.

Звіт Кабінету міністрів в парламенті, який має відбутися на наступному тижні, визначить долю не тільки прем’єр-міністра, але й більшості інших міністрів. Експерти говорять про кілька можливих сценаріїв: точкову зміну окремих міністрів та/або створення уряду-технократів. Є ймовірність, що все залишиться так, як є, й на якийсь час криза буде відтермінована.

Очевидно, що ефективність Кабміну нелегко оцінювати взагалі, позаяк в кожній сфері та царині реформування стикалося зі своїми проблемами та протікало у специфічному ритмі. Врешті, дуже великою мірою все залежало від особи міністра й команди, яку він мав (чи не мав).

Одним з тих міністерств, що впродовж майже двох років зазнавало великої критики, стало Міністерство освіти, очолюване Сергієм Квітом. Колишній ректор Києво-Могилянської академії ставив собі на меті реформувати громіздку та вкрай корумповану систему на західний взірець. Його постать сприймалася як одна із найвдаліших та найпрогресивніших у Кабінеті міністрів. Утім, на практиці спроби поширити стандарти Могилянки на всю країну стикнулися з великим опором системи. Гал-інфо поспілкувалося з кандидаткою історичних наук, доцентом НПУ ім. М. Драгоманова та експертом групи «Освіта» Реанімаційного пакету реформ Оленою Панич на предмет того, що вдалося й чого не вдалося в процесі реформування освіти Сергію Мироновичу.

Сергій Квіт замалим не два роки очолює Міністерство освіти. Наскільки осмислену стратегію реформування освіти має міністр і наскільки йому вдається її реалізувати?

Стратегію він, безперечно, має, але більшою мірою вона стосується вищої освіти. Решті сфер менше приділялося уваги, хоча зараз доводиться надолужувати ці напрямки роботи. Думаю, що міністр зіткнувся з великим опором системи. Здається, і він, і його команда не очікували такого опору. Вони гадали, що мають великий кредит довіри, прийдуть і все зроблять. Та незабаром з’ясували, що багато з того, про що говорили, на практиці неможливо зробити.

Які ініціативи наштовхнулися на найсильніше несприйняття?

Дуже проблемною є імплементація нового закону про вищу освіту. Міністерство намагається надати вишам академічну автономію. Так, як воно її розуміє. Зокрема, у зв’язку з цим сьогодні організовується розробка нових стандартів вищої освіти. Але, на мій погляд, чимало навчальних закладів не розуміють, що таке автономія в концепції МОН і в чому саме її переваги над попередньою системою.

Крім того, є купа дрібних моментів. До прикладу, постанову про скорочення навантаження викладачів до 600 годин на рік адміністрації деяких університетів розтлумачили таким чином, ніби йдеться лише про лекційні години (а решту годин – на самостійну роботу студентів, консультації та перевірки контрольних тощо – просто вирішили формально не враховувати). Тобто фактично нічого не помінялося, й сподівання міністра на те, що викладач матиме більше часу на наукову роботу, лишилися марними. Освітні інституції влаштовані так, що не можуть або не хочуть дати викладачеві більше вільного часу.

Чому?

Бо викладачі в нас – дешева робоча сила. Коли доктор наук у пересічному державному виші одержує 4-5 тисяч гривень, то це не є серйозна зарплата. Причиною є те, що викладачів дуже багато, у тому числі з науковим ступенем. Система так побудована, що стати кандидатом чи доктором наук у нас доволі просто. В чомусь це схоже на конвеєр. Відповідно маємо перевиробництво на цьому ринку праці. В такій ситуації, та ще й під час кризи, виші не готові платити викладачам більше за фактично менший обсяг роботи, навіть якщо ця робота буде виконуватися якісніше. На жаль, Міністерство не може тут дати жодної ради.

Ще такий цікавий момент. За законом студенти мають право обирати до 25% навчальних дисциплін. Але на практиці виявилося, що організувати такий вибір непросто. Виші не можуть собі дозволити тримати такий штат викладачів, щоб завжди забезпечувати вибір. Якщо курси якогось викладача не обирають, він просто піде з університету і завтра вже не буде вибору. Залишаться тільки ті, чиї курси користуються попитом. Звичайно, в нових університетах, створених за західним зразком (Могилянка, УКУ) існує більш гнучка система вибору курсів. Але це досягається за рахунок мобільності викладачів і загалом специфіки системи. В наших же «традиційних» вишах, щоб перебудувати систему за цим зразком, потрібно вкласти певні ресурси. Причому вкласти їх у менеджмент, якість освіти, у стратегічний розвиток. Все це неможливо робити лише на ентузіазмі людей. Потрібні гроші. Не завжди університети можуть дозволити собі такі капіталовкладення. Формат бюджетної організації, в якому вони існують, не дозволяє їм вільно витрачати гроші на деякі стратегічно важливі речі. Наша система державного контролю цього не розуміє. Це може бути кваліфіковано як нецільове використання коштів. Тому проблема курсів за вибором – це проблема ресурсів і управління.

До того ж, для студентів набагато важливіше не вибір курсів, а те, щоб їхні основні, обов’язкові дисципліни викладалися якісно, щоб вони не були переповнені непотрібною чи застарілою інформацією. А це також нелегко зробити. Це потребує змін до програм, перегляду змісту освіти, оновлення бібліотек. І, знову ж таки, капіталовкладень в людський, кадровий потенціал, в підвищення кваліфікації викладачів. В мене складається враження, що в МОН все це не до кінця розуміють. Є така схильність звинувачувати виші у тому, що начебто вони «не хочуть реформуватися», але такі от внутрішні реформи потребують великих інвестицій, яких держава не має, а приватні інвестори не вмотивовані робити.

Так само існує опір політиці МОН і в закладах освіти інших рівнів. Проект Закону про освіту, розроблений Міністерством, викликав буквально протести. З’ясувалося, що у школах не хочуть дванадцятирічки. Не розуміють, для чого вона потрібна, які проблеми вирішить. Також багатьох вчителів хвилює питання сертифікації, вони побоюються, що це перетвориться на чергову корумповану практику й важіль тиску. На жаль, Міністерство поки що не має відповідей на ці запитання. Через це, та й з інших причин, часто лунають думки, що команда МОН діє непрофесійно.

Отже, міністр освіти потрапив минулого тижня до числа кандидатів на зміну не тільки тому, що потрібно було знайти крайніх?

Гадаю, почасти саме тому. Мовляв, якщо треба змінювати Кабмін, то давайте змінимо. Але Міністерство освіти і науки дійсно зазнало багато труднощів. Наскільки я можу судити, велика частина освітян незадоволена його політикою. Навіть сформувалася опозиція. Команда Сергія Мироновича намагається вести політику більш чесно й прозоро у порівнянні з попереднім керівництвом МОН, нібито прагнуть зруйнувати деякі корупційні схеми, що залишилися після Дмитра Табачника. Але все одно залишається багато зловживань і проблем, з якими вони не можуть впоратися.

Протягом двох останніх років мені довелося вислухати дуже багато критики на адресу МОН від абсолютно різних людей. Так багато, що це аж дивно. Я думала, буде трохи по-іншому. Звичайно, можна сказати, що все це – «відсталі» люди, які «не хочуть реформуватися», але, на моє глибоке переконання, реформи не можливі без співробітництва і взаєморозуміння. Повинне бути об’єднання зусиль, свого роду синергія згори і знизу для того, щоб зміни відбулися.

Минулого понеділка БПП висував в якості кандидата на посаду міністра МОН одного з найбільших критиків Сергія Квіта – Олександра Співаковського. Припустімо, що він би очолив відомство. Що тоді чекало би на освіту?

Олександр Співаковський є одним з основних публічних критиків Міністерства освіти, він має альтернативне бачення. Слід розуміти, що Сергій Миронович є людиною Могилянки. Це дуже специфічний навчальний заклад, котрий відрізняється від основної маси українських закладів. Це західний зразок існування університетів, західні спонсори. Трохи інший модус існування. Дозволю собі зауважити: трохи відірваний від багатьох реалій нашого життя. Відповідно це дає інше розуміння ситуації. Співаковський є представником, власне, автентичного українського університету, причому не столичного, а регіонального. Тому він по-іншому бачить проблеми і шляхи їх вирішення. Мені здається, що він краще розуміє повсякденні труднощі наших закладів освіти. Скоріш за все, він знайшов би підтримку з боку освітянської спільноти, тому що по суті він є виразником її інтересів, намагається захищати ці інтереси. Наскільки існуюча управлінська система дала б йому можливість проводити прогресивні реформи, мені важко сказати. Гадаю, що у його призначенні би був певний сенс, але, як ви знаєте, він відмовився від пропозиції.

На користь Лілі Гриневич. Як би вона виглядала на цій посаді?

Думаю, що Лілія Михайлівна була б хорошою кандидатурою. Треба мати на увазі, що новий закон про вищу освіту був прийнятий великою мірою завдяки їй. Вона завжди була ініціатором, натхненником реформ в освіті. До того ж вона має дуже хороше вміння знаходити компроміси, напрацьовувати спільні рішення. Як я можу спостерігати, освітяни сприймають її дуже позитивно. Коли я дивлюся на неї під час засідань комітету з питань науки і освіти, то часто ловлю себе на думці, що в ній є щось по-справжньому материнське. Якесь внутрішнє тепло і бажання всім допомогти. Але слід враховувати опір системи, з яким вона теж неодмінно зіткнеться, якщо стане міністром.

Скільки триватиме реформа освіти?

Треба мати на увазі два фактори. По-перше, освіта – дуже консервативна сфера. По-друге, у нас вона майже повністю державна. Обидві ці обставини, на мій погляд, суттєво стримують проведення реформ. Особливо друга. Державні посадовці, що здійснюють управління освітою, не хочуть відмовлятися від своєї влади. До того ж у них завжди виникає спокуса дискреційних, волюнтаристських рішень. Часто вони не розуміють, наскільки деструктивними є ці рішення. На сьогодні вони практично не несуть відповідальності за результати таких рішень. Все це є для них великою спокусою. Але для того, щоб заклади освіти могли розвиватися, треба щоб вони отримали справжню автономію. Особливо фінансову. А також відчули свою відповідальність за якість освіти, щоб не було можливості перекласти її на МОН. Поки що цього не відбувається. Реформа зможе бути успішною тоді, коли держава нарешті послабить свій нескінченний тиск на освіту, відмовиться від нераціональної регламентації та регуляції. Коли Майдан переміг, в мене була надія, що це відбудеться швидше. Зараз я розумію, що це не буде швидко. На жаль.

Розмовляв Сергій Стуканов, агенція «Гал-інфо»

Освіта.ua
12.02.2016


Коментарі
Аватар
Введіть ваше ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Введіть код:
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Zinger
п.Олено. Ви хотіли сказати дуже багато, а сказали обмаль. Ваша аргументація, на мій погляд, дуже слабка. Усі перераховані Вами фактори лежали на поверхні і така освідчена людина як Квіт не могла їх не бачити. Менше годин та навантаження - більше потрібно викладачів, а отже потрібен більший фонд зарплати.З чого? Пан Квіт хіба не знав, що це не в інтересах ректорів? Не збільшивши фінансування ВУЗів не можна підняти якість освіти. Скупий платить удвічі більше, у нашому випадку- скупість, це політика Яйценюка!. Чому відмовився Співаковський? Бо не є ідейною людиною, бути в опозиції дуже мудрим завжди легше, ніж лягти на амбразуру! Наш уряд як лебідь, щука і рак. Мінфін потопить будь - яку реформу,особливо освітню. Хто у бідній державі може успішно здійснити затратну освітню реформу? Хіба Дон Кіхот! Пан Квіт подумав, що це не так і помилився, як будь - який порядний мрійник! Але я залишаюсь його симпатиком, бо він чесний, освідчений і справедливий патріот держави Україна!
trust
Ви спочатку паперові надрукуйте в повному обсязі... А вже тоді "продвигайте" свої застарілі ІТ-технології.
XXL
У міністерстві освіти ставлять акцент на якість освіти і самі ж освіту знищують, ускладнюючи і заплутуючи навчальні програми, переставляючи теми з одного класу до іншого, не забезпечуючи школи підручниками та іншими навчально-методичними матеріалами, постійно відволікаючи увагу учнів та учителів від навчально-виховного процесу, непотрібними заходами, вимагаючи суворої звітності...
karasik
Дивлюсь програму "Світ на виворіт. Індія" Там вчитель в сільській місцевості одержує 700$, а в місті 1000$. Одного не понятно, що не так, чи ми дурніші?
!
Для karasik: та ні, ми такі самі. У нас у відсотковому порівнянні буде те самісіньке
inchichok
Для karasik: Хочеться дочекатися, поки всі вчителі пройдуть сертифікацію, якою нас лякають. Впевнена, здадуть добре. Яку причину прогресуючого регресу освіти тоді придумає МОН, раз учителі, виявляється, розумні? До речі, вважаю, що криза в освіті системна, а не тільки в одному вчительському факторі! Не клюйте вчителів! Ці підуть, а хто замість них?
Павлович
Для karasik: Це зарплата за місяць чи рік у Індії? , І ще: яка серія , хочу подивитись. Передачі Комарова дуже цікаві.
Голос народу
Людонки! Та хто з молоді на 1700 грн.іде зараз працювати в школу! Цієїзарпалти на один чобіт хіба що вистачить...а ві тут розвели: корито, підстаркуваті вчителі і тому подібне...Так може писати той, то зовсім далекий від школи... Я знаю багатьох вчителів, яким за 40, але вони прекрасні висококваліфіковані спеціалісти в сучасному розумінні. І знання дають, і з дітьми працюють по сучасному!!! А те що твориться зараз з освтньою галуззю- це просто жах!!!! Бюрократія і паперотворство , конкурси і інша, вибачте за вислів, хрень. уже всих дістала!!!
007
Для Голос народу: В Вас говорит гордыня и больше ничего ..... пустота
Голосzнароду
Для Голос народу: Хватить брехляти :0. Молодих фахівців не пускають в школу працювати, бо бояться, що ті із собою принесуть туди науково-технічний прогрес та прекрасне справедливе майбутнє для поколінь українських дітей! Вигадали собі теж термін паперотворство - як там суцільний плагіат у 99% вчителів, то звісно вони займаються паперотворством і це соромно, але означає лише одне, що вони помилились професією, якщо не здатні на власну новаторську методику. Я теж знаю багатьох вчителів, яким за 40, і вони вже динозаври. Що хочете в кам’яний вік впасти - вперед?
456
Гей ти голос із дупи скільки ненависті в тебе до людей, ти не яйценюк часом??? А так схожий.. ну майже кулю в лоб усім нам
TTT
Идиотскому народу идиотское правительство!
Голосzнароду
Для TTT: Наступне буде ще гірше, бо не буде здатне платити пенсії та зарплати бюджетникам, таке Вам і треба.
tatyna
Голоснарода,ви дійсно вважаєте що вчитель - це зараз престижно? Та в школу працювати палкою не заженеш!!! Відпрацюють три роки - і ТІКАТЬ! А освіту дійсно ВЖЕ угробили на всі 100500!!!
Голосzнароду
Для tatyna: угроблення освіти є заслугою роботи Вашого покоління, моє ж покоління якраз із палкою стоять і в школу не пускають, бо нас важко контролювати. І ще одне: скільки коштує посада вчителя у Вашій школі?
iii
Для голосzнароду: а Ви, часом, не вчитель англійської мови? А то у цьому навчальному році в нашу школу після інституту прийшла молоденька вчителька англійської мови. Мала більше ставки. Її вистачило до Нового Року. Покинула все і поїхала на заробітки у Західну Європу. Школа залишилася без вчителя. Може хтось погодиться? Правда, школа сільська і до райцентру автобус ходить три дні на тиждень (вівторок, пятниця і неділя). Педнавантаження 22 год. Агов!!! Англічани!!! Є можливість працевлаштуватись!!!
007
Для Голосzнароду: Вы также уважаете своих родителей, как всех остальных того поколения? Проблема у Вас конкретно начинается уже с этого. Да даст вам господь разума. Жалко Вас Не давайте святыни псам и не бросайте жемчуга вашего перед свиньями, чтобы они не попрали его ногами своими и, обратившись, не растерзали вас. От Матфея, глава 7
Наталія
Для прикладу:студент навчається в університеті Штутгарту,вивчає 5 предметів,має 1-2 пари на день і можливість підробітку. Сесія з 5 іспитів,одна можливість перездачі.Не перездав-виключення.Донька навчаєтья у Львові,вивчає 15(!) предметів,з яких 6-7 по потрібних для подальшої роботи ,має 12 заліків і 3 іспити ,чотири пари щоденно. Ніякого вибору предметів немає,навіть 25%.Ось вам і реформа вищої освіти. Все по-совєцькому,конспекти лекцій,відвідування,відпрацювання і т.ін.
Владимир
Для Наталя: Похідну, та інші елементи вищої математики до шкільноі програми включили реформатори, які дуже далекі від життя. Пані Наталю, якщо Ви маєте знайомих інженерів, єкономістів, бухгалерів, технолгів, спитайте їх , чи користувались вони в своїй професійній діяльності похідною, інтегралами, комплексними числами і тд. Почувши відповідь, Ви зрозумієте, що скаане Вами, чисто для "понту". Може для Вас новина, але значна частина випускників старшої школи функціонально безрамотні. Вони не знають не тільки похідної, а й таблиці множення.
Наталя
Для Владимир: Ви знаєте зовсім не для понту. Просто це те саме що рубати дрова кам’яною сокирою маючи в сараї бензопилу. А безграмотні . тому що у вищій школі всім всерівно що знає студент. Вивчають те . що придумає ліва п’ятка невідомо кого.
Голосzнароду
Освіта не може бути консервативною сферою! Люди, освіту та науково-технічний прогрес не можна взяти і законсервувати, бо від цього вони зникнуть.
007
Что мы имеем? Ускорение разложения (разрушения) образования в целом. Видно кроме низкоквалифицированной рабочей силы от Украины Западу ничего не нужно, а те кто у власти работают явно не на наше государство. Дошло уже до такой мелочи, что в школах говорят о срыве заключительного 3 этапа всеукраинских предметных олимпиад из-за отсутствия финансирования, либо проведения их только для 11 классов. "Коррупционерам" Януковичу с Табачником такого даже в голову прийти не могло. И скажите теперь где зрада?
НАТАЛЯ
Все дуже запутано. Хлопець навчається в університеті на комп’ютерних науках. Фірма оголосила набір на роботу. Перше , про що запитали сертифікати яких курсів маєте. Відповідь : Я навчаюсь в унівеситеті ,маю з усіх предметів майже 100 балів. Йому , так те що вививчили морально застаріло років 5-7 тому. Як????? Для чого тоді така освіта???? Для чого диплом. якщо можна закінчити курси і бути спеціалістом???? Для чого шкільна програма у якій спочатку 5 років учать доданок доданок сума, а потім все розв’язують перенесеням членів через = і зміною знаків. Чому не вивчити похідну раніше і використовувати її З тією метою яку і запропонував засновник.Це ж просто. Ми говорим про перевантаження пргам, Усе повинно бути доцільно.
Ирина
Для НАТАЛЯ: вот-вот, курсы очень рулят у работодателей, сей час на курсах можно любой язык программирования учить и это почти индивидуально, универ конечно нужен для приличия, заочно можно, еще стали грамотный русский требовать для itшников и интернет маркетологов, а оптимизацию и контекст вообще кроме курсов нигде не учат.
Сергій
Перед тим як приймати якісь рішення міністерству освіти потрібно було б провести нормальний моніторинг, проаналізувати, порадитись з майбутніми виконавцями цих рішень та програм. Психологи, наприклад, всі в один голос кажуть, що дитина віком шість років морально (тай фізично) не готова до школи. Батьки не бачуть потреби навчатись дітям 12 років, тай Державі це невигідно. Вчителі, учні та батьки не в захваті від сучасної шкільної програми. Враховуючи розмір заробітної плати вчителів та їх навантажень, не звязаних з виховним процесом, кількості учнів в класах (35-40 дітей) немає надій на отримання якісних знань. Не знаю як в інших містах а в м. Вінниця немає підручників для дітей 4-х та 7-х класів. Це стало чомусь не проблемою міністерства а проблемою безпосередньо вчителя, так як програма існує, її потрібно викласти але без підручників. Шановні батьки подумайте перед тим як вести дитину до першого класу коли їй 5,8-6 років. Чи готова вона морально та фізично. Шкільна програма нелегка.
Голосzнароду
Для Сергій: Майбутні виконавці, здебільшого це вчительки пенсійного і передпенсійного віку, зберуться і заявлять, що вони не будуть того робити, бо не вийде, бо не хочуть, бо не вміють, бо це неможливо... куча бо буде. А молодим вчителям ті ж самі досвідчені вчителі теж будуть чинити перепони, бо то їхні конкуренти за місце біля "корита".
небайдужий громадянин
...якого корита??? ви з якоъ реальностя бл@!!!!
Голосzнароду
Для небайдужий громадянин: ну свинного ... адже свиням помиї дають, а вони і раді тому.

Щоб отримувати першим
всі новини від «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть
«Подобається»

Дякую,
не показуйте це мені!