Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Виховання Що таке ранкова зустріч?

Що таке ранкова зустріч?

Практика ранкової зустрічі - один із перших методів, орієнтованих на учня, які застосовують учителі у своїх класах. Ранкову зустріч легко провести, вона закладає підґрунтя для інших змін, які потребують більшого досвіду

Ранкова зустріч це квінтесенція того, якими ми хочемо бачити наші класи, наші спільноти або наші суспільства.

Піклування один про одного, відчуття безпеки, якої вистачає для того, аби ділитись важливими ідеями та досвідом, готовність допомагати друзям - це саме ті якості, що віддзеркалюють ранкові зустрічі.

Ранкова зустріч - це зустріч на початку дня всього класу з учителем. Сидячи в колі один проти одного, кожна дитина вдумливо та поважно вітається з друзями та відвідувачами, після чого впродовж короткого часу ділиться власним досвідом зі своїми товаришами, які з повагою слухають і ставлять свої запитання, роблять зауваження. Після цього діти беруть участь у короткій, енергійній груповій вправі, насамперед для того, аби підсилити академічні навички, виховати почуття неконкурентної команди та відчуття єдності. Ранкова зустріч закінчується щоденними новинами, які зазвичай готує вчитель, щоби підкреслити навчальні завдання цього дня.

Ранкова зустріч - це запланований, структурований збір, який займає важливе місце в повсякденному розкладі діяльності групи, де панує атмосфера піклування та відповідальності. Учителі визнають особливу роль ранкової зустрічі в житті їхніх учнів і присвячують 20-25 хвилин на початку дня, щоби створити позитивну атмосферу у групі на весь день перебування дітей у школі.

Ранкова зустріч складається з чотирьох основних компонентів.

Вітання - перший компонент. Усі учні класу (групи) вітаються і починають розуміти, що вони є важливими членами групи. Діти збираються в коло разом зі своєю учителькою/вихователькою. Усі звертаються один до одного по імені, що допомагає створити атмосферу дружби та причетності. Вітання створює спокійний та розважливий настрій для такого елемента зустрічі, як обмін інформацією.

Обмін інформацією - другий компонент. Діти висловлюють свої думки, обмінюються ідеями та пропонують важливі для них теми для обговорення. Учні класу (групи) мають змогу дізнатися щось один про одного. Обмін інформацією допомагає розвивати навички, які дають учасникам змогу навчатись упевнено говорити та слухати. Кожна дитина може ставити запитання чи коментувати, а той, хто говорить, у змозі реагувати, звертаючись безпосередньо до своїх ровесників.

Групове заняття - третій компонент. Розпочинається після спокійного періоду обмірковування інформації. У групі створюється відчуття єдності, радості через виконання пісень, участі в іграх, коротких і швидших заняттях. Позбавлені елементів суперництва ігри та заняття, кооперативні за суттю, ураховують індивідуальний рівень розвитку певної навички в учасників. Такі групові заняття здебільшого пов'язані з навчальною програмою чи темою, яка в цей час вивчається у класі (групі).

Щоденні новини - завершальний елемент ранкової зустрічі. Це оголошення письмової об'яви, яка щодня вивішується на відповідному стенді чи дошці. Письмове чи кероване вчителем оголошення налаштовує на те, що має вивчатися цього дня, а також дає можливість обміркувати події та навчання попередніх днів. Щоденні новини допомагають дітям тренувати навчальні навички, що сприяють розвитку математичних і мовленнєвих здібностей. Щоденні новини можуть містити різноманітні завдання (заповнення календаря, перегляд розкладу виконання робіт, створення графіка погоди), що активізують початок індивідуальної роботи або діяльність у центрах активності.

Такі заняття дають дітям змогу опанувати різноманітні соціальні та навчальні навички, об'єднуючи соціальне, емоційне та інтелектуальне навчання кожного члена групи. Повторення позитивного досвіду сприяє розвитку доброти, емпатії та включення. Повторення таких демократичних взаємодій та звичних занять дає надзвичайні результати як у класній спільноті, так і поза її межами. Учителі у класі відповідають за проведення ранкової зустрічі та моделювання демократичної поведінки.

Створення спільноти

У чому полягає важливість створення спільноти? Спільнота дає відчуття приналежності. Члени спільноти живуть у більшому суспільстві, але вони пов'язані один з одним спільними інтересами та цінностями. Люди, які відчувають себе частиною спільноти, виходять за межі свого безпосереднього інтересу заради користі групи. Вони піклуються один про одного. Коли вони почуваються частиною спільноти, то більше й довше працюють задля її інтересів. Вони знають сильні сторони особистостей у групі та можуть, за потреби, їх використовувати. В ідеальному випадку вони навчаються один від одного, розширюючи знання та досвід усіх членів. У процесі спільної роботи виникає певний рівень довіри між членами спільноти. Спільноти можуть самовдосконалюватись, отримуючи критичні зауваження від особи, з якою утворився певний зв'язок.

Створення класної спільноти потребує часу, уваги й терпіння. Дбайливий і демократичний клас (група) виходить із того, що кожен член спільноти має потребу належати до неї, а також відповідає за свій внесок. Спроможність класу ефективно функціонувати залежить від здатності її окремих індивідуумів відкривати щось один в одному, працювати разом, відчувати взаємодовіру. Коли група учнів, батьків і директорів збирається разом задля праці чи гри, вони створюють спільноту. Піклування, спілкування та особистісні зв'язки сприяють створенню спільноти людей, які навчаються. Це забезпечує основу, на якій діти здобувають знання, коли виходять за межі класної кімнати.

Ранкова зустріч допомагає створювати взаємини, які формують відчуття спільноти в кожного з її членів. Створення класної спільноти стає ефективнішим, коли учитель/вихователь бере на себе роль фасилітатора (людини, яка допомагає зробити так, щоби все відбувалось належним чином, але не намагається жорстко контролювати процес). Зустріч стає інтерактивною та невимушеною. Коли значна частка відповідальності за допомогу у проведенні ранкової зустрічі перекладається на учнів, учитель використовує свій час на заохочення ініціативи, надання позитивних відгуків, полегшення спілкування дітей, надання їм допомоги тощо. У центрі уваги ранкової зустрічі та її метою є співпраця, спільне навчання, а не конкуренція чи хизування власними надбаннями.

Розвиток навичок спілкування

Уміння говорити та слухати є найважливішою якістю, яка необхідна для демократичної культури. Навіть маленькі діти можуть висловлювати свою точку зору, чути відмінні думки інших людей та зауважувати їх. Ранкова зустріч дає учням змогу брати участь у групових обговореннях, а вчителям - моделювати й активно розвивати в дітей уміння та навички ефективного спілкування. Люди, які можуть ефективно спілкуватися:

  • висловлюють свої думки таким чином, щоб їх розуміли інші;
  • уважно слухають, коли говорять інші;
  • вирішують проблеми за допомогою слів;
  • пропонують свої ідеї групі.

Ці навички мають дуже важливе значення для успішного життя у класі (групі), спільного навчання та розв'язання конфліктних ситуацій. Ранкова зустріч - ідеальна можливість для розвитку цих навичок.

Передбачається, що учні робитимуть свій внесок у роботу групи в навчальній, соціальній, емоційній, практичній сферах. Вони потрібні, від них залежать інші, їх цінують за особистий внесок. Діти потребують практичного досвіду у висловленні власних думок, у кращому пізнанні один одного, у визнанні сильних сторін і талантів своїх ровесників. Такі звичні заняття, як ранкова зустріч, дають змогу постійно розвивати ці навички.

Розвиток соціальних навичок

Завдяки практиці ранкової зустрічі маленькі діти переходять від зосередження уваги на власній особистості до охоплення нею інших. Соціальні переваги цього підходу сприяють розвиткові емпатії, активному слуханню однолітків, навчають дітей розуміти позиції інших людей. Уміння сприйняти точку зору іншої людини руйнує упередженість, сприяє толерантності та визнанню відмінності. Такі соціальні компетентності допомагають людям жити у взаємній повазі, створюють умови для позитивного, відкритого спілкування між окремими членами суспільства. Це основні навички, необхідні для демократії.

Соціальні навички розвиваються не в ізоляції і не тоді, коли діяльність і моделі поведінки жорстко визначені. «Здатність ефективно говорити та слухати, робити вибір, а також залагоджувати конфлікти, коли вони виникають, - усе це має найважливіше значення для функціонування будь-якої спільноти». Учні потребують спокійної та інклюзивної атмосфери. Їм потрібні «можливості експериментувати та різними способами розповідати, спілкуватися та отримувати задоволення від перебування в колі своїх ровесників».

Результати численних досліджень свідчать, що ефективні програми, спрямовані на виховання в дітей позитивних рис характеру та соціальних навичок, знижують імовірність виникнення низки негативних явищ у суспільстві (насильства, наркоманії, вагітності серед неповнолітніх), оскільки негативні моделі поведінки мають тенденцію проявлятись у комплексі. Діти, які демонструють один із цих типів поведінки, зазвичай демонструють й інші.

Вивчення дітей із різних шкіл/дитячих садків підтверджує, що учні закладів, у яких використовується така соціальна навчальна програма, як ранкова зустріч, демонструють вищий рівень відчуття спільноти та ширший діапазон позитивних виявів (Центр з вивчення проблем розвитку):

  • краще ставлення до школи та навчання;
  • більшу довіру та повагу до вчителів;
  • вищий рівень навчальної мотивації;
  • глибше почуття власної гідності;
  • відповідні соціальні/етичні стосунки та поведінку;
  • більшу турботу про інших;
  • більшу відданість демократичним цінностям;
  • кращі навички залагодження конфліктів;
  • частіші вияви альтруїстичної поведінки;
  • краще сприйняття «зовнішніх груп»;
  • меншу кількість випадків вживання алкоголю й наркотичних речовин.

Соціально-емоційне навчання інколи називають «відсутнім елементом», оскільки воно є частиною освіти, що поєднує академічні знання з конкретними навичками, важливими для досягнення успіху у школах, родинах, спільнотах, на роботі, і в цілому в житті.

Удосконалення академічних навичок

Результати сучасних досліджень свідчать, що програми, які сприяють розвитку соціальних навичок, підвищують і академічні досягнення. Соціальні навички - це «помічники академічних успіхів». Якщо соціальні навички не розвинені належним чином, учителям доводиться марнувати дорогоцінний час на підтримування порядку й надання вказівок. Такий важіль, як соціальні навички, дає вчителям змогу забезпечити якісне викладання і навчання.

Крім того, ранкова зустріч сприяє розвитку:

  • навичок говорити;
  • навичок слухати;
  • словникового запасу;
  • уміння досліджувати;
  • уміння аналізувати й оцінювати матеріал;
  • уміння спонтанно відповідати на запитання;
  • уміння приймати виклик від інших;
  • уміння використовувати вивчену інформацію.

Створення у класі позитивного настрою

Повсякденні вправи, які практикуються в ранковій зустрічі, допомагають учням зблизитися зі своїми ровесниками, навчатися співпрацювати, утримуватись від критики інших, поважати інших як особистості. Позитивний настрій у класі створюється за рахунок:

  • атмосфери довіри;
  • відчуття приналежності до спільноти;
  • участі у прийнятті рішень;
  • доброти та заохочення з боку ровесників;
  • вільного від критики ставлення вчителя чи вихователя;
  • очікування конкретних результатів;
  • справедливості та неупередженості.

Позитивна атмосфера створюється за рахунок практичного використання:

  • інклюзії;
  • обміну інформацією;
  • піклування;
  • заохочення;
  • участі;
  • чесності;
  • самовираження.

Заохочення демократичних відносин і поведінки

Хоча воно традиційно і не пов'язується з освітою дітей раннього віку, виховання демократичних відномин і поведінки притаманне практиці ранкової зустрічі. Ранкова зустріч ознайомлює дітей з величними демократичними ідеями в доступній їм формі.

Інклюзія. Незалежно від здібностей, соціальної, релігійної приналежності чи статі вчитель та діти сприймають внесок кожного з однаковою доброзичливістю та повагою.

Активна участь. Участь у зустрічі беруть усі діти. Вони вітаються один з одним, мають змогу обмінюватись інформацією, ставити запитання, коментувати, приєднуватись до групової роботи, а також робити свій внесок у щоденні новини.

Критичне мислення. Діти навчаються з повагою ставити запитання, піддавати сумніву й оцінювати ідеї, які можуть відрізнятись від їхніх власних або бути подібними.

Толерантність і прийняття. Оскільки не кожна дитина має погоджуватися з ідеями інших однокласників, ці питання розглядаються під час вільної дискусії. Протилежні ідеї вислуховуються й обговорюються, тому що серед однокласників існує взаємодовіра.

Самостійне мислення. Учнів заохочують до обміну своїм досвідом та ідеями.

Відкритість. Висловлюється та обговорюється низка ідей. У щоденних новинах повідомляється доступна для всіх інформація про те, що відбувається у класі (групі).

Власна та соціальна відповідальність. Діти встановлюють правила власної поведінки та поведінки групи. Під час ранкової зустрічі й упродовж усього дня вони уважно слухають, з повагою відповідають, а також практикують доброзичливість.

Перехід до зустрічі

Перед початком ранкової зустрічі діти мають підготуватись до зміни виду діяльності. Незалежно від того, чи ранкова зустріч розпочинається безпосередньо після приходу до закладу, чи після короткого періоду якоїсь діяльності, чи пізніше, упродовж дня, учні мають знати, коли саме це станеться. У той час як старші учні здатні стежити за часом і можуть потребувати лише короткого усного нагадування, молодші діти потребують конкретного нагадування, що вже час переходити до нової діяльності - ранкової зустрічі.

Коли учнів запрошують на ранкову зустріч, зазвичай панує галаслива атмосфера хвилювання та очікування. Діти знають з попереднього досвіду, що на них чекають знайомі заняття - вітання, обмін інформацією, групова робота, щоденні новини, а також несподіванки.

Перехід до ранкової зустрічі краще зробити невимушеним, оскільки в центрі уваги має бути її конкретний зміст. Це не потребує спеціальних матеріалів. Учителям необхідно ретельно добирати форму натяків, оскільки їх характер буде перенесено у вітання на початку ранкової зустрічі. Упродовж навчального року натяки на необхідність «припинити» попередню діяльністю доцільно змінювати.

Збори класної спільноти

У кожного вчителя є унікальне «запрошення» до ранкової зустрічі. Повідомити учням, що вже час збиратися, можна, загравши якусь певну мелодію, задзвонивши у дзвоник, увімкнувши чи вимкнувши світло, заспівавши пісню або просто повідомивши про це. Залежно від віку учнів упродовж навчального року можна використовувати один чи кілька сигналів, які легко розпізнати. Учителі можуть розглядати запрошення на ранкову зустріч як «класне завдання» і по черзі призначати учнів відповідальними за нього.

Вимоги до поведінки

На початку шкільного року вчителі мають сповістити учнів про правила поведінки під час переходу до ранкової зустрічі. Деякі вчителі вважають за доцільне сказати кілька простих слів: «Прийшов час ранкової зустрічі, будь ласка, приходьте з відкритими руками й відкритими серцями». Є сенс провести обговорення правил для цього етапу ранкової зустрічі.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Директори

Повідомляють батьків і учнів про необхідність вчасно приходити до школи.

Учителі

Складають розклад, у якому 20-30 хвилин на початку дня виділяється для ранкової зустрічі.

Створюють у класі місце, де всі члени спільноти можуть зібратись на килимі (молодші діти) або на стільцях (старші діти). Створення такого місця може потребувати відповідного розташування меблів.

Визначають певну дію, яка сигналізуватиме, що вже час збиратись на ранкову зустріч.

Розробляють та оголошують вимоги до поведінки.

Забезпечують можливості для вираження та сприйняття індивідуальних відмінностей учнів.

Учні

Допомагають здійснювати перехід до ранкової зустрічі (прибирають, готують необхідні матеріали, допомагають розташувати меблі тощо).

Приходять на зустріч із «відкритими руками та відкритими серцями».

Беруть на себе відповідальність за свої дії.

Батьки

Забезпечують своєчасне прибуття учнів до школи/дитячого садка.

Вітання

Діти шкільного віку хочуть, щоб їх любили, цінували однолітки, прагнуть почуватися часткою групи. Вітання адресується кожній дитині по черзі, вербально або невербально всіх запрошують до кімнати. Під час вітання кожна дитина з повагою звертається до інших на ім'я; у колі створюється доброзичливий настрій. Діти усвідомлюють усю важливість і допомагають іншим відчувати себе членами групи, яких цінують.

Практика щирого привітання інших є головною метою етапу вітання й важливим елементом демократичного класу, орієнтованого на дитину. Учитель чи вихователь або призначена людина розпочинає вітання, звертаючись до когось персонально, наприклад: «Доброго ранку, Соню! Я рада, що ти тут». Процес привітання кожного учасника окремо зазвичай відбувається по колу, зліва направо. Кожна дитина після того, як її привітали, у свою чергу вітає іншу. Коло включення поширюється на всю групу, а потім і на більш широку шкільну спільноту.

Існує багато привітань, які можна використовувати після того, як учні опанують стандартні моделі та демонструватимуть початкове розуміння цілей вітання всіх членів спільноти.

Належна поведінка

Коли привітання передається від одного члена групи до іншого, діти повторюють поведінку, яку моделює вчитель. Знайомлячи з ідеєю вітання на початку року або змінюючи його формат, важливо чітко сформулювати вимоги до цього процесу. Належна поведінка передбачає вільну, але зібрану поставу, статечні рухи, спокійний та щирий голос, приязний вираз обличчя й погляд у вічі.

Учні починають розуміти, що їхня роль у демократичній класній спільноті активна, а не пасивна. Вони усвідомлюють, що поведінка справляє вплив на прийняття та передачу послання, що вони відповідають за підтримання власної поведінки та поведінки всієї групи.

Учні віком 10-12-ти років схильні до участі в ексклюзивних групах і компаніях як засобу утворення сильних і щирих зв'язків. Саме тому дуже важливо закласти підвалини для створення інклюзивного оточення. Учителі мають демонструвати моделі поведінки, що свідчать про включення, - погляд у вічі, усмішка, повсякденне вітання один одного на ім'я.

Змінюйте вітання

Учитель має використовувати різноманітні веселі та приємні форми привітання, які поважають та підтримують учнів. Вітання різними мовами, грайливі вигуки з використанням описових прикметників, офіційні знайомства, використання вербальних і невербальних засобів, кодів, пісень і мелодій - популярні та випробувані вчителями в усьому світі. Конкретні приклади наведені в «Повній кишені вітань». Використання кожного конкретного вітання має плануватися з урахуванням навчальної програми та навичок дітей.

«ПОВНА КИШЕНЯ ВІТАНЬ»

Прості вітання

  • Рукостискання.
  • Арабське вітання «Салям алейкум».
  • «Хай-файв» (вітання, коли одна людина плескає піднятою долонею в долонь іншої людини).

Вітання й відповіді

Учні передають один одному якесь конкретне привітання і відповідь, наприклад: «Доброго ранку, Антоне!» - «Доброго ранку, Оленка!», доки звернення не обійде коло дітей. Вітання можна легко змінювати шляхом:

  • Зміни або додавання нових слів, наприклад: «Привіт, Сергію, я рада, що ти прийшов».
  • Використання іншої мови, можна, тієї, яку учень класу використовує вдома.
  • Додавання жестів, таких як рукостискання, махання рукою, або інструкцій, наприклад: «Підводьтесь, коли почуєте своє ім'я».
  • Зміни послідовності привітання інших, наприклад, оминають кожного другого учня, який сидить у колі.

Рекомендації та вітання

Рекомендації та вітання можна включити в ранкову зустріч. Вони дають учням змогу пізнати інших.

Зробіть стос карток з іменами кожного учня класу. Кожна дитина вибирає картку й вітає того, чиє ім'я на ній написане. Якщо у класі присутні відвідувачі, зробіть картки з їхніми іменами, щоби була можливість привітати і їх.

Окремі члени групи можуть відрекомендовуватися в особливий або жартівливий спосіб. Наприклад, попросіть учнів додавати до привітання прикметники для опису себе («Доброго ранку, я розумний Влад»). Для учнів початкової школи буде своєрідною фонетичною вправою, коли необхідно вживати прикметники, що починаються з того ж звука, що і їхнє власне ім'я.

Запропонуйте кожній дитині відрекомендувати особу, яка сидить поруч з нею, якимось особливим чином. Наприклад: «Аліса, я рада, що ти прийшла. У тебе такі чудові ідеї щодо експериментів».

Вітання з рекомендаціями може бути формальним або особистим: «Це моя однокласниця Марина. Їй десять років. Марина любить гратися м'ячем і відвідувати центр грамоти».

Коди

«Таємні» вітання - найпопулярніші серед учнів. Код є «таємним», оскільки він невідомий іншим учасникам, доки вони не матимуть власного досвіду. «Таємні» або «закодовані» вітання бувають простими чи складними (складність може зростати впродовж кількох днів або тижня). Приклад «таємного» коду: у понеділок - два моргання, у вівторок - два моргання й одне примружування ока, у середу - два моргання й примружування ока, легке смикання правого вуха. Цей сигнал по черзі передається кожній дитині, доки перший «відправник» не отримає зворотне послання.

Ігри

Передавання предмета - у той час як окремі діти вітають один одного, по колу передається м'яч, пряжа або нитка, камінь або якийсь інший предмет, що може мати особливе значення.

Створення спільної сітки - м'яч чи пряжу кидають хаотично один до одного, одночасно вітаючись. Коли нитка передається від одного учасника до іншого, кожен з них деякий час тримає її, перш ніж кинути в новому напрямку.

Абеткове вітання - учні вигукують свої імена в абетковій послідовності. Якщо хтось вигукне ім'я поза чергою, вітання має початися спочатку. З дорослішими учнями такі дії можна організувати у зворотній послідовності. Вітання також можна хронометрувати, для того щоб здійснювати моніторинг підвищення швидкості впродовж навчального року.

Математичні вітання - вітання починається з називання імені особи, яка сидить праворуч, після чого дається задача, наприклад: «Борис, 3 + 5 дорівнює...» Борис відповідає, називаючи ім'я особи, яка склала. Наприклад: «Олена, 8». Дитина, яка розв'язала математичний приклад, повертається до особи, яка сидить праворуч від неї, називає її ім'я та пропонує нову задачу. Це вітання йде по колу доти, доки кожний учасник не отримає вітання, вирішить приклад і у свою чергу привітається з іншим членом групи. Залежно від віку дітей, їхніх навичок і навчальної програми вчителі можуть установлювати певні обмеження, наприклад, використовувати лише додавання в межах 10 тощо.

Використання різноманітних стилів чи форматів вітання спонукає вчителів розмірковувати про унікальні особливості їхньої групи. Діти створюють чудові нові привітання для ранкової зустрічі. Така практика заохочує їх і додає впевненості в собі.

Коли запроваджувати вітання

Оскільки вітання є простим і природним, воно має стати першим компонентом ранкової зустрічі, з яким треба знайомити учнів. Коли ранкова зустріч проводиться вперше, учитель, створивши коло, дає приклад простого привітання, звучить пісенька і коротко обговорюється роль ранкової зустрічі у класі залежно від віку учнів та їхнього попереднього досвіду під час першого знайомства, і цією практикою вчителі можуть змінювати обсяг інформації.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Директори

Дають приклад поведінки, яку би вони хотіли бачити у своєму навчальному закладі.

Щоденно вітаються на ім'я з учнями, коли вони приходять до школи чи дитячого садка.

Дізнаються про імена батьків і вітаються з ними, коли вони приходять до школи чи дитячого садка.

Щоденно вітаються з учителями на ім'я.

Змінюють вітання на адресу батьків, персоналу й учнів.

Учні

Реагують на вітання відповідною поведінкою.

Вітаються з усіма однокласниками й учителями, входячи до класу.

Обмірковують нові виразні шляхи привітання.

Відповідають на всі вітання.

Батьки

Дають приклад поведінки, яку б вони хотіли бачити у своєму домі.

Щоденно вітаються зі своєю дитиною

Вітаються на ім'я з друзями своїх дітей

Вітаються з учителем, іншими дорослими у класі.

Вітаються з іншими батьками на ім'я.

Учителі

Дають приклад поведінки, яку би вони хотіли бачити у своєму класі (групі).

Щоденно вітаються з колегами-учителями на ім'я.

Створюють і ведуть активний список привітань, які використовують упродовж навчального року.

Використовують жести, які висловлюють почуття теплоти та доброзичливості.

Обов'язково вітаються з усіма присутніми.

Привертають увагу до імен учнів або дорослих, які відсутні на зустрічі.

Діляться з колегами успіхами та новими ідеями.

ГРУПОВІ ЗАНЯТТЯ

Мета групових занять полягає в об'єднанні групи. Кожний член групи приєднується до спільних розваг - співає, грається в ігри, бере участь у різних приємних заняттях. Серед цих занять мають бути ігри, які не передбачають суперництва, а також завдання кооперативного характеру, де цінуються й ураховуються індивідуальний рівень навичок та інтереси. Ці заняття потребують від учнів використання навичок критичного мислення та сприяють самовираженню. Під час роботи з дорослішими учнями заняття можуть бути більш структуровані та містити завдання, пов'язані навчальною програмою. Інтелектуальні ігри та заняття, спрямовані на розвиток етичних і моральних почуттів, особливо цікавлять дітей молодшого шкільного віку. Їх можна використовувати в якості вступу до класної роботи та для обговорень.

Компонент групових занять у ранковій зустрічі сприяє розвитку демократичних цінностей у спільноті, доводячи важливість співпраці, включення й участі у спільній діяльності. Спільні ігри та заняття ґрунтуються на використанні сильних сторін кожного на користь усієї групи. Групові заняття заохочують розвиток виразного мовлення. Вони дають змогу забезпечити соціальний, академічний та фізичний розвиток, а також створюють можливості вчитись на помилках, виявляти наполегливість у сприятливому середовищі.

Розвиток групового ентузіазму

Головна мета ігор і занять полягає в тому, щоб отримувати задоволення, водночас створюючи відчуття спільноти. Учитель часто вважає за необхідне використовувати заняття, які:

  • заохочують дітей сміятись;
  • сприяють співпраці та груповому вирішенню проблем;
  • розширюють репертуар пісень і віршів;
  • підтримують навчальну діяльність;
  • розвивають фізичну координацію, спритність і витривалість.

Створення репертуару ігор і занять

Існує чимало можливостей отримувати задоволення від досліджень і навчання, які не потребують спеціальних матеріалів. Плануючи групові заняття, учителі мають планувати різноманітні завдання, що передбачають:

  • дію та рух;
  • використання мовлення;
  • отримання досвіду застосування математичних дій;
  • наукові експерименти;
  • використання музики, пісень.

Завдання мають ураховувати:

  • поточні теми навчальної програми або теми, що викликають інтерес;
  • рівень зрілості учнів;
  • досвід проведення групових занять;
  • колективний досвід участі групи в конкретних заняттях.

Автор: К. Бейн

Освіта.ua
12.09.2007


Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!