Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Методика і технологія Глобальні освітні мережі

Глобальні освітні мережі

Швидкий розвиток суспільства, його інформаційно-технологічної бази, дали різкий стрибок у розвитку комп'ютерної техніки, технології програмування та, як наслідок, появу нових засобів зв'язку, розвиток і застосування нових інформаційно-комунікаційних технологій та засобів навчання у навчально-виховному процесі

Основною ознакою сучасного суспільства стало створення та робота інформаційних мереж: локальних, корпоративних, глобальних та інших, які охопили і стали невід'ємною складовою у всіх сферах нашого життя.

Сучасне суспільство вже характеризується не тільки як інформаційне, а як мережне, що безумовно впливає на розвиток та реформування систем освіти практично всіх країн світу.

Відомий американський вчений науковець Джон Нейсбіт в минулому виконавчий директор ІБМ (IBM - International Business Machine Corp., одна з найвідоміших корпорацій у світі, яка займається випуском електроної техніки та програмного забезпечення комп'ютерів) та один з основних прогнозистів сучасності, у своїх статтях та роботах розглядає світове суспільство майбутнього як мережне, у якому інформаційні та комунікаційні технології приведуть до змін, як він вважає, практично всіх сфер життя.

Ще у 80-тих роках ХХ століття Елвін Тоффлер (американський соціолог футуролог) у своїй книзі «Третя хвиля» (Toffler A., The third wave.) визначив три хвилі розвитку суспільства: перша - як хвиля революції сільського господарства; друга - промисловий переворот; третя , та, в якій ми зараз опинилися - революція інформаційних комунікаційних технологій, відзначена розвитком електроніки та зображена автором як електронні осередки з віртуальними місцями праці та віртуальним спілкуванням.

Приблизно таку картину вже зараз ми можемо спостерігати, коли учні, вчителі, адміністратори з освіти або будь-хто спілкується, вилучає або розшукує необхідну інформацію, користуючись послугами Інтернету не зважаючи на обмеження кордонами будь-яких країн світу. Віртуальне середовище невілює такі поняття як кордони. Реалії нашого часу неминучі, але виникає необхідність не тільки уміти користуватися послугами глобальних мереж, але й бути обізнаним у цьому віртуальному просторі, повертаючи його перенасиченість на свою користь та самоудосконалення.

Мережне суспільство надає широкий спектр для саморозвитку учня, тому у стратегічному напрямку розвитку систем освіти зарубіжних країн за останнє десятирріччя визначається тенденція щодо особистісто-орієнтованого навчання, яке спрямоване на забезпечення інтелектуального та морального розвитку учня на основі залучення його до різноманітної, самостійної, цілеспрямованої діяльності в різних сферах знань. Якщо отримання освіти в індустріальному суспільстві спрямоване на отримання кваліфікації або конкретної професії за конкретний період часу, в інформаційному мережному суспільстві освіта має більше відношення до саморозвитку. Потреба в освіті впродовж життя приймається як факт.

Користуючись послугами інформаційних мереж учень опиняється в ситуації, де він - частина багатьох соціальних мереж, які надають йому телематичні можливості, та дозволяють зробити велику кількість зв'язків, які необхідні для його подальшого самоудосконалення.

Для діяльності безпосередньо освітньої мережі існування соціальної мережі стає важливим. Залучені до неї учні більш відчувають почуття співтовариства та співпраці, що вимагає від них діяти як задля власної користі, так і для користі один одного.

Інформаційне мережне суспільство змінює відношення до сталого поняття школи, яка перестає існувати тільки як обмежений будівлею осередок, де учні отримують знання, а перетворюється на навчально-виховний центр, сполучений з навколишнім середовищем завдяки різних інструментів інформаційного мережного суспільства (наприклад, локальні, національні, глобальні інформаційні мережі, Інтернет радіо та телебачення, семінари, конференції, проекти тощо), які все частіше використовуються у формуванні навчального середовища школи вчителями зарубіжних країн.

Аналізуючи процес розвитку глобальних освітніх мереж можна простежити, що розвиток комп'ютерних технологій сприяв та прискорив спочатку створення інформаційних освітянських центрів, які в свою чергу згодом створили свої мережі. Такими прикладами є: ENIRDEM - Європейська мережа для покращення досліджень та розвитку в управлінні освітою; IEA - Міжнародна асоціація з оцінювання досягнень в освіті; IBE - Міжнародне бюро з освіти; INISTE - Міжнародна мережа з науково освітньої інформації; мережі Європейського Союзу та Ради Європи як EURYDICE (Інформаційна мережа з питань освіти Європейського Союзу), EUDISED (Європейські документаційні та інформаційні системи для освіти), CEDEFOP (Європейський центр з розвитку професійної підготовки), ENIC Network (Європейська мережа національних інформаційних центрів), та інші. Мережна структура таких осередків значно розширила можливості їх роботи, до якої вже сьогодні входить не тільки аналітично-інформаційна, але й аналітично-дослідницька, інформаційно-просвітницька та організаційно-просвітницька діяльність (організація наукових, інформаційних, дослідницьких конференцій, семінарів, симпозіумів, організація освітніх проектів і програм, розробка та розвиток інноваційних педагогічних та інформаційно- комунікативних технологій, друк аналітичних, методичних, інформаційних видань, створення інформаційних мереж з метою розповсюдження науково-освітянської інформації та обміну досвідом).

На початку 90-х років, коли доступ до мережі Інтернет був досить обмежений та їм могли користуватися практично тільки значні потужні міжнародні організації такі як Рада Європи, Європейський Союз, ООН, ЮНЕСКО та інші, створення освітніх мереж було в рамках компетенцій саме цих організацій, а розповсюдження їх можливостей на школи та формування навчально-виховного процесу було досить незначним.

Так, наприклад, створенні на той час мережі EURYDICE , EUDISED ,CEDEFOP, ENIC Network , та інші практично видавали та розповсюджували матеріали досліджень, які не завжди швидко надходили, але мали досить вагоме значення для вчителів практиків. Тому сам вибір для роботи з такими мережами, або знання про їх існування були ускладнені та не мали значний вплив на формування навчально-виховного середовища у навчальних закладах.

Поштовхом для прискорення втілення роботи мереж у навчально-виховний процес у школах слугувал швидкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та розпад соціалістичного табору, наслідком якого було створення досить великої кількості незалежних держав, які обирали напрям європейської інтеграції. Підтримка інтеркультурної освіти стала нагальною потребою. Найпростішою ідеєю використання мереж безпосередньо у школах було здійснення обміну досвідом та спілкування між школярами різних країн розвиваючи в них інтеркультурні та комунікативні навички. Таким прикладом ,було створення у 1990 році Радою Європи Мережі із шкільних зв'язків та обміну (Network on School Links and Exchanges), яка отримала підтримку не тільки з боку урядових організацій, але й фінансування від неурядових організацій. Тематична, проектна діяльність орієнтована на підвищення комунікативності серед учнів та більшого розуміння один одного, співпраця учнів та вчителів в одній команді, обмін досвідом, матеріалами або інноваційними моделями навчальних планів та уроків, спільне обговорення проблем, що виникають в процесі роботи зробили мережу популярною серед освятінської спільноти європейських країн.

Подальший розвиток інформаційних технологій, доступність Інтернет, використання технологій мультімедіа не тільки розширили можливості мережі, але й зробили її біьлш доступною для більшої кількості шкіл у різних куточках світу.

Процеси глобалізації, які охоплюють світ, призводять до перетворення регіональних, національних мереж у глобальні, що впливає й на інформаційні освітні мережі. Інтеграційні процеси розширили кордони для отримання освіти та роботи, що потребує, в свою чергу, визначення або навіть прогнозування вимог щодо навичок, умінь та компетентностей, які визначаються вимогами ринку праці окремої країни та якими необхідно володіти учням.

Формування механізму прогнозування, моніторингу та державного регулювання підготовкою спеціалістів відповідно потреб ринку праці, освіта впродовж життя є нагальною потребою більшості країн світу.

З цією метою у структурі мережі CEDEFOP (European Centre for the Development of Vocational Training - Європейський центр з розвитку професійної підготовки) у 2004 році була створена мережа Skillsnet (Мережа вмінь та навичок), яка охопила різні цільові групи 120 країн світу.

До Skillsnet входять висококваліфіковані дослідники та представники освіти з усього світу. Вони представляють на розгляд, обговорюють та аналізують результати та методи досліджень з ідентифікації умінь та навичок, що змінюються відповідно часу та вимогам ринку праці, а також прогнозують довгострокові перспективи щодо нових умінь та навичок, які будуть потрібні на ринку праці через деякий час.

Мережа забезпечує форум поколінь нових дій та проектів з ідентифікації умінь та навичок на ранній стадії через інтеграційні процеси між середнім та іншими рівнями освіти. Результати обговорюються з політиками з освіти, юристами, службами зайнятості та соціальними службами, які працюють в напрямку ідентифікації умінь та навичок з метою надання висновків та пропозицій в міністерства освіти для подальшого практичного застосування.

За останнє десятиріччя спостерігається швидке створення та налагодження роботи великої кількості освітніх мереж, розвитoк дистанційного, онлайн, інтернет навчання та різних інших форм отримання освіти через глобальні освітні мережі, які є самі по собі дуже інформаційно насиченими структурами. Їх можливості сприяють конструктивному процессу навчання та можуть бути гнучко підстроєні відповідно до потреб учня.

Мабуть, однією з найбільш поширених глобальних мереж, яку використовують у навчально-виховному процесі вчителі та учні зарубіжних шкіл є глобальна мережа Global SchoolNet (GSN). Вона забезпечує зв'язок між школами, громадськими організаціями та бізнес структурами з метою підготовки школярів та студентів для їх майбутнього життя у суспільстві, орієнтуючи їх на вимоги сучасного ринку праці. Заснована ще у 1984 році на цей час мережа об'єднує більш ніж 90 000 освітян та 45 000 шкіл з 194 країн світу. Через мережу вчителі можуть обмінюватися та отримувати уроки з різних предметів, методичні матеріали, створювати та проводити освітянські проекти, приймати участь в інноваційних освітніх програмах, які допомагають школярам отримати знання з економіки, навколишнього середовища тощо. Постійно відповідно до вимог часу проводяться проекти присвячені різним напрямам.

Широкою популярністю користується глобальна мережа для вчителів Teachers Net на якій вчителі з різних країн світу мають можливість обмінюватися досвідом із складання планів уроків, розміщувати найбільш вдалі уроки на цьому порталі або використовувати у своїй практиці вже опробовані іншими вчителями. Постійно проводяться конкурси серед вчителів. Свій досвід або питання, які виникають впродовж роботи можна обговорювати на професійному чаті або форумі. З роками існування такого порталу розширюється спектр напрямів діяльності, яку можно впроваджувати в навчально-виховний процес. На сайті проводяться проекти та акумулюється інформація стосовно використання інформаційних технологій у навчальному процесі школи. Таким чином у вчителів є можливість розширювати свої знання та удосконалювати професійні навички не виходячи із свого кабінету.

До найбільш відвідуваних у віртуальному освітньому просторі професійних порталів можна віднести, наприклад, Сервер для вчителів corporate.classroom.com, який надає інформацію для викладачів, плани Інтернет-уроків, анонси подій в освіті, підручники та посібники. Завдяки йому здійснюється інтерактивне спілкування між викладачами; вебсайт освітніх програм НАСА (NASA Education-Освіта NASA) education.nasa.gov - пропонує різноманітні міжнародні проекти, програми, конкурси для системи середньої, вищої та неформальної освіти (США).

У «близькому зарубіжжі» - Російській Федерації визнаним та популярним серед освітян не тільки Росії, є портал «Интернет-образования». На ньому можна отримати велику кількість інформації стосовно методик, програм, які сприяють підвищенню кваліфікації вчителів, дізнатися про інноваційні напрями в освіті Росії, ознайомитися з аналітичними дослідженнями тощо.

Global School Psychology Network - Глобальна Шкільна Мережа з Психології - інноваційне Інтернет співтовариство для шкільних психологів, яке спрямоване на удосконалення професійного рівня, обговорення та вирішення питань та проблем, які постають впродовж роботи, проведення досліджень та надання необхідної допомоги. Залучення до інтерактивного Інтернет спілкування така глобальна мережа дає можливість шкільним психологам самим бути в епіцентрі розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, які стають повсякденням нашого життя та мають величезний вплив на формування особистості дитини починаючи з самого раннього віку.

Використання можливостей такого роду порталів та сайтів будь-яким «споживачем» будь-якої країни надає їм статус глобальності.

В Україні найбільш діючою та поширеною є міжнародна освітня та ресурсна глобальна мережа «Айорн» («iEARN» - International Education and Resource Network). Створена у 1988 році вона об'єднує більш 80 країн світу, є найбільшою неприбутковою глобальною мережею, спрямована на сприяння та підртимку вчителів та учнів у використанні Інтернет та інших інформаційних телекомунікаційних технологій шляхом проведення спільних міжнародних та національних телекомунікаційних проектів за різними напрямами. В Україні ця програма запроваджується Ресурсно-методичним центром «АЙОРН».

Постійне підвищення своїх професійних навичок, які б відповідали сучасним вимогам, уможливлюється завдяки вже створених та постійно оновлюючихся сайтів та порталів, які пропонують отримання он-лайн знань з різних окремих предметів. Такими прикладами можуть слугувати: Інтернет - портал для вивчаючих англійську мову english4u.dp.ua , на якому розміщені методики, програми, тести, література для учнів та вчителів з англійської мови; літературна Інтернет бібліотека школяра www.litbook.by.ru, де розміщені твори з української, російської та зарубіжної літератури, що вивчаються згідно шкільної програми, а також біографії, реферати та твори школярів;Українська освітня мережа Educational Network Ukraine пропонує інформація про освіту в Україні - школи, коледжі, університети, освітні організації, навчальні програми за кордоном, вивчення іноземної мови, освітні видання та багато інших.

Доступність до такого віртуального простору знань можливо тільки завдяки підключення до мережі Інтернет, що ще не стало, на превеликий жаль, звичайною ситуацією для багатьох шкіл України.

За даними компанії Nua.com у 2002 році Інтернет мережа нараховувала 172 міліонів хостів, а кількість користувачів була 689 міліонів чоловік з більш ніж 170 країн світу, що дорівнює 9 % населення Землі.

В порівнянні з іншими країнами світу по ступіню розповсюдження Інтернет та інших інформаційних технологій Україна знаходиться на 82 місці у світі. П'ятірку лідерів по цим показникам становлять Сінгапур, Ісландія, Фінляндія, Данія та США. Японія знаходиться на 8-му місці, ФРГ - на 14-му місці, Франція - на 20-му місці. Серед країн, які входили до складу СРСР, лідирують країни Прибалтики: Естонія, Литав та Латвія, які займають відповідно 25, 43 та 56 місце у списку. Далі йде Росія - 62 місце. По ступіню розповсюдження інформаційних технологій Росія випереджує Польщу та Болгарію (72 та 73 місця).

Компанія Nielsen//NetRatings Inc. визначає, що найбільший рівень «інтернетизації» демонструє Швейцарія, де Інтернет використовують 62 % населення, далі йдуть Австралія - 50%, Нідерланди - 47%, Франція - 37%, Великобританія - 36% та Німеччина - 34%.

Такі цифри говорять самі за себе. Залишається тільки ще раз констатувати, що застосування нових інформаційних технологій в галузі освіти стало загальною необхідністю. Завдяки їх втіленню у навчально-виховний процес школи можна говорити про поступовий перехід освіти на новий, якісний рівень, який забезпечується новими методами та засобами навчання. Немає сумніву, що нові інформаційні технології впливають на всі компоненти системи навчання: мету, зміст, методи та організаційні форми навчання, засоби навчання, що дозволяє вирішувати складні і актуальні задачі педагогіки, а саме задачі розвитку інтелектуального, творчого потенціалу, аналітичного мислення та самостійності людини.

Автор: І. Малицька

Освіта.ua
16.08.2006


Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!