Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Мотивація учителів як компонент розвитку освітньої установи

Мотивація учителів як компонент розвитку освітньої установи

Визначні досягнення освітянської діяльності завжди були пов'язані зі здійсненням радикальних змін в управлінському мисленні, підвищенні компетентності як керівників навчальних закладів, так і всього колективу

Залежно від інноваційної стратегії, вибраної керівником, успішного здійснення ним рольових функцій менеджера реалізується той чи інший стиль управління, досягається мета роботи школи. Досвід управлінської діяльності та спостереження ситуації, яка склалась у системі освіти, дозволяє охарактеризувати сучасний стан загальноосвітніх шкіл через поєднання низки демотивуючих тенденцій: недостатній рівень доходів населення, незадовільний соціальний захист учителів, падіння престижу професії. Підтвердженням цього є думка Я. Болюбаша, який відмічає, що сформована система освіти вже не може в повній мірі задовольняти потреби XXI століття. Так, учений пише: «Значна частина випускників педагогічних коледжів та училищ, працюючи вчителями, змушені продовжувати навчання в педагогічних університетах та інститутах за власні кошти» (Болюбаш Я. Державна програма «Учитель» - поступ назустріч учителю, 2007). Для запобігання кризової ситуації необхідним уважаємо підвищення мотивації вчителів до наукової роботи як важливого компонента розвитку освітньої установи.

В основі діяльності вчителів лежить поєднання специфічних мотивів: інтерес до навчального предмета, який викладається, спілкування з молоддю, можливість занурення в інтелектуальне середовище, прагнення реалізувати творчий потенціал, підвищення рівня кваліфікації, самоосвіта тощо. Але в останній час у навчальних закладах спостерігаються факти демотивації персоналу. Розпізнання демотивації та застереження персоналу освітньої установи від його негативного впливу - важливе завдання директора школи.

Подібну загрозу в освітянській праці можна спостерігати, коли вчитель, незважаючи на адміністративні заходи, продовжує працювати набагато нижче своїх професійних можливостей, не цікавиться станом справ у освітній галузі тощо.

Розглянемо послідовність виникнення демотивації вчителя - розгубленість у професійних обов'язках, складнощі у спілкуванні з колегами; демонстрація зневажливості при безпосередньому спілкуванні з адміністративними працівниками, запальні реакції на рішення, які приймає керівник; зниження якості роботи, відмова від участі в роботі з проектами; утрата готовності до творчого співробітництва; самообмеження професійних обов'язків, байдужість до цінностей колективу вчителів; зміна професії взагалі.

Для запобігання демотивації необхідним уважаємо впровадження спеціально розробленої програми, оскільки підвищення ефективності наукової діяльності вчителів можливе тільки за рахунок реалізації їхнього творчого потенціалу, що передбачає реалізацію належних умов.

1. Розвиток мотивації вчителів визначається специфікою, обумовленою цілями професійної діяльності. Учитель з високою мотивацією до проведення наукової роботи повинен на високому рівні вирішувати завдання, які відповідають його кваліфікації; володіти навичками самоаналізу професійної та наукової діяльності; стимулювати прагнення до самостійного навчання учнів з урахуванням психолого-педагогічних вимог.

2. Забезпечення вільного доступу до наукової інформації за допомогою навчальних семінарів з питань користування науковою інформацією в мережі Інтернет; надання можливості працювати в бібліотеках; обміну досвідом та ін.

3. Надання технічних засобів для проведення наукових досліджень, створення творчих майстерень і лабораторій тощо. Зазначимо, що ефективність наукової роботи вчителя визначається саме через планування та створення умов для організації наукової діяльності (наявність спеціалізованих кабінетів, аудиторій, забезпеченість матеріальною базою для експерименту, наявність комп'ютерних та аудіовізуальних технічних засобів, наявність банків інформаційних даних тощо).

4. Особливої важливості останнім часом набуває компетентність адміністративних працівників у підвищенні мотивації персоналу в різних ситуаціях. Підвищенню рівня мотивації до наукової діяльності сприяють особливі емоційні стани, пов'язані з пошуками істини, з інноваційними рішеннями. Саме тому позитивними є натхненність і неординарність особистості керівника освітньої установи, глибина його наукової думки, захопленість наукою: «Справжній лідер, - пише Джон Максвелл, - завжди допомагає зростанню й розвитку людей, які його оточують: від цього залежить масштаб утілення його мрії» (Максвелл Д. Воспитай в себе лидера: Пер. с англ. - Мн.: Порпурри, 2005).

5. Для підвищення якості освітніх послуг адміністративні працівники та керівники повинні знаходити не байдужих до освітньої діяльності людей, створювати мотиви для залучення їх у власні інноваційні проекти, використовувати їх потенціал в інтересах школи.

Отже, ключовими вміннями менеджера виступають техніки залучення персоналу у творчий процес спільного рішення проблем, емоційної підтримки вчителів-новаторів, технології створення сприятливої атмосфери, доброзичливих стосунків, що і є джерелом розвитку освітньої організації.

Таким чином, підвищення мотивації вчителів до наукової роботи повинно мати багатоаспектне цільове спрямування, охоплюючи своїм впливом ціннісне орієнтування персоналу та емоційні стани, що охоплюють сферу мотивації.

Автор: Ю. Шевченко

Освіта.ua
05.12.2008


Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!