Osvita.ua Середня освіта Інклюзивна освіта Інклюзивне навчання в Україні "шкутильгає"
Інклюзивне навчання в Україні "шкутильгає"

В Україні щороку зростає кількість дітей з особливими потребами. Отримати нормальну освіту таким дітям украй складно. Утім, спроби інтегрувати їх у звичайні школи є, і ці експерименти доволі успішні, кажуть експерти

Інклюзивне навчання в Україні "шкутильгає"

Кількість дітей з особливими потребами в Україні з кожним роком зростає. Нині в країні живе понад 165 тисяч таких дітей у віці до 18 років. Здебільшого в таких дітей спостерігаються вроджені аномалії, хвороби нервової системи, розлади психіки і поведінки. Тож, аби інтегрувати "особливих дітей" у суспільство і надати їм нормальну освіту, громадські організації разом з науковцями та профільними держструктурами ще десять років тому розробили експериментальну програму з впровадження інклюзивної освіти.

Суспільство сприймає, але…

В експерименті із залучення дітей з особливими потребами до навчального процесу у звичайних школах від початку брали участь 22 навчальні заклади, розповіла програмний координатор Всеукраїнського фонду "Крок за кроком" Юлія Найда. Саме ця громадська організація стала ініціатором експерименту із запровадження інклюзивної освіти в Україні. Згодом цей експеримент став поширюватися по всій Україні, і нині шкіл, які практикують інклюзивне навчання, стало більше. Тільки у Львові діє до 80 інклюзивних шкіл. Серед дітей, які відвідують такі класи, є діти з порушеннями опорно-рухового апарату, органічними ураженнями головного мозку, сенсорними порушеннями та іншими розладами розвитку.

"Суспільство у нас готове до того, щоб ці діти ходили у звичайні класи. Але чи готовий окремий вчитель, окремий директор в умовах обмеженого бюджету впроваджувати інклюзивну освіту? І чи готові батьки звичайних школярів до цього? Це відкрите питання", - прокоментувала Юлія Найда. Експерти констатують, що в Україні лише одинадцять відсотків від загальної кількості навчальних закладів є пристосованими до потреб неповносправних дітей.

"В Україні тільки окремі навчальні заклади можуть похвалитися бодай можливістю вільного доступу для дітей з фізичними вадами. Та й окремі вчителі не готові навчати таких дітей, а деякі батьки можуть просто не захотіти, аби їхній малюк сидів за однією партою з інвалідом", - кажуть у білоцерківському міському товаристві дітей-інвалідів і їхніх батьків.

І школи, і батьки недостатньо поінформовані про те, що діти-аутисти, з синдромом Дауна, хворі на ДЦП мають право на повноцінну освіту і як її можна здобути в Україні. "Нині на інклюзивному навчанні в Україні перебуває 18 тисяч дітей. Ще 65 тисяч вчиться у спецінтернатах", - розповідає програмний координатор Всеукраїнського фонду "Крок за кроком". Вона зауважила, що звичайним школам бракує спецобладнання, яке допомагає дітям з особливими потребами . Спеціальні парти, слухові апарати тощо вимушені купувати або батьки, або меценати.

Батьки роблять усе можливе

Білоцерківська загальноосвітня школа – одна з кількох десятків в Україні, де  кілька років тому запровадили інклюзивну форму навчання. Там вчаться понад тридцять учнів, хворих на церебральний параліч. На вигляд це звичайнісінький начальний заклад, однак, придивившись уважніше, видно, що будівля обладнана спеціальними пандусами та ліфтом, яким можна піднятися до класу на інвалідному візку. Ольга Никитюк, учениця 9-го класу, почувається в цій школі комфортно. Її сім’я переїхала в Білу Церкву з містечка Бровари саме через цю школу, де має можливість навчатися їхня "особлива" дитина. "Коли я була в Броварах, я сиділа фактично в чотирьох стінах, ні з ким не спілкувалася. Це було для мене дуже важко. А тепер у мене з’явилося багато друзів", - розповідає дівчина.

Впроваджувати інклюзивну освіту в Україні доводиться різноманітним асоціаціям батьків "особливих дітей". Центр раннього розвитку для дітей із синдромом Дауна працює тільки рік, однак за цей час члени центру допомогли майже півтисячі сімей інтегрувати дітей із синдромом Дауна в суспільство, створити умови, за яких дитина йде в звичайний дитячий садок та школу. "Діти із синдромом Дауна складніше та довше вчаться, тому їм необхідно стартувати раніше за своїх однолітків. За умов постійних занять із раннього віку, ці діти можуть у подальшому піти в звичайні дитячі садочки та школи. У нас є такі приклади", - каже Сергій Кур’янов, президент Всеукраїнської благодійної організації "Даун Синдром".

Батьки дітей з особливими потребами закликають, аби шкіл, де б практикувалося інклюзивне навчання, ставало більше. Тоді кожен неповносправний почував би себе невід’ємною частинкою суспільства.

Автор: Лілія Гришко

Німецька хвиля
19.12.2011

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Ната
Уважаемые учителя!!!! Вот вы рассуждаете просто как педагоги. Да это очень трудно! А представте как трудно родителям!!! я сама учитель и имею такого ребёнка. Некоторые детки с особыми потребностями умнее ,чем"здоровые"..Но клеймо ДЦП . и все думают ,что дыбил. Уж кого мы учим в общеобразовательных, да и в гимназиях я знаю не по наслышке(( А к таким детям нужен особый подход, им надо помочь Наше государство от нас отвернулось! Они красиво только говорят. Прорабатав в гимназии больше10 лет я от директора получила отказ(незахотела брать моего ребёнка, хотя никоггда в глаза её не видела, но диагноз слышала..)И теперь я работаю в одной школе, а дочка учится в другой. Обучение надомное, а один раз в неделю вожу её на занятия в класс(а сама сижу в коридоре, иногда тетради проверяю , чтобы время не терять)
Лариса
Як вчити, чому вчити дитину в 6 класі на уроці укр. л-ри, якщо їй важко згадати сюжет простенької казочки? Може, є якісь методики? Ніхто не пояснить, як оцінювати роботу таких дітей, наприклад. диктанти, вірші напам"ять, якщо при ДЦП мовлення порушене, рука не справляється з письмом, дитина засинає, бо дуже швидко втомлюється. Може, достатньо для соціалізації таких діток відвідування кількох уроків на тиждень? Залишили абсолютно все на непідготовленого вчителя! А серце болить, бо не знаєш, що робити, як бути корисним особливій дитині.
Ярославна
Начаю дитину у загальноосвітньому навчальному закладі з діагнозом "легка розумова відсталість" за програмою інтенсивної педкорекції за індивідуальною формою навчання. Підручники з усіх предметів відсутні ... Це соціалізація чи знущання над дитиною і вчителем?
lamela
ДЦП тоже бывает разной степени. У моего ученика две младшие сестры-близняшки с ДЦП. Девочкам сейчас по 9 лет. Одна ходит, уже читает по слогам, немного пишет. Вторая сама может только сидеть, со своей коляской она справиться не может, постоянно в памперсе, ручку в руке удержать не может, пока только пару букв узнает в букваре. Сможет ли такой ребенок ходить в обычную школу?
Клавдия
У меня в классе обычной школы 27 учеников. из всей параллели - самый большой класс. В классе учиться ребёнок с ДЦП. Первый год было сложно. Адаптация была долгой. Сейчас - ничего.
lamela
В следующем году набираю первый класс - уже есть 38 детей. Представляю в таком классе еще и ребенка с особенными потребностями. Я не знаю, что буду делать с этими! Уже сейчас родителям детей, которые на индивидуальном обучении, говорят: "Пусть ваш ребенок идет в школу со всеми детьми, мол, он должен социализироваться ". А то, что этот ребенок через каждых пять минут ходит в туалет, что он ночью от боли не спит и не сможет нормально воспринимать на уроках материал, что он нервничает и вздрагивает от каждого лишнего звука - это никого не беспокоит. Главное - социализация!
Oksana
У нашій школі також є дітки, які мають особливі освітні потреби (розумово відсталі). І вчителі і діти нормально сприймають цих дітей. Але проблема в тому, що вчителям не дають жодних вказівок, як саме навчати таких дітей. Вчителі самі повинні шукати матеріали для уроку, який сам по собі вже незвичний. Якщо й впроваджувати інклюзивну освіту, то потрібно визначити саме вчителям , які особливості навчання таких діток
123
В классах, где учатся такие дети сколько учащихся? Тоже по 30?
Irina
Для забезпечення ефективності навчально-виховного процесу наповнюваність класів з інклюзивним навчанням становить не більш як 20 учнів, з них: одна - три дитини з розумовою відсталістю або вадами опорно-рухового апарату, або зниженим зором чи слухом, або затримкою психічного розвитку тощо; не більш як двоє дітей сліпих або глухих, або з тяжкими порушеннями мовлення, або складними вадами розвитку (вадами слуху, зору, опорно-рухового апарату в поєднанні з розумовою відсталістю, затримкою психічного розвитку), або тих, що пересуваються на візках. Зарахування дітей з особливими потребами до спеціальних класів здійснюється на підставі: – письмової заяви батьків або осіб, що їх замінюють; – направлення відповідного органу управління освітою; – висновку психолого-медико-педагогічної консультації з рекомендаціями щодо організації навчально-виховного процесу; – індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда (для дити...
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!