Osvita.ua Середня освіта В інститутах ППО вважають, що не варті ліквідації
В інститутах ППО вважають, що не варті ліквідації

Відкритий лист на проект рішення колегії МОН про реформування закладів системи ППО

В інститутах ППО вважають, що не варті ліквідації

Керівники закладів післядипломної педагогічної освіти, вважають що проект рішення колегії МОН "Про реформування закладів системи післядипломної педагогічної освіти" є необґрунтованим, а висновок щодо необхідності припинення діяльності регіональних закладів післядипломної педагогічної освіти - надуманим.

Про це йдеться у відкритому листі, що підписаний 12-ма керівниками закладів післядипломної педагогічної освіти.

Зокрема, керівники ЗППО, обґрунтовуючи необхідність існування своїх закладів наголошують, що діяльність закладів післядипломної педагогічної освіти не зводиться лише до підвищення кваліфікації.

За визначенням авторів звернення, своєю діяльністю заклади післядипломної педагогічної освіти забезпечують модернізацію навчання й виховання та постійне вдосконалення якості освіти в системі дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти.

У листі наголошується, що у кожному ЗППО створені сучасні умови для професійного вдосконалення педагогів та запроваджуються новітні форми навчання дорослих.

Автори відзначають, що на регіональному рівні ЗППО завжди були провайдерами реформ у системі освіти, що ініціювалися й запроваджувалися Міністерством освіти і науки, тому колективи ЗППО налаштовані на постійне вдосконалення й модернізацію як усієї освітньої галузі, так і своєї діяльності.

Нижче наводимо повний текст листа:

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ
на проект рішення колегії Міністерства освіти і науки України "Про реформування закладів системи післядипломної педагогічної освіти"

Ознайомившись із доповідною запискою та проектом рішення колегії "Про реформування закладів системи післядипломної педагогічної освіти", що підготовлені Департаментом вищої освіти, ми, керівники закладів післядипломної педагогічної освіти, вважаємо, що її зміст є необґрунтованим, а висновок щодо необхідності припинення діяльності регіональних закладів післядипломної педагогічної освіти є надуманим і таким, що не відповідає стратегії Уряду і, зокрема, Міністерства освіти і науки України, щодо розширення можливостей громадянам України для вибору навчальних закладів, а також потребам педагогічних працівників щодо обрання форм підвищення кваліфікації.

Обґрунтування:

1. Діяльність закладів післядипломної педагогічної освіти не зводиться лише до підвищення кваліфікації.

Заклади післядипломної педагогічної освіти (далі – ЗППО) відповідно до  статутних завдань здійснюють: 1) цілісний комплекс освітніх послуг щодо фахового зростання керівників навчальних закладів різного рівня, професійного розвитку педагогічних працівників (підвищення кваліфікації, перепідготовку, спеціалізацію, стажування); 2) проводять науково-методичну і наукову роботу, спрямовану на реалізацію державної стратегії у сфері освіти (організація через систему організаційно-методичних заходів виконання відповідних законів, постанов, наказів, запровадження й реалізація державних освітніх стандартів, навчальних програм, підручників); 3) здійснюють науково-дослідну і експериментальну діяльність із актуальних освітніх проблем.

У своїй структурі ЗППО мають Центри практичної психології та соціальної роботи, організовують психологічний супровід навчальних закладів регіону; здійснюють за всіма напрямами моніторингову діяльність на всеукраїнському і регіональному рівнях; також забезпечують організаційно-методичний супровід підготовки і проведення зовнішнього незалежного оцінювання, розподіл підручників тощо.

2. Своєю діяльністю заклади післядипломної педагогічної освіти забезпечують модернізацію навчання й виховання та постійне вдосконалення якості освіти в системі дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти.

Розв’язуючи завдання щодо професійного вдосконалення педагогів і всіх інших працівників, які безпосередньо задіяні в навчально-виховному процесі з дітьми та учнями, ЗППО впливають на якість навчання й виховання. У ЗППО створені й системно оновлюються банки даних про інноваційну діяльність, ефективний педагогічний досвід окремих педагогів і педагогічних колективів, що використовуються в навчальній роботі з підвищення кваліфікації.

Активна діяльність ЗППО дозволила за 5 років у кожному регіоні фактично ліквідувати інформаційну неграмотність педагогів навчальних закладів і забезпечити широке використання в навчальному процесі інформаційно-комунікаційних технологій; сьогодні саме в ЗППО педагогів навчають хмарним і медіа-технологіям. 3. Діяльність ЗППО створює реальні умови педагогам України для неперервного професійного зростання, навчання протягом усієї педагогічної діяльності.

Незаперечною перевагою ЗППО, порівняно з університетами, є наявність у структурі двох підрозділів: науково-педагогічного і методичного, що дає можливість педагогічним працівникам не тільки проходити на їх базі  відповідно до нормативних вимог передатестаційне підвищення кваліфікації, а ще й продовжувати роботу над власним професійним вдосконаленням протягом усього міжатестаційного періоду. Працюючи в одному ЗППО, науковці й методисти планують і здійснюють спільну діяльність: навчальну, науково-методичну, дослідну, разом беруть участь у різних заходах, здійснюють експертну діяльність, що збагачує зміст та впливає на  результат.

4. За останні 10 років у всіх ЗППО значно підвищився науковий рівень діяльності.

Незважаючи на невелику кількість штатних одиниць (у середньому в одному ЗППО налічується до 150 посад, в тому числі: науково-педагогічних працівників – біля 40, педагогічних – біля 60), власний науковий потенціал ЗППО є на сьогодні значним (до 70% науково-педагогічних і педагогічних працівників мають наукові ступені й наукові звання).

Активну роботу щодо підвищення наукового рівня працівників було проведено в усіх ЗППО, зважаючи на те, що вони працюють з педагогами, які мають вищу освіту, є спеціалістами і магістрами. Цей аргумент слід узяти до уваги, бо він підтверджує необхідність закріплення за ЗППО статусу вищих навчальних закладів.

5. Ліквідація ЗППО не відповідає стратегії курсу МОНУ на урізноманітнення умов, створенню альтернативних форм підвищення кваліфікації, можливостей вибору педагогами відповідних навчальних закладів, що вплине і на запровадження сертифікації педагогічних працівників.

Система післядипломної педагогічної освіти в Україні створювалася протягом 75 років. Неодноразово ЗППО реорганізовувалися і змінювали назву, що дало можливість відійти від періодичного підвищення кваліфікації один раз на п’ять років до створення неперервної системи якісних освітніх послуг із післядипломної педагогічної освіти, що швидко реагує на реформи в освітній галузі.  Сьогодні  в кожному ЗППО створені сучасні умови для професійного вдосконалення педагогів, запроваджуються новітні форми навчання дорослих, чим унесено значний вклад у розвиток андрагогіки (науки про освіту дорослих).

ЗППО у кожному регіоні є осередками післядипломної педагогічної освіти, прагнуть у своїй діяльності подальшого вдосконалення й розвитку, підвищення матеріально-технічних й кадрових ресурсів.

Поруч із ЗППО у регіонах функціонують інститути (факультети) підвищення кваліфікації у ВНЗ, які здебільшого займаються перепідготовкою (наданням другої вищої освіти). Ці заклади, у разі відкриття в них факультетів підвищення кваліфікації, можуть створити певну альтернативу ЗППО для вибору педагогами місця підвищення кваліфікації, що тільки розширить їм можливості для вибору. Але це потребує певного часу, а процес післядипломної освіти педагогічних працівників у кожному регіоні є неперервним і не може навіть призупинитися, бо це призведе до руйнацій у системі атестації.

6. Ліквідація ЗППО не приведе до зменшення фінансових витрат на післядипломну освіту педагогів.

В середньому по Україні витрати місцевого бюджету на утримання одного ЗППО складають біля 9,5 млн. грн. на рік. В тому числі, основну питому вагу становить фонд оплати праці (в середньому по одному ЗППО – приблизно 8 млн. грн., або 90%). Ці витрати збережуться і в разі передачі комунального замовлення на підвищення кваліфікації до інших закладів, або навіть зростуть, враховуючи вищий, ніж у ЗППО, науково-кваліфікаційний рівень науково-педагогічних кадрів університетів.

З урахуванням того, що в цілому річні витрати обласного бюджету по галузі "освіта" складають в середньому в кожному регіоні  приблизно 700 млн. грн., питома вага витрат на утримання системи післядипломної педагогічної освіти становить до 1,5%, а по відношенню до видатків обласного бюджету це взагалі не перевищує 0,1%.

Наведені фінансові і статистичні показники є підтвердженням недоцільності руйнування самої системи післядипломної педагогічної освіти, діяльність якої приносить державі значно більшу від зазначеної вартості користь.

Сподіваємося, що Міністерство освіти і науки України виважено підійде до питання щодо модернізації системи післядипломної педагогічної освіти, врахує викладені в цьому листі обґрунтування й не допустить розгляду зазначеного вище проекту рішення колегії щодо ліквідації або припинення діяльності регіональних закладів післядипломної педагогічної освіти.

Натомість виступаємо з ініціативою щодо розробки та подання на розгляд Колегії Міністерства освіти і науки України проекту нового Положення про післядипломну освіту у сфері вищої освіти, що передбачено планом заходів Міністерства освіти і науки України з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Коаліційної угоди, затвердженим 29.01.2015 №63.

Відзначаємо, що на регіональному рівні ЗППО завжди були провайдерами реформ у системі освіти, що ініціювалися й запроваджувалися Міністерством освіти і науки України, тому колективи ЗППО налаштовані на постійне вдосконалення й модернізацію як усієї освітньої галузі, так і своєї діяльності.

Також звертаємо увагу, що розв’язання проблеми щодо створення педагогічним працівникам різноманітних за формами і змістом умов для підвищення кваліфікації потребує не ліквідації існуючих закладів післядипломної педагогічної освіти, а додаткового відкриття нових навчальних закладів, факультетів у ВНЗ, центрів, що призведе до створення здорової конкуренції в системі післядипломної педагогічної освіти і сприятиме підвищенню ефективності та якості всієї системи.

Висловлюємо вдячність Народному депутату України, Голові Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Гриневич Лілії Михайлівні за розуміння проблеми і підтримку системи післядипломної педагогічної освіти; також усім тим педагогам, хто з відповідальністю ставиться до питання щодо організації свого професійного вдосконалення та виважено висловлює свої думки і пропозиції щодо обговорюваного питання.

Підписи:

  • Покроєва Л.Д., ректор КВНЗ "Харківська академія неперервної освіти";
  • Зелюк В.В., ректор Полтавського ОІППО ім. М.В. Остроградського;
  • Білянін Г.І., директор ІППО Чернівецької області;
  • Нікітін Ю.О., в.о. ректора Сумського ОІППО;
  • Зуб’як Р.М., ректор Івано-Франківського ОІППО;
  • Чепурна Н.М., директор Черкаського ОІПОПП;
  • Берека В.Є., ректор Хмельницького ОІППО;
  • Смагін І.І., ректор Житомирського ОІППО;
  • Кавалєров В.А., директор Одеського ОІУВ;
  • Шуляр В.І., директор Миколаївського ОІППО;
  • Заліський А.А., ректор Чернігівського ОІППО ім. К.Д. Ушинського;
  • Корецька Л.В., директор КЗ "Кіровоградський ОІППО ім. В.Сухомлинського".
 

Освіта.ua
13.09.2015

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Дмитро
Я не прихильник ліквідації ІППО, але вчителі повинні мати альтернативу: або самостійно працюють над підвищенням свого фахового рівня, або самі обирають заклад, для післядипломної освіти. ІППО позбавити право на інспекторські функції, так зване "надання методичної допомоги". Тоді вони або реформуються, або стануть не потрібними.
Депутат
Панове ректори та ди-ректори! Чому ви не пишете правду? У ваших закладах лише 10 відсотків працівників мають наукові ступені! Хіба можна такі заклади називати інститутами? А в деяких ЗППО навіть директори їх не мають!
Світлана
Курси не дають нічого нового. Із року в рік слухаємо оде і те саме, а ще здаємо заліки по філософії освіти та їн.
Nataly
За період своєї педагогічної діяльності я проходила курси підвищення кваліфікації при різних навчальних закладах м. Харків: УІПА, ХНАДУ, КВНЗ "ХАНО". Відношення вищих навчальних закладів до підвищення кваліфікації "ніяке". Ні лекцій, ні семінарів ніхто не організовує, діють за принципом "давайте підпишу - тільки не заважайте", а курси при ХАНО завжди цікаві, насичені методичними новинами, крім того, організовано проживання та харчування для немісцевих. Та й фінансово це не б’є по карману.
Аудитор
Давайте рахувати: 12 000 000 гривень – річний бюджет інституту ППО; 4 000 курсантів – річний потік слухачів курсів (за ліцензією). Ділимо. Одержимо 30 000 гривень – витрати на одного курсанта через бюджет ЗППО. Далі рахуємо: 3 000 гривень – компенсація зарплати слухачеві (хоча він і не працював); 2 000 гривень – виплата на відрядження слухачеві. Отже, ще 5 000 гривень на одного курсанта через бюджет місцевий. Разом – 35 000 гривень на одного курсанта за тритижневі курси. Далі рахуємо: за 30 років необхідного стажу вчитель пройде курси 6 разів. Множимо 35 000 на 6, одержимо 210 000 гривень на одного курсанта з карманів платників податків. Чи не дорого державі коштують курси при ЗППО?
Світлана
Для Аудитор: Це ви порахували при ІППО. А тепер би ще порахували скільки коштуватимуть курси при вузах. Курсову ж підготовку все одно потрібно проводити. А колега вище написала як проходила курси при виші: все бери, мене лиши. Може комусь це подобається, але ж не всім
Коментувати
для Uma вопрос
ЗАЧЕМ "создадут свой блог, сайт, класса своего страничку"? Вы можете МНЕ в двух словах показать это?
толку с минуса
вопросзвучал ЗАЧЕМ???
Коментувати
Євгенія
Усе, що потрібно мені для роботи, знаходжу в мережі Інтернет. На курсах не отримую ніякої нової інформації, для мене особисто вони зовсім не потрібні. На лекціях слухаю те, що слухала на минулих курсах 5 років тому.
Голосzнарода
Класичні вузи на даний момент не мають підрозділів, які можуть забезпечувати весь спектр освітянської діяльності ІППО, а на їх створення та фінансування потрібно не менші кошти, ніж ті, які витрачаються на сучасну систему підвищення кваліфікації педагогів. Зрозуміло, що багатьом університетським викладачам потрібно буде докласти чимало зусиль, щоб підвищувати кваліфікацію майстрів учительської справи. За рахунок яких годин це зможуть робити працівники вишів? Який час на це потрібний і чи потрібна перепрофілізація науково-педагогічних працівників вузів на виконання функцій їм не властивих? Який матеріал курсів підвищення кваліфікації включить до сертифікаційної роботи вчителя Центр оцінювання?
яГолосzнарода
Для Голосzнарода: Вам дали якусь занюхану методичку, з якої Ви пишете ці всі загальні фрази, бо вчителі їх чули вже по раз 100, але не бачили їх ефективного практичного втілення? А щось путнє від себе не сила написати? Бо це ганьба для тролів - переписувати чужі і при тому старі та заношені вислови.
Коментувати
Голосzнарода
Запроваджуючи дистанційне навчання, організовуючи мережеву взаємодію учнів (спільні проекти, учнівські форуми, єдине інформаційне освітнє середовище, діяльнісне середовище WIKI), розробляючи і підтримуючи єдиний інформаційний простір управлінської мережі суб’єктів освітньої діяльності (сайти шкіл, доступ до спільних документів, обмін інформацією), інститути післядипломної освіти продовжують чітку і злагоджену роботу щодо впровадження Інтернет-технологій в освітній процес.
Цукен_дрюкен
Для Голосzнарода: О дистанційне навчання треба терміново запроваджувати, але Ви ніяк з цим не справляєтесь ще. Щоправда вже років 10 ведете мову про дистанційне навчання, але до діла ніяк недоходить. І я теж виступаю за заміну паперових підручників в школах на планшети, адже з допомогою такого гаджета учень справді міг би спількуватися із вчителем дистанційно. А вся та Ваша казка про спільні бази даних, єдине інформаційне освітнє середовище поки-що ніякого відношення до реального життя не мають.
Голосzнарода
Для Цукен_дрюкен: Повністю з вами згоден щодо актуальності використання дистанційного навчання. Тому значну частину тем курсової підготовки винесено на дистанційне навчання. Пропоную вам опанувати хмані технології, які дозволять в будь-якому класі організувати сучасний учбовий процес, використовуючи ноутбуки і безпровідну мережу. Для роботи учні використовують ipad-и, ноутбуки або нетбуки, що підтримують безпровідне підключення за стандартом Wi-fi. Наповнення електронного освітнього простору учбового закладу здійснюють вчителі,учні школи та інших шкіл. Вас це повинно зацікавити!
яГолосzнарода
Для Голосzнарода: Мда... сучасна українська школа із вчителями та учнями існує собі на одній планеті, а Ви з Вашими фантазіями та методичною службою десь на інший, і при цьому Ви ніяк не взаємодієте. І припиніть писати під моїм ніком, бо ще не дай Боже вчителі подумають, що я добра і їх люблю.
Коментувати
методист оіппо
В нас на курсах нічого цікавого і корисного для вчителів не викладають, а сама методика викладання предметів за останні роки не змінилась, лише інформатизація з’явилась, але для більшості вчителів через їх маленьку зарплатню ці інформаційні технології недоступні, тому і ефективність їх навчанню низька в інститутах післядипломної педагогічної освіти. Інколи приїжджають вчителі слабометодично підготовлені, але ми їм не можемо допомогти теж, бо не знаємо як, та і задарма щось робити вже не ті часи. Пошуково-дослідницька діяльність в наших інститутах зазвичай носить показовий статистичний характер та до реального навчально-виховного процесу в школах не має ніякого відношення. На семінарах в нас дисятиліттями методисти одне і те саме учать, бо науково-технічний прогрес обійшов наші навчальні заклади стороною, і зрештою для чого вигадувати велосипед, коли можливо ще старим користуватися, хоч в нього і відвалилось одне колесо.
Голосzнарода
Для методист оіппо: Інститути післядипломної освіти реалізують рішення МОН щодо міжнародної співпраці в галузі освіти, зокрема шляхом реалізації в регіоні міжнародних проектів, учасником яких є Україна (приклади: забезпечення й організація навчання вчителів інформатики за Проектом фірм Microsof та Intel, за підтримуваним урядом Швеції Проектом «Освіта для сталого розвитку в дії»; Проектом ОБСЄ «Зелений пакет»; впровадження навчальної літератури з англійської мови OxfordUniversityPress і CamdrigeUniversityPress, Проект Світового Банку «Модернізація навчальних програм»; співпраця з Польським інститутом і польськими регіональними центрами освіти вчителів – з обміну досвідом та організації спільних навчальних програм; підтримка та супровід регіональних програм обміну учнями та вчителями між навчальними закладами Львівської області та Польщею, Канадою та ін.)
простий вчитель
Для Голосzнарода: то все тільки на папері і у звітах методистів, звичайний же сільський вчитель не отримує доступу до подібних проектів, або ж цей доступ треба оплатити заздалегідь із своєї кишені.
Голосzнарода
Для простий вчитель: ви хочете дізнатись про перевернуте навчання; відео, як компонент перевернутого навчання; відкрити для себе веб-квест; дізнати про сервіси активізації навчальної діяльності учнів; познайомитись з електронним навчальним середовищем, яке реально працює; долучайтесь до мережі «Партнерство у навчанні»; опануйте новітні сервіси Office 365; дізнайтесь про розвиток творчої та пізнавальної діяльності учнів у процесі фотографування, обробку цифрових фотографій... Якщо ви зацікавились, то система післядипломної педагогічної освіти чекає на вас.
Коментувати
Чернышевский Н. Г.
Не нужно доказывать, что образование — самое великое благо для человека. Без образования люди грубы, и бедны, и несчастны.
ГолосzZнарода
Для Цукен_дрюкен, который на самом деле подлый хам, которого ничего не терзает. Размышления от ГолосzZнарода. Более 20-ти лет неутомимого труда не прошли даром – шагая в ногу со временем институты усовершенствования обучали слушателей информационно-коммуникационным технологиям. Ведь технологии не стоят на месте – вычислительная техника эволюционировала от программируемых калькуляторов до современных компьютеров. Методисты учатся стратегическим и тактическим методикам и технологиям у своих продвинутых и современных иностранных коллег. Так, например, регулярно проводят международные и Всеукраинские научно-практические конференции, семинары (Институт международного образования, Программы им. Фулбрайта), курсы повышения квалификации (Институт Гете, Британская Рада, Институт Кенанна).
Голосzнарода
Для ГолосzZнарода: Вчителі, Ви всі ці фантазії читали? Ото знайте, що ото все Ви робите, у віртуальній реальності щоправда.
Голосzнарода
Для Голосzнарода: повністю вас підтримую, хмані технології - є невід’ємною вимогою часу!
Коментувати
Галина
Я завжди із задоволенням їду на курси підвищення кваліфікації, сиджу на всіх лекціях, бо це. перш за все, живе спілкування з професіоналами, чого нам, педагогам так не вистачає. Ми звикли "видавати на гора" матеріал дітям на уроці, і тільки у старших класах може зав’язатися дискусія. На курсах на кожному занятті є можливість поспілкуватися, поділитися досвідом, дізнатися про щось нове і корисне. Багато кому не сподобалося, що проводилися семінари, де викладачі виконували тестові завдання. Дорогі колеги, але ж перед цим викладачі інституту післядипломної освіти провели цікаві семінари, дали багатий матеріал з підготовки учнів до ЗНО. Спасибі їм за це. І найголовніше: хіба справжній профі може боятися якихось перевірок? Чи написати на належному рівні тести - це не престижно? Якщо ж ти цього не можеш - то яке маєш право навчати старшокласників, та й чому ти їх навчиш? Тож усім нам - успіхів, а інститутам післядипломної освіти - довгих років життя. Галина, вчитель української мови та літератури...
Цукен_дрюкен
Для Галина: Може досить на гора видавати дітям тонами матеріал, який їм не цікавий і який вони не здатні засвоїти в таких гігантських розмірах. З якими ще професіоналами і про які новації Ви там на курсах можете поспілкуватися, ті фахівці зазвичай значно менше знають ніж середньостатестичний шкільний вчитель, а живу дитину взагалі рідко бачать і звіддаля. Ваш коментар взагалі складає таке враження, що Ви вчителем ще за радянських часів працювали, тим досвідом і ділитесь.
Голосzнарода
Для Галина: дякую за мужній вчинок, відписувати тут коментарі справа не вдячна, не зважайте на троля, він не кусається)
Коментувати
ГолосzZнарода
И вновь меня терзают смутные сомненья. Ведь компьютерный класс сейчас есть почти в каждой школе, значит педагогов нужно обучить эффективно работать c компьютерными технологиями. На 90% уроков учитель использует традиционную методику преподавания своего предмета, которой его научили в университете много лет тому назад – пусть хотя бы вспомнят, то что забыли, а если забыли и не знали, то пусть выучат. Воруют из бюджета не методисты, воруют – сами знаете кто. С большим уважением к методической службе.
Цукен_дрюкен
Для ГолосzZнарода: Ничего меня не терзает, в отличие от тебя, подлый хам! Это я Голосzнарода, а не ты. Почему за 20+ лет не обучили то педагогов работать с компьютерными технологиями, а только сейчас вспомнили? И как это учитель, исходя с Вашей логики, может что-то использовать, если он его сразу же после университета забыл, а? Не знаю, кто ворует, поделитесь опытом. Сама стратегия методической деятельности в подобных учебных заведениях в корне извращенна, сами методисты через ограниченные знания иностранных языков не учатся никаким стратегическим или тактическим методикам и технологиям у своих продвинутых и современных иностранных коллег, только одну и ту же заношенную информацию десятилетиями тараторят. Так что не надо придумывать пользу там, где ее явно нет.
Uma
Для Цукен_дрюкен: Восточная мудрость глаголит, что "Можно подвести коня к водопою, но нельзя заставить пить воду". Лень к самообразованию, учебе, новым знаниям, - как у плохого ученика, присутствует и некоторых педагогов. Лучше будут ремонтировать кабинет, квартиру, мыть и убирать помещение, чем сядут за компьютер, создадут свой блог, сайт, класса своего страничку - на сайте школы, хотя бы... Умственно деградировавшая часть учительства есть, к сожалению, как среди молодых, так и пенсионеров-учителей. Директор, не имеющий компьютера в своем кабинете, не умеющий его использовать на уроке - начало уничтожения образования страны, школы и лжи всемирного масштаба, плюс безнаказанной.
Восток, он на то и восток
Для Uma: нет, не соглашусь. Это НЕ причина деградации
Коментувати
Голосzнарода
Шановні колеги, я передумав (маю на це право, яке мені гарантує Конституція) і щиро вважаю, що інститути післядипломної освіти дозволяють ознайомитися з інноваційними досягненнями та їх впровадженням у систему загальної середньої освіти, дозволяють обговорити найактуальніші проблеми, що хвилюють сучасного педагога, вихователя, менеджера освіти.
ГолосzZнарода
Для Голосzнарода: Нет, ничего подобного, я так не думаю. Ничего подобного они не позволяют современному педагогу. Нет у них там преимущественно никаких иновационных достижений, компьютерный класс сейчас есть почти в каждой школе, ничего в этом передового неееет. Обсудить то учителю иногда безденежье позволяют, но это никак не влияет на решение этой проблемы, любые методические материалы учитель преимущественно должен делать все равно за свою ничтожную зарплату, да и еще на подарки методисту скидываться надо. Какую бы фи г ню там методисты о якобы иновационных методиках не городили, все равно каждый учитель на 90% уроков использует традиционную методику преподавания своего предмета, которой его научили в университете, так что пользы от Ваших курсов - только вытягивание денег с бюджета и рабочего времени в учителя.
Коментувати
Голосzнарода
Важаю що післядипломну педагогічну освіту, слід називати методично-інформаційним професійно орієнтованим середовищем. Таке середовище виконує роль з одного боку, засобу інтеграції навчальної, методичної й комунікативної діяльності суб’єктів педагогічного процесу на курсах підвищення кваліфікації, з другого – є дидактичною умовою, здатною забезпечити високу ефективність самоосвіти та фахового самовдосконалення педагогів у міжкурсовий пeріод.
Голосzнарода
Для Голосzнарода: Пиз дешь :0 Тролли, хватит меня пародировать. Пусть тот, кто крадет мой ник, у него пальцы пусть отсохнут. Нет там никакой высокой ефективности самообразования на тех курсах - это все знают, не только голос зет народа; буду теперь общаться только на олбанском :0
Коментувати
Конфуций
Давай наставления только тому, кто ищет знаний, обнаружив свое невежество. Оказывай помощь только тому, кто не умеет внятно высказать свои заветные думы. Обучай только того, кто способен, узнав про один угол квадрата, представить себе остальные три.
Голосzнарода
Для Конфуций: Психушку закрыли у Вас в городе да? Вам до Конфуция, как до Марса пешком, тоже касается и украинской системы образования.
Коментувати
Учитель Харківщини
Методистам, які координують фізичне та військово-патріотичне виховання Центр громадянського виховання інформує, що навчально-методичний «Фізичне та військово-патріотичне виховання в загальноосвітніх навчальних закладах:інтегрований підхід» вийшов з друку. Його остаточна вартість складає 60 гривень. Для отримання цього навчально-методичного посібника, необхідно звертатися до Гришанової Тетяни Іванівни з 9:00 до 18:00 за адресою м. Харків, вул. Світла, б. 41, каб. 19. Додаткову інформацію можна отримати в Жиліна Євгена Ігоровича, методиста Центру громадянського району. І такий лист прийшов від Харківської академії!!!!!!!!!!!!!!!!!
маркетолог
Для Учитель Харківщини; удачное маркетинговое решение) Ви́русный ма́ркетинг — общее название различных методов распространения рекламы, характеризующихся распространением в прогрессии, близкой к геометрической, где главным распространителем информации являются сами получатели информации, путем формирования содержания, способного привлечь новых получателей информации за счет яркой, творческой, необычной идеи или с использованием естественного или доверительного послания.
Учитель Харківщини
Это не маркетинговое решение, это выкачка денег с учителя. Ведь эти методички надо купить ОБЯЗАТЕЛЬНО!!!!!!!!!!!!
ГолосzZнарода
Для Учитель Харківщини: ви, шановний, якби того... трохи брешете, ніхто вчителя не примушує купити книжку і не може примусити. У вас, або помилкова інформація, або ви переслідуєте якість особисті інтереси.
Коментувати
Учитель Харківщини
УВАЖАЕМЫЕ КОЛЛЕГИ МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ ПО ВЕДЕНИЮ КЛАССНОГО ЖУРНАЛА ПО НАЧАЛЬНОЙ ШКОЛЕ ОЖИДАЮТ ВАС на ул. Пушкинской 24 каб.23 Такі листи сьогодні отримали усі відділи освіти Харківської області від КВНЗ "ХАНО".
учитель
Для Учитель Харківщини: большое спасибо отделу образования за оперативную информацию. это то, что нужно к началу учебного года.
запитання до Учитель Харківщини
А як можна отримати ці рекомендаці вчителю іншої області?
Голосzнарода
Для Учитель Харківщини: Ололо, это опытные учителя еще не знают, как заполнять журнал, бред крепчает.
Коментувати
момент істини
Новий закон «Про освіту» вводить у правове поле поняття сертифікації педагогів. Передбачається, що функцію сертифікації педагогічних працівників буде покладено на Український центр оцінювання якості освіти, який буде здійснювати сертифікацію педагогів шляхом перевірки їхніх знань. Момент істини настав, враховуючи загальний настрій вчителів, лекційні години курсів педагогічним вузам, а контроль здійснюватиме центр оцінювання.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!