І. Лікарчук: про «катастрофу» в українській освіті

Якість освіти не може визначатися лише знанням сукупності формул, дат, фактів, правил і закономірностей

І. Лікарчук: про «катастрофу» в українській освіті

Автор: Ігор Лікарчук, екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти, в. о. директора Навчально-методичного центру забезпечення якості освіти.

Катастрофа в українській освіті. Так деякі ЗМІ прокоментували основні результати ЗНО-2018. Такий висновок вони й багато блогерів роблять на підставі того, що велика кількість учасників тестування не дала (чи не вгадала) правильні відповіді на питання, котрі на перший погляд не є складними.

Із позицій креативності та сенсаційності дійсно дивним виглядає той факт, що величезна кількість абітурієнтів не упізнала будівлю Верховної Ради чи не змогла виконати ділення числа із дробами. Або неправильно поставили кому у складній синтаксичній конструкції. Або не знали дати історичної події, важливість якої кожен має право оцінювати по-різному й, відповідно, запам’ятовувати дату, коли вона відбулася, чи не запам’ятовувати. Або абітурієнти масово забули, якому із українських поетів належать ті чи інші віршовані рядки...

Перелік подібних прикладів можна продовжувати досить довго. І якщо навіть побіжно переглянути тестові завдання з усіх предметів, то складається враження, що укладачі цих тестів, перелопативши шкільні підручники за різні роки, діяли не чим іншим, як методом «тику».

Іншими словами: у величезній масі подій, фактів, правил, формул, закономірностей, які упродовж 11 років утовкмачували дітям в голови, вихопили цілком випадково кілька десятків тих, знання яких, за суб’єктивною (!) думкою укладачів, може свідчити про рівень навчальних досягнень абітурієнта. При тому, що ці завдання є дуже різними за вертикальною чи горизонтальною інтеграціями, вони абсолютно не враховують ситуації, у яких будуть застосовуватися тощо.

Цей вибір залежав лише від рівня фахової, методичної, тестологічної підготовки, уподобань, власних знань, досвіду 1-2 осіб, котрі є укладачами тестів. Фактично, для вимірювання навчальних досягнень десятків тисяч людей був запропонований інструмент невідомої якості. А якщо знати й те, що в УЦОЯО не доведений до ладу Банк тестових завдань, котрий мав би бути укомплектований апробованими завданнями; немає практики сертифікації укладених тестів та їхньої фахової експертизи до початку оцінювання; відсутня практика громадського обговорення змісту зовнішнього оцінювання після його проведення; немає практики високопрофесійної фаховоі підготовки розробників тестових завдань, то цілком закономірним є питання про якість самих тестів.

І чи може такий, з дозволу сказати, «інструмент», зробити замір такої якості, щоб на його основі робити висновки про наявність чи відсутність катастрофи в українській освіті? Упевнений, що не може. Більше того, цей «інструмент» ніколи не призначався для вимірювання якості освіти. Тести ЗНО мають зовсім інше цільове призначення.

ЗНО запроваджувалося й проводиться для визначення рівня навчальних досягнень (а не рівня знань, між іншим) випускників шкіл, які виявили бажання стати студентами та їхнього ранжування за рейтинговою шкалою, у котрій 158 чи 170 балів абсолютно не означають оцінку «за знання».

Тож і маємо ситуацію, коли не дуже якісний інструмент використовується для вимірювання того, для чого він не призначений. Як, скажімо, циркуль для визначення маси…

Чи можна на основі таких вимірів робити якісь серйозні й далекоглядні висновки? Особливо у тому, що ми називаємо якістю освіти? Адже якість освіти не може визначатися лише знанням сукупності формул, дат, фактів, правил, закономірностей, котрі 11 років учні вивчають в українській школі.

І чи не перетворюємо ми з такими підходами ЗНО у своєрідний КВК? Якщо це так, то катастрофа тут.

Оригінал

Освіта.ua
23.08.2018

Популярні блоги
І. Лікарчук: вчитися мають ті, хто хоче здобути освіту Повна загальна середня освіта повинна бути не обов’язковою, а загальнодоступною
Д. Ламза: ніхто не хоче йти в освіту або школа без учителів Від Кабінету Міністрів немає жодних дій щодо підвищення значимості професії вчителя
С. Колебошин: 3000 спартанців (задача про молодих вчителів) 3000 молодих вчителів на 15000 шкіл, що в середньому – 1 новий вчитель на 5 шкіл
І. Совсун: як надовго ще вистачить запалу учителів? Існує гігантська прірва між переможцями світових олімпіад і базовим рівнем українських шкіл
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Николай
ЗНО запроваджувалося для визначення рівня навчальних досягнень випускників шкіл, які виявили бажання стати студентами, ЯК ОДИН З ІНСТРУМЕНТІВ ПОДОЛАННЯ КОРУПЦІЇ ПРИ ВСТУПІ. І у що тепер перетворили ЗНО? А правила вступу підігнали знову під КОРУПЦІЮ!
1111
Для Николай: На що перетворили?. В чому Ви бачете підгін під корупцію? Зараз якраз здібні діти легко вступають на бюджет, якщо вони не просто заучки а й здатні нормально мислити та обирати спеціальність не за принципом "я хочу, а том хоч трава не рости" ( в мене так дві племінниці платно вчились, атепер за спеціальністю не працюють бо вони з нею нікому не потрібні)
Коментувати
Роман
О! До пана екс-директора УЦОЯО таки почало потрохи доходити! Нарешті! Свого часу я навіть намагався подискутувати з паном Лікарчуком, коли його на радіо запросили, стосовно цих питань та технологій тестування ЗНО (це технології 80-х років минулого століття). Але тоді у нього переконання були протилежні. Правда, я не впевнений, що якщо його знову призначити на колишню посаду, то він почне щось міняти :( Яскравий приклад - нинішній директор, який до призначення в УЦОЯО був директором Інфоресурсу. Він до призначення директором Інфоресурсу був чи не найбільшим критиком підходів, які на той час застосовувалися в ЄДЕБО. А як тільки призначили в.о.директора, він чомусь раптом відразу ж почав їх виправдовувати, замість щось змінювати. Навіть тодішня заступниця міністра освіти пані Совсун була здивована. Влада - вона така...
VL
Що означає словосполучення "числа із дробами"?
Олена
Для VL: Це значить, що товариш говорить про те, в чому не зовсім компетентний :-)
Коментувати
Ольга
Я теж хочу висловити свою думку стосово " ЗНО" , зокрема учнів сільських шкіл . Для того , щоб потрапити до місця проведення тестування дитині потрібно прокинувся о 5-й ранку , години 3-4 потрястися нашим бездоріжжям , голодним і вже знеселеним приступити до написання тестів , більшість завдань яких навіть відсутні в програмі. Про яку якість ми говоримо . Коли в нашій країні школа стане для дитини !?!!
Val
Для Ольга: не хотите, чтобы ваши дети учились в сельских школах, переезжайте в город (Киев, например) и отдавайте ребенка в качественную гимназию или частную школу.
обычный человек
Для Val: а вы думаете, что у обычных сельских семей денег куры не клюют, и они сидят и выбирают, в какую лучшеишколу, и в каком городе отдать своего ребенка? Или : а переедем ка в Киев, нас же там ждут не дождуться работодатели с хорошей зарплатой. Вы вообще в курсе как живут среднестатистические семьи?
Сергей
А когда не было ЗНО, ученикам сельских школ не нужно было добираться в город для вступительных экзаменов в ВУЗ?
Коментувати
Володимир
Це все побрехеньки. Як декомунізація замість декриміналізації, причому зі стрімким злетом корупції, як розкручування бренда "НУШ", який в цьому правовому полі не принесе ефекту. Через рік влада зміниться. Сподіваюсь, на кращу. І вся ця концепція буде висміяна.
Анонім
Непослідовність пана Лікарчука просто вражає. Пригадую той період, коли він був очільником УЦОЯО. І після кожного чергового ЗНО висловлював свою нещадну критику в сторону школи і вчителів, вважаючи тест мало не золотим мірилом якості всієї освіти. Часи так швидко змінюються).... Але в нашій освіті дійсно катастрофа (без всіляких лапок). Кожного року криза лише поглиблюється, а всі просто мовчать, голоси ж тих, хто підіймає це питання, просто губляться у байдужості чиновників МОН та органів освіти на місцях. Принцип нашої освіти такий: не можеш вчити, наприклад математику, - не вчи, скажи, що ти гуманітарій, це ж саме стосується і тих, хто більше схильний до точних дисциплін. Але це школа, її призначення не вузьколоба спеціалізація на одній дисципліні, а всебічний розвиток дитини, література, в школі, не менш важлива ніж фізика, вона так само вчить аналізувати, робити висновки, міркувати, збільшує словниковий запас. Але ні, де там, у нас є гуманатірії і технарі. В школі цьому не місце...
Cirius
Для Анонім: Скільки не кажи халва в роті солодше не буде. У Японії існує система тестування для старшокласників, яка дає рекомендації людині для якого виду діяльності вона придатна. Мудрі японці навчилися не насилувати природу людини, а направляти її здібності у корисному для неї руслі. Ми ж продовжуємо сперечатися, які науки важливіші, хоча зрозуміло, що важливі усі, але не всі люди можуть їх освоїти у потрібній кількості. То може візьмемо приклад з японців, аби не вигадувати чергове, суто українське колесо?
а японські старшокласники
Для Cirius: дУрні, що якесь тестування пропонує їм напрямок? Чи населення таким чином зомбували, щоби проблем було менше? Чи не через те у них самогубств масса? Не насилуквати природу, то залишити людину в спокої з тим, щоби вона сама вибрала ЧИМ зароблятиме - чи грабунком, чи навчанням дітей, чи створенням підприємств... ДО будь - якої і зцих діяльностей необхідні свої риси, притаманні саме для цих дій, і завжди знайдуться люди, які матимуть ті раси й отримають необхідні знання, було б у кого їх отримати.
Den
Для Анонім: дед умеет вовремя переобуть тапки. А это очень важный навык в нашей стране. Жаль, что ему в школе не учат.
Коментувати
Олексій
Це не катастрофа, а просто ЖОПА, є таке слово в українській мові. Сьогодні доньку возив на поселення в гуртожиток в один із вузів Дніпропетровська. За гуртожиток за рік взяли передплату 6000 гривен, всі кімнати обписані матом, меблі відсутні, двері розбиті, в туалетах на 100 проживаючих один унітаз і відсутність дверей. Матері, які привезли дітей на поселення плакали. В в’язницях умови кращі і це на факультеті міжнародного права, де спеціалісти будуть працювати після закінчення ВУЗу в джунглях чи в Африці? А на сайті вишу гарні фото та умови навчання. Вуз поки не називаю до розмови з деканом факультету міжнародного права...
Den
Для Олексій: А при чем тут общаги к результатам зно? Они и в Киеве хреновые, как и везде в стране. Конкретно в Днепре неплохие общаги только у медакадемии.
Людмила Сидоренко
Для Олексій: ой..как я Вас понимаю..общаги- это ужас..мы тоже поступили в Днепр. .ещё не поселились..я погуглила-капец..ну, что ж ,пусть привыкает к спартанской обстановке..он всё-таки мужчина...ахах))...завтра купим мультиварку. чтоб меньше ходил на "шикарную" кухню...и главное.что годами ничего не меняется...
Петро Тополя
Невже це ректор обписав стіни матюками , а декан вибив двері?
Коментувати