Osvita.ua Блоги Володимир Бєлий: чи бувають ненаукові школи?
Володимир Бєлий: чи бувають ненаукові школи?

У світі КОЖНА школа є осередком діяльності в основі якої фундаментальні наукові знання

Володимир Бєлий: чи бувають ненаукові школи?

Автор: Володимир Бєлий, заступник директора з НВР, фізико-технічний ліцей м. Херсона.

Чи бувають ненаукові школи? Кажуть, що будуть.

Здавалось би є очевидним не користуватися бодай меншим розведенням цих двох понять (школа і наука) якби по дещо різним лініям здійснення освітньої справи. Хоча б для того, щоб не повертатися до стану радянського маразму, коли викладався такий предмет як «науковий комунізм». Світ так побудував траєкторію свого розвитку, де саме КОЖНА школа є осередком діяльності в основі якої фундаментальні наукові знання.

Натомість, у нас стала поширюватися ідея запровадження так званих «наукових ліцеїв» виділивши їх по-особливому щодо ліцеїв звичайних. Втім, чого дивуватися, адже в Україні продовжують міцно триматися за традицію особливих статусів, прав та пільг. Не тільки для посадовців, а й для деяких закладів освіти. Хоча про статус «наукового ліцею» додумалися вперше.

Це при тому, що у постмайданний період з'явилася надія на практичне утвердження принципу РІВНОГО доступу до ЯКІСНОЇ освіти. Так, щоб не тільки ЗНО було його єдиним виразником. Мова про майбутню якісну МЕРЕЖУ закладів та новоякісний зміст і форми здійснення навчальної діяльності у вимірі всієї країни. Як рівноцінних умов для мільйонів школярів. Одним із сегментів цього мають стати справжні академічні ліцеї, до яких потрібно вступати за конкурсом і де навчання ВСІХ буде здійснювати мінімум з 4-5 предметів за програмами поглибленого вивчення.

Відтак гармонійно вписувалась би державна системна підтримка СУПУТНІХ до всього цього ДОДАТКОВИХ інституцій, котрі б у позаурочний час цільовим чином працювали б з тими окремими учнівськими «діамантами», у котрих буде тяга до наукових досліджень високого рівня. АЛЕ не на спецзаклади для вибраних («еліта з 5-го класу») очікує суспільство.

ПРОБЛЕМА

До речі, а чи дійсно є проблема? У системному контексті.

ПО-ПЕРШЕ, щодо того, що «одним з дискусійних питань нового закону про освіту стала якби НЕОБХІДНІСТЬ виокремлення наукової освіти (у школі)», то простий аналіз показує, що у цьому (виокремленні) НЕ МАЄ ніякої необхідності. Для держави. Для нації. Щодо освіти мистецького, спортивного, військового спрямування не має питань, бо їхня специфіка дійсно не лежить у площині фундаментальних наук як таких. Але ж не школа як така, котра без основ наук не є школою.

Дуже схоже, що ця «необхідність» є лише для педколективів деяких ліцеїв, які злякалися, що втратять статус закладу, що окремим рядком фінансується напряму з КМ. При цьому громада без цього виключення з правил нічого не втрачає, а, навпаки, отримує можливості для більш широкого доступу до якісної освіти.

Як саме? А завдяки конкурсному набору за результатами ЗНО для випускників 9-х класів, який заблокує тіньові форми вступу до так званих елітних закладів. У свою чергу, заклади отримають більш якісний набір, за якого вже стане неможливим розминутися з дійсно талановитими, а, головне, інтелектуально працездатними учнями.

Втім, перестороги тих, хто раніше працював в окремих умовах мають підстави, бо стара пострадянська модель організації роботи з обдарованими втрачає свої життєві корені:

  • більшість учнів цих ліцеїв давно не представляють регіони України, а є лише суто київськими, бо у регіонах постали заклади нового типу (ліцеї, гімназії тощо), котрі є, навіть, сильнішими. Давно збірні команди України на предметних світових олімпіадах складаються з лише поодиноких представників ліцеїв Університету ім. Шевченка, а то й взагалі без них;
  • ніяких проривних педагогічних інновацій, котрі були б зразком для шкіл країни ці заклади не давали й не дають. Це просто хороші заклади, бо мають гарний (відносно) учнівський та вчительський колективи;
  • ніяких напрацювань щодо нового змісту чи стандартів освіти для профільного старшого сегменту за всі роки ці заклади не надали;
  • цікаві наукові розробки школярів, які отримали увагу від професійної наукової спільноти здебільшого робляться у ліцеях, гімназіях регіонів країни;
  • особливий вплив працівників НАН на якість роботи з обдарованими дітьми є міфом, бо відсоток успіху пересічних регіонів значно перевищує «нанівський»;
  • тощо.

ПО-ДРУГЕ, оця задекларована «необхідність» не має жодної конкретної аргументації та підтвердження бодай якимись цільовими дослідженнями. Умови в освіті давно не ті, що були за радянських часів. Вони зовсім не вимагають запропонованого секулярного підходу до вирішення проблеми якості освіти старшокласників академічного спрямування. В умовах, коли у нас, у дорослій науці, запанувало так багато брехні та симулякрів довкола справжньої науки як такої, штучне виокремлення деяких старшокласників вже як «науковців» є більш ніж просто малоперспективним.

Я згадую, як одна учениця, яка покинула республіканську, тоді, фізматшколу і в 11 класі повернулася до Херсону на моє питання: «Оля, як таке може бути, що ти така розумниця, а не знаєш базових фундаментальних речей за попередній 10-й клас?» відповіла: «Та, знаєте, наш викладач фізики працював на уроці фактично лише з декількома найбільш розумними, а всіх інших лишав сам на сам».

За останні роки ситуація стала ще гіршою. Так, нашому вчителю фізики, який постійно має призерів світових олімпіад у Києві запропонували переїхати на роботу до них з наданням відомчого житла. Здавалося б чого ще бажати? Тільки він відмовився після того, як вивчив ситуацію: йому не збираються віддати клас з отими 5-6 найкращими у фізиці, а матиме він звичайні класи поглибленого вивчення, де учні ще слабкіші ніж у нього в Херсоні. НЕ МАЛО СЕНСУ, з професійної точки зору.

ПО-ТРЕТЄ, окрема фінансово-статусна підтримка «наукових ліцеїв» є на даному історичному етапі хибною не стратегічно, а, навіть, тактично. Воно лише ЗАГАЛЬМУЄ адекватний викликам часу розвиток НАЦІОНАЛЬНОЇ (через регіонально-обласні масштаби) МЕРЕЖІ профільних академічних ліцеїв як закладів виключно для старшокласників і до яких потрібно вступати за конкурсом. По ВСІЙ країні.

ПО-ЧЕТВЕРТЕ, спроби, що родом з радянського минулого, весь час запровадити щось таке ексклюзивне вже чи не з 5-го класу, яке, мовляв, воно і тільки воно забезпечить майбутнє дорослої наукової спільноти країни, входить у пряме нівелювання базового освітнього принципу — РІВНОГО доступу до ЯКІСНОЇ освіти. Крім того, зводить систему роботи національних структур МАН до рівня допоміжного фону. А ще таким же чином звужує роботу університетської спільноти з потенційно спроможними до наукових досліджень високого рівня серед студентів-інородців.

ПО-П’ЯТЕ, у проекті рамкового закону «Про освіту» є дуже багато актуальних позицій, які потребують кардинально нового визначення та, одночасно, зачіпають умови діяльності мільйонів учасників. При цьому береться орієнтир на їх опрацювання в окремих по-сегментних профільних законах.

Тому, як ВИСНОВОК, найліпшим було б «не пороти гарячку», а ВСІ особливості різних закладів врахувати в законі про загальну середню освіту та/або підзаконних нормативних документах. Так, щоб кожен заклад був гармонійним сегментом загальнонаціональної освітньої системи. Без «блатних».

Неможливо виправити системну проблему низької якості шкільної освіти змінюючи назви у школах радянського формату. Так, у нас з'явилися 663 ліцеї, 998 гімназій та 88 колегіумів, а у системному вимірі абітурієнт ВНЗ став ще слабкішим ніж було за радянських часів. До речі, проблема якості була й тоді, чому підтвердженням була потреба у факультетах довузівської підготовки. Натомість, за кордоном цього не має, бо існує потужна окрема ланка профільної освіти старшокласників. Ми ж назву змінили, а структуру, зміст та форму здобуття освіти старшокласниками залишили старими.

Приклад ректорського лобі, яке на тлі надмірної кількості низькопробних ВНЗ відкрили для себе любих чи не сотню «національних університетів», аналогічним «винаходом» у вигляді «наукового ліцею» не варто наслідувати. Хоча б для того, щоб по-перше, появою «наукових ліцеїв» не спровокувати університетську спільноту до бажання замість дискредитованого «національного» формату запровадити «наукові університети».

Якщо поява окремих «наукових ліцеїв» серед тисяч «звичайних» шкіл/ліцеїв ще може якось пройти повз увагу багатьох і не викликати питання: «А що бувають ненаукові школи?», то щодо університетів точно буде лемент ще той.

Оригінал

Освіта.ua
06.02.2016


Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Ігор
Ще раз - давно є ДЮСШ (дитячо-юнацькі спортивні школи) і це престижно, і є успіхи якими пмшаються. А чому немає ДЮНШ (дитячо-юнацьких наукових шкіл)?! Чи спеціалізований ліцей при інституті (університеті) - це аналог ДЮНШ?! А Чому немає ДЮМШ (дитячо-юнацьких мистецьких шкіл)?! Чи "музична школа" - це аналог ДЮМШ?!
Владимир Белый
ШКОЛА - УСІМ. ОЛІМПІАДИ/МАН/НАУКОВА КАР"ЄРА - ЗАЦІКАВЛЕНИМ. Ось тут новина зі США про ту ТОЧКУ, де знаходиться висхідна лінія до СПРАВЖНЬОГО наукового успіху юних талантів: "новой педагогической экосистемой, почти полностью независимой от школьной программы и развивающейся онлайн и в богатых городах. Вот основные черты этой экосистемы. В последние годы в США бурно развиваются летние лагеря для школьников, заинтересованных именно математикой" - https://slon.ru/posts/63754.
Ігор
Для Владимир Белый: Таке враження, що стаття й Ваші коментарі народжені в "советской глубинке". Для прикладу, про освіту у США судите тільки з РФ-публікацій, не вживаєте жодного базового міжнародного терміну, для прикладу STEM... Ми це вже проходили. Пропонуйте учням, щоб готували на семінари доповіді за результатами перекладу статей за тематикою STEM та ін. Читайте статті тих, хто переклав першоджерела у сфері STEM і т.п., осмислив їх, обговорив з колегами, ознайомлений з передовим міжнародним досвідом, опублікував результати аналізу з висновками і працює у даному напрямі. Першоджерело, для прикладу: 1) PCAST, Report on Education Technology - Skills & Jobs https://goo.gl/5aR3vK. Укр.стаття, для прикладу: Чи буде в Україні рівний доступ до якісної дослідно-орієнтованої наукової освіти в школі та дитсадках? http://goo.gl/lFtuYO.
Коментувати
Ігор
Дочитав до "... простий аналіз показує, що у цьому (виокремленні) НЕ МАЄ ніякої необхідності..." і подальші думки стали не цікаві. А ДЮСШ теж не потрібні...? І т.п... Чудовою і виключно необхідною є ініціатива щодо акценту на науковій та мистецькій освітах з раннього віку... Очевидно, також, що талановиті вчителі й учні будуть і у традиційних школах. Дивно, що в освітній сфері, на українській мові зявляються такі статті. Не потрібно нести дітям свою ментальність невдоволеної життям людини, для якої успіх інших людей є результатом шахрайства, тощо..
Владимир Белый
Для Ігор: У молодшій та основній школі як наука, так і мистецтво є у своєму змісті та рівні складності (для цього віку) настільки доступними тому таланту, що у глибині сидить чи не кожної дитини, що у сотнях країн світу є державною задачею ці площини (науку і мистецтво) розвивати у ВСІХ в ОДНАКОВО ПОВНОЦІННО (відповідно віку). У цьому й сутність ПОЧАТКОВОЇ і ОСНОВНОЇ ланок освіти - дати ПОЧАТОК і ОСНОВУ дотримуючись принципу не тільки рівного доступу, а й рівноцінних вкладень у держави у КОЖНОГО учня. Зовсім інша справа у старшому шкільному віці - без спеціалізації/профілізації отриманої основи маємо не стільки освіту як її профанацію. Як діють у світі? Формують мережу ПОТУЖНИХ профільних ліцеїв. Навіть Німеччина вже не трмається за колишню кайзерівську модель освіти, що у нас зберігається й донині.
Коментувати
Zinger
п.Белий! Ну як це у нас і без блатних? Я ніколи раніше не думав, що в освіті також діє своя заробітчанська мафія, яка як той черв’як залізає у кожну дірку. У той час, коли одні ( меншість) кохаються у науці інші не сплять, а старанно вичисляють на чому можна заробити легкі гроші. І знаходять спільників де будь, оскільки ми українці халяву любимо понад усе. Бачите, вже придумали статус "наукового ліцею", і що там Болонський процес, ми кого хочеш обведемо навколо пальця, аби зберегти собі привілеї та бюджетну кормушку.
Владимир Белый
Для Zinger: Таким чином кількість шахраїв у науковій сфері вже сягає кількості вчених по усьому світі. Зараз їх приблизно по 6 мільйонів з обох боків. Найбільш розповсюдженою сферою обману є медицина. Саме тут псевдовчені мають більше шансів на успіх, адже про ліки від розповсюджених хвороб жваво читає громадськість, а самі матеріали активно публікують ЗМІ заради чергової сенсації. Читайте більше тут: http://expres.ua/news/2016/02/07/172334-sviti-zbilshuyetsya-kilkist-shahrayiv-zaymayutsya-psevdonaukoyu
Zinger
Для п. Белий. Дякую за пораду, приємно спілкуватися з людиною яка думає, а не розкидається словами. Якщо такий "професійний тиск" на міністра освіти буде далі ми не тільки наукові ліцеї побачимо, а ще бог зна таке,що можуть тільки у нас придумати. Ми завжди швидко запрягаємо, але дуже повільно їдемо!
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!