• Друкувати
• Запитати
• Надіслати другу
• Поділитись
  • Facebook
  • Twitter
• Підписатись на новини

Терміни і поняття: екологія, екологічні чинники, довкілля, абіотичні, біотичні, антропічні чинники, Червона книга України.

Обладнання. На дошці — плакати: «Немає ліпшої краси, як сади і ліси», «Рослина — землі окраса», «До природи не неси шкоди!», «Наш обов'язок — зберегти на Землі повітря і водойми чистими, ґрунти — родючими, рослини — зеленими, а тварин — живими!»

«Правила поведінки в природі». Таблиці із зображенням рідкісних та зникаючих рослин, що занесено до Червоної книги України; Червона книга України.

Підготовка до уроку. Учні заздалегідь готують доповіді, вірші, плакати, заклики.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Не рвіть, не нищить, не топчіть Ви квіточку духмяну. Вона себе не захистить — Я їй на захист стану!

Звучить лірична музика.

Учитель. Сьогодні йтиметься про рослини, яким необхідні захист і порятунок.

Були у Матері-Природи Дві донечки такої вроди: Хто їх побачив хоч на мить, — Не міг забудь і розлюбить.

Голубооку звали Флора, У неї очі, наче зорі. Завжди замріяна, тендітна, Ласкава, ніжна та привітна.

А Фауна — швидка, як вітер, Могла за птахами летіти І за оленями стрибати Та з білочками пустувати.

Обидві світ живий любили, Відтак його боготворили. То ж вирішила мудра мати На посаг їм дарунки дати:

Мрійливій Флорі — світ рослинний,
А жвавій Фауні — тваринний,
Щоб берегли і доглядали,
Від всього злого захищали.
Живуть в легендах і понині
Живого світу дві богині.

II. Повідомлення теми та мети уроку.

III. Вивчення нового матеріалу.

Учитель. Про що йдеться в цьому вірші? Хто така Флора? А хто ж тоді Фауна?

У переносному розумінні це — тваринний і рослинний світ нашої планети. Флора — це рослинний покрив Землі. Під флорою розуміють видовий склад рослинності. Визначення видового складу флори дає уявлення про загальну кількість видів, які живуть на певній території. Кількість видів, що становлять флору, і визначає багатство рослинного покриву Землі.

Рослинний світ України багатий і різноманітний. Природна рослинність, якою зайнято 32 % території, налічує близько 30 тис. видів вищих і нижчих рослин. Флора — найбеззахисніша перед діяльністю людини, вона дуже чутливо реагує на зміни екологічних чинників і є показником їх впливу на природу.

Які чинники згубно впливають на рослини? (Учні: діяльність людини, екологічний вплив...)

А що таке екологія?

Учень (робить повідомлення, підготовлене заздалегідь).

Про проблеми екології говорилося ще у Стародавньому Римі й Афінах, коли римляни скаржилися на забруднення вод Тибру, а афіняни — вод афінського порту Пірея, до якого заходили кораблі з різних територій земної кулі, заселеної людиною (ойкумени). З цією назвою і пов'язане походження назви науки про навколишнє середовище і його збереження — екології. Грецьке «ойкья» означає притулок, житло, дах.

Роком народження екології як науки можна вважати 1863, коли вийшла в світ книжка К. Фон Марілауна, в якій він писав: «Розселення рослин узгоджується з мовчазними законами природи. Кожній рослині — свої місце, час і справа. Лишається лише пізнати ці закони».

На той час екологією цікавились одинаки. Сьогодні екологія — наука розвинута і самостійна, що вивчає взаємозв'язки живих організмів і середовища Їхнього існування, вплив діяльності людини на довкілля, навчає спілкуванню людини з природою, розумінню необхідності її охорони й захисту.

Учитель. То що ж таке «екологія»? Розгорніть підручники І Прочитайте. (Учень читає вголос.)

А що таке «довкілля» (навколишнє середовище)? Знайдіть у підручнику і прочитайте.

Що таке «екологічні чинники»? Зачитайте.

Які бувають екологічні чинники?

А тепер, коли ми з'ясували ці терміни, складемо схему.

Учитель. Нині зникає велика кількість рідкісних рослин. Інформацію про них заносять до Червоної книги. Що ж це за книга? Хто знає?

Учень. Ідея її створення належить відомому англійському зоологу, професору Пітеру Скотту. Червона книга — це зібрання фактів про унікальних представників флори і фауни нашої планети, над якими нависла загроза зникнення.

Учитель. До Червоної книги України занесено 224 види рослин, зокрема такі рідкісні, як баранець звичайний, сальвінія плаваюча, орлики трансільванські, журавлина дрібноплідна, деревій голий, айстра альпійська, лілія лісова, нарцис вузьколистий, ковила, білотка альпійська, або едельвейс, білоцвіт весняний, горицвіт весняний, підсніжник сніговий, сон-трава велика та ін.

(Показує.)

А тепер уявіть, що ваші зошити — то Червона книга, і ми зараз записуватимемо до неї рідкісні та зникаючі рослини нашого регіону (місцевості). (Під час розповіді діти заносять назви рослин у зошити.)

Учні розповідають, тримаючи в руках картку із зображенням квітки. Учень. З-під снігу я пробився, Бо силу добру маю. Своїм біленьким цвітом Я землі прикрашаю.

Я розповім вам про підсніжник. Цвіте підсніжник дуже рано, коли тане сніг. Підсніжник — це квітка надії, бо з ним пов'язані сподівання на весну. Кажуть, що краса беззахисна. Можливо, в цьому причина зникнення підсніжника. Він зник у багатьох місцевостях України і, замість того щоб прикрашати ліси, оселився на сторінках Червоної книги України.

А ще я знаю легенду про цю квітку: в той час, коли перші люди були вигнані з раю, на Землі йшов сніг. Єва дуже змерзла. Щоб її зігріти і подати надію, кілька сніжинок перетворилися на ніжні квітки підсніжника — провісника тепла, символ сподівань.

Учень. А я розповім про первоцвіт весняний. Росте він на схилах, лісових галявинах, серед кущів. У народі кажуть, що саме він відкриває двері в добре, щедре літо. Зацвітає у травні, є гарним медоносом та багатим на вітаміни.

Ось що розповідає датська легенда: «Одного разу спустилася на Землю небесна принцеса Ельф, зустріла вродливого юнака і палко покохала його.

Гнів богів упав на неї, і вони перетворили її на анемону дібровну, а її коханого — на первоцвіт весняний.

За свої красу і лікарські властивості первоцвіт дорого розплав чується. А ще є прикмета: коли зацвітає первоцвіт — на тепло і сонячну погоду.

Учень. Я розповім про латаття біле (водяну лілію).

...Одного разу на українське село напали татари. Дівчата, щоб не потрапити в полон, втопилися у глибокій річці. І в тому місці, де вода сховала красунь, з'явились гарні білі квітки. Здавалося, ніби то ніжні дівочі руки тягнуться до сонця, вітаючи його, а із заходом — ховаються в чорних водах ночі.

Учитель. Що ще відомо вам про цю квітку?

Учні доповнюють. Якщо листки латаття спливають на поверхню водойми — бути холодним нічним приморозкам.

Якщо квітки латаття зовсім не піднялися з води — до зливи або похолодання.

Учитель. Багато цікавого дізналися ми сьогодні про квіти, чи не так? Вони прикрашають наші домівки, ліси, парки, сади й гаї. Вони надихають на творчість поетів, художників. Квіти приносять естетичну насолоду, їх пахощі впливають на нервову систему людини, покращують настрій.

А що необхідно робити, щоб зберегти рослини, щоб і надалі вони прикрашали нашу землю і повсякчас приносили нам радість і насолоду?

Учні. Не відвідувати великими групами навесні луки та ліси; не витоптувати, не зривати квіти; не вирубувати ліси, не осушувати водойми; збільшувати площу насаджень; розводити квіти в садках, парках, кімнатах, насаджувати більше дерев, кущів; бережно до них ставитися; любити природу і все живе. З метою охорони природи створювати ботанічні сади, заказники, парки, сквери та ін.

Далі учні читають вірші про природу, в тому числі й ними написані.

Повітря; вплив рослин на рослин світло; вплив тварин на рослини.

Сонце засяє — і все ожива...
Все розквітає — на дворі весна.
Нова шпаківня гостей зустрічає,
Пташка із півдня уже прибуває.
Радісно всюди, чудова погода.
Трудяться люди в садах, на городах.
Бачу: лелеки гніздо змайстрували,
І перепілки вже заспівали.
Ось і зайчиха зайчат навела...
Вільно так диха маленька бджола.
Дехто із нас так природу «любив» —
Взяв сірника і траву запалив.
Квітка, ромашка згоріли дотла.
Де сіра пташка? Де ділась бджола?
Де ті зайчата, маленькі і кволі?
Видно, малята згоріли у полі.
Важко мені на той попіл дивитись,
Долі такій я не хочу коритись.
Кожному в душу я слово скажу,
Вишню та грушу в садку посаджу.
В лузі насіння барвінку розвію,
Сонця проміння нехай його гріють.
Хай розквітають сади і луги,
Важко звисають духмяні плоди!

***

Я квітку не можу зірвати,
бо їй, як людині, болить.
Як нам, моє серце крилате,
 під сонцем їй хочеться жить.
І ти, наче квітка у полі,
і в тебе душа, як блакить.
Не можу завдать тобі болю,
Щоб серця твого не розбить.
Володимир Сосюра
Білі проліски
Ще бруньки не гріють верболоз,
Ще лютує лютий над полями,
А вони націлились в мороз
Гострими зеленими списами.
Біля пня проклюнулись і ждуть,
Хто збере їх в руки задубілі,
І очима чисте небо п'ють.
Білі. Як дівоча ласка, білі.
Валентин Грабовський

IV. Закріплення навчального матеріалу.

Учитель. Пропоную вам таку гру. Перед вами лежать картки. До них треба занести назви екологічних чинників, що впливають на довкілля (розподілити за групами).

Діти працюють, лунає музика.

17.01.2011