Менеджер як людина, що здійснює професійне управління. Реферат

Менеджер – це людина, що професійно займається управлінською діяльністю, що повсякденно керує функціями фірми з метою збереження її основних пропорцій; це також людина, наділена повноваженнями приймати управлінські рішення і здійснювати їхнє виконання. Метою менеджера є забезпечення стабільної конкурентноздатності фірми

У компанії він займає, по суті, положення людини, найнятої на роботу, що виконує кропітку і методичну роботу, але ніяк не власника, як деякі думають. Так як саме менеджери (керуючі) складають категорію людей, що здійснюють управління (менеджмент), те особистісні і ділові якості цих людей безпосередньо визначають сам процес господарської діяльності – виробництво, збут і т.д.

Термін менеджер трактується досить широко, тому будь-яке його визначення буде недостатньо повним. З деяким ступенем наближення можна сказати, що менеджер – це людина, що складає систему поточного і перспективного планування, прогнозування й орієнтації виробництва, реалізації продукції і послуг з метою одержання прибутку. Іншими словами, менеджер – людина, що здійснює процес планування виробництва, організацію, мотивацію і контроль для максимального швидкого досягнення цілей.

Отже, менеджер повинний мати визначені якості, манери, уміння вміло керувати трудовим колективом, найбільше повно використовувати творчі здібності кожного з працівників, забезпечуючи тим самим гнучкі реагування на вимоги замовника.

Менеджер повинний бути лідером. Головна задача менеджера - робити справу за допомогою інших людей, домагатися колективної роботи. Це значить співробітництво, а не залякування. Гарного менеджера завжди турбують і інтереси усієї фірми. Він прагне збалансувати інтереси групи, інтереси боса й інших менеджерів, необхідність виконання роботи з необхідністю знайти час для навчання, виробничі інтереси з людськими потребами підлеглих.

Менеджер повинний бути оптимістом. Оптиміст завжди охоче вислухує інших і їх ідеї, тому що він завжди чекає гарних новин. Песиміст слухає якнайменше тому, що очікує поганих новин. Оптиміст думає, що люди по перевазі готові прийти на допомогу, мають творчий початок, прагнуть до творення. Песиміст вважає, що вони ледачі, перекірливі і від них мало пуття. Цікаво, що обидва підходи звичайно є правильними.

Менеджер любить людей. Якщо робота менеджера складається в керуванні людьми, як він може виконувати її добре, якщо не любить людей. Кращі менеджери піклуються про своїх співробітників. Їх цікавить, що роблять інші. Гарний менеджер доступний і не ховається за дверима кабінету. Кращі Менеджери людяні, вони усвідомлюють власні слабості, що робить їхній терпиміше до слабостей інших.

Менеджер повинний бути сміливим. Він завжди спробує знайти новий спосіб виконати задачу тільки тому, що цей спосіб краще. Але він ніколи не робить це необґрунтовано. Якщо він дозволить комусь провести експеримент і той закінчиться невдачею, то він не складе провину на нього і не втратить у нього віру.

Менеджер має широту поглядів. Він ніколи не скаже: "Це не моя справа". Якщо очікується, що група співробітників енергійно включиться в роботу, коли виникнуть які-небудь незвичайні ситуації, потрібно продемонструвати їм, що і менеджер сам готовий узятися за нове діло, коли його про це попросять. Менеджер виявляє великий інтерес до всіх аспектів діяльності фірми. Керівник повинний бути рішучим. Менеджер завжди готовий приймати рішення. Коли є вся необхідна інформація, правильне рішення лежить на поверхні. Сутужніше, коли відомі не усі вихідні дані, а рішення все рівно необхідно прийняти.

     

Потрібно дійсна сміливість, щоб прийняти рішення й усвідомлювати при цьому, що воно може бути помилковим.

Менеджер тактовний і уважний. Основний принцип: критикувати роботу, а не людину, її виконуючу. Один мудрець сказав, що кожне критичне зауваження потрібно упаковувати як бутерброд - меж двох скиб хвали.

Справедливість - теж важлива риса менеджера. Наприклад, якщо співробітник одержує надбавку, а він нічого не зробив, щоб її заслужити, ймовірно з'явиться десяток незадоволених. Коли підлеглий робить помилку, йому потрібно вказати на неї, він повинний її визнати, а потім треба забути про це.

Менеджер завжди чесний. Бути чесним стосовно керівництва - це говорити вищестоящим менеджерам те, що їм, можливо, не завжди приємно чути. Бути чесним стосовно підлеглих - це говорити, коли вони праві, і коли вони неправі. Бути чесним - це уміння визнавати свої помилки. Не завжди легко сказати правду, не ущемивши почуття інших і не показавши безтактність, але чесність в інтересах загального блага - фірми і її співробітників - завжди повинна бути вище усього.

Менеджер честолюбний. Він радується не тільки за себе, але і за досягнення співробітників і розділяє їхній успіх. Він надихає в такий спосіб інших своїм ентузіазмом і енергією, і усі процвітають по службі.

Менеджер послідовний і скромний. Він не має потребу в лестощах навколишніх, до того ж йому не треба ховати свої помилки. Менеджер повинний бути наставником. Він допомагає своїм підлеглим розвивати в собі впевненість, любов до людей, честолюбство, ентузіазм, чесність, урівноваженість і рішучість.

Менеджер упевнений у собі. Впевненість у собі без зарозумілості, віра у свої сили без зарозумілості, віра у свої сили без зарозумілості - от відмітні риси сильного Менеджера.

Менеджер повинний ясно усвідомлювати, що такі риси поводження як увічливість, тактовність, делікатність, абсолютно необхідні не тільки для “уміння поводитися в суспільстві”, але і для звичаю життєвого буття. Не можна забувати про культуру спілкування, почутті міри, доброзичливості, потрібно цілком керувати своїми емоціями, стресами. Необхідно мати свій, але неодмінно цивілізований стиль поводження, свій, але неодмінно шляхетний образ, той самий імідж менеджера, що гарантує не тільки половину успіху, але і постійне задоволення від діяльності.

Ось основні поради менеджеру [4], що хоче стати цивілізованим і процвітаючим:

  • Менеджер повинний пам'ятати, що менеджер високого класу здатний перетворювати шкідливе (явище, що заважає справі) у корисне (що допомагає досягненню мети).
  • Менеджер повинний виробити звичку: усі, з чим ви зіштовхуєтеся, розглядати з погляду користі вашої справи.
  • Виконувати обіцянки в термін. Якщо не змогли виконати - не виправдуйтеся, а визначите новий термін і стримаєте слово, нехай із запізненням.
  • Бути уважним і об'єктивним до “марних” пропозицій.
  • Відхиляти непотрібні пропозиції, але тактовно і чемно.
  • Будучи упевненим у собі, уникати бути самовпевненим, самовпевненість - передумова використання не кращих прийомів і методів у роботі.
  • Менеджер повинний пам'ятати, що ніщо так не компрометує підприємця, як його розгубленість.
  • Щоб ефективно підкоряти, треба вміти підкорятися, хоча б обставинам.
  • Виховувати підлеглих ненав'язливо, але вірно, заохочувати їхню плідну працю й ініціативу.
  • Ніколи не забувати, що ваша думка зовсім не завжди гарна, є й інші думки, аж ніяк не гірші.
  • Керуватися в роботі трьома “не”: не дратуватися, не губитися, не розпорошуватися.
  • Бути терпимим до недоліків людей, якщо ці недоліки не заважають вашому бізнесу.
  • Хвалити на людях, заохочувати віч-на-віч.
  • Уміти слухати, мати нескінченне терпіння.
  • Надавати співробітникам максимум волі для досягнення цілей підприємства.

На думку закордонних експертів поводження менеджера повинне відрізнятися: деякою агресивністю, наполегливістю, готовністю до сприйняття і передачі інформації, раціональністю, груповою роботою, гумором, прагненням до встановлення контакту, самоконтролем, впевненістю в манері поводження, позитивним відношенням до змагальності, але природною орієнтованістю на досягнення поставлених цілей.

Отже, у число найбільш важливих здібностей менеджера, що розуміються як: сполучення знань, поводження і досвід, входять: уміння реалізувати, уміння делегувати повноваження і відповідальність, здібності до організації і мотивації групової роботи, установленню пріоритетів, самопізнанню і самооцінки, переконанню, аналітичному мисленню, розпізнанню найбільш істотних факторів, системності, обробці і формування інформації, розробці програм, виявлення тенденцій, розподіл зусиль і часу.

Список використаної літератури

  1. Анискин Ю. П. Общий менеджмент: Учеб. по общей теории менеджмента. - М.: РМАТ, 1999. - 120 с.
  2. Веснин В. Р. Основы менеджмента: Учебник. - М.: Триада Лтд., 1998.-384 с.
  3. Глухов В. А. Основы менеджмента: Учебно-справочное пособие. - СПб.: Специальная литература, 2000. - 325 с.
  4. Грейсон Дж. Младший, О'Делл К. Американский менеджмент на пороге XXI века / Пер. с англ. - М.: Экономика, 1997. - 320с.
  5. Гроув Э. С. Высокоэффективный менеджмент / Пер. с англ. - М.: Информ. -издат. дом «Филинъ», 1996. - 280с.
  6. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств.-К., 2001.
  7. Критический анализ теории и практики менеджмента / Пер. с нем.; Под общей ред. П. Ф. Почкина, Г. А. Шпилько. - М.: Прогресс, 1996.-432с.
  8. Стэк Д. Большая игра в бизнес. — М., 1999.
  9. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика фінансового аналіза.-М, 2001.
  10. Японский менеджмент: Конспект лекций по теории управления.-М, 1998.-203 с.


18.01.2011