Бухгалтерський облік: процес заготівлі. Реферат

Облік процесу заготівлі. Математична модель процесу заготівлі. Обчислення собівартості придбаних засобів виробництва

Завданнями обліку процесу заготівлі є:

  • правильне і своєчасне оформлення первинних документів на всі операції, пов'язані з надходженням, зберіганням і витрачанням предметів і продуктів праці;
  • контроль за своєчасністю і повнотою оприбуткування, додержанням встановлених правил зберігання продукції і матеріалів;
  • своєчасне виявлення виробничих запасів, які не використовуються в господарстві і які доцільно реалізувати для мобілізації внутрішніх ресурсів;
  • систематичний контроль за цільовим використанням предметів праці на виробництво відповідно до технічно обґрунтованих норм витрачання;
  • своєчасне запобігання незаконному і нераціональному витрачанню предметів і продуктів праці, виникненню можливих фактів їх псування, нестач і крадіжок;
  • контроль за матеріально-технічним постачанням, щоб запобігти придбанню не потрібних для господарства матеріальних цінностей;
  • систематичний контроль за транспортно-заготівельними витратами під час придбання матеріальних цінностей на стороні, правильне визначення повної собівартості придбаної продукції і матеріалів;
  • чітка організація обліку з тим, щоб своєчасно одержати достовірну інформацію про витрачання на виробничі потреби насіння, кормів, мінеральних добрив, нафтопродуктів, сировини і матеріалів кожною госпрозрахунковою одиницею;
  • контроль за своєчасністю і правильністю ведення складського обліку, періодичне проведення інструктивних семінарів з матеріально відповідальними особами з питань правильного оформлення первинних документів і ведення складського обліку, дотримання правил зберігання продукції і матеріалів.

Облік процесу заготівлі організовується і ведеться під керівництвом головного бухгалтера господарства і бухгалтера з обліку матеріальних цінностей. Як правило, організація обліку предметів і продуктів праці ґрунтується на основі оперативно-бухгалтерського (сальдового) методу обліку. Суть сальдового методу обліку матеріальних цінностей полягає в тому, що бухгалтерський і складський облік поєднують в оперативно-бухгалтерський облік.

При цьому звіти матеріально відповідальних осіб про рух матеріальних цінностей після перевірки в бухгалтерії замінюють аналітичний облік. Застосування сальдового методу дає змогу усунути відставання між аналітичним і синтетичним обліком, а також дублювання записів на складах і в бухгалтерії. В облікових працівників виникає можливість більше уваги приділяти контролю за організацією зберігання і обліку матеріальних цінностей безпосередньо на складах, за своєчасним і правильним документальним оформленням операцій руху їх.

Важливою умовою підвищення контрольних функцій обліку за збереженням і ефективним використанням предметів і продуктів праці є:

  • обов'язкове зважування, вимірювання та перерахування продукції і матеріалів;
  • своєчасне проведення інвентаризації;
  • скорочення зайвих проміжних складів;
  • визначення кола осіб, відповідальних за приймання і відпуск матеріальних цінностей;
  • укладання письмових договорів про повну матеріальну відповідальність;
  • звільнення і переміщення матеріально відповідальних осіб лише за погодженням з головним бухгалтером господарства;
  • визначення переліку посадових осіб, яким надано право підписувати документи на одержання і відпуск зі складів продукції і матеріалів;
  • встановлення чіткої системи документообороту і порядку оформлення операцій руху продукції і матеріалів;
  • своєчасне відображення в бухгалтерському обліку наслідків інвентаризації і вибіркових перевірок наявності матеріальних цінностей;
  • періодичне вдосконалення розроблених норм зберігання запасів і витрачання продукції та матеріалів;
  • широке впровадження ефективних засобів механізації і автоматизації обліку предметів та продуктів праці.

Для обліку процесу заготівлі застосовують типові форми облікової документації. Первинні документи на одержання і відпуск матеріальних цінностей мають бути заздалегідь пронумерованими і належно оформленими. Вони дійсні за наявності відповідних підписів на дозвіл відпуску та одержання продукції чи матеріалів.

Метою обліку витрат та визначення собівартості процесу заготівлі є документоване, своєчасне, повне і достовірне відображення фактичних витрат в грошовому виразі на процес заготівлі, а також контроль за раціональним і економним витрачанням різного роду ресурсів.

При цьому, матеріальні витрати становлять вартість цінностей (матеріалів), використаних на обслуговування виробничого процесу шляхом забезпечення сировиною, насінням, паливом, та іншими засобами і предметами праці.

Вартість матеріальних ресурсів та послуг, що входять до елементу "Матеріальні витрати", включає ціну їх придбання без урахування податку на добавлену вартість (за винятком випадків, коли це передбачено законодавчими актами), витрати на транспортування, зберігання та доставку, які здійснюються сторонніми організаціями.

     

Вартість матеріальних ресурсів, які відносяться до собівартості заготівлі, зменшується на вартість зворотних відходів. Зворотні відходи - це залишки сировини та інших матеріальних ресурсів, які відповідно до встановленої технології передаються до інших цехів і підрозділів як повноцінний матеріал для виробництва інших видів продукції (виконання робіт, надання послуг).

Зворотні відходи оцінюються за зниженою ціною вихідних матеріалів (напівфабрикатів), якщо відходи можуть бути використані в основному (промисловому) виробництві, але з підвищенням витрат (зниженням виходу готової продукції), для потреб допоміжного виробництва, виготовлення предметів широкого вжитку (товарів культурно-побутового і господарського призначення) чи реалізовані стороннім підприємствам і організаціям.

Література

  1. Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах. За ред. М.Ф.Огійчука. К.: Урожай, 1994 р.
  2. В.П.Завгородний. Бухналтерский учет, контроль и аудит в системе управления предприятием. – К.: Издательство "Ваклер", 1997.
  3. Бухгалтерський облік у сільському господарстві: Підручник для вузів / за ред. Ю.Я.Литвина. – К.: Вища школа, 1993.


17.02.2011