Нова українська школа полягає не в закупівлі LEGO, пуфиків чи інтерактивних дошок, а у зміні методів навчання, розвитку компетентностей, партнерстві з учнями та відході від авторитарної педагогіки.
Про це в інтерв’ю Укрінформу сказала колишня міністерка освіти і науки Лілія Гриневич, коментуючи закиди про те, що НУШ нібито звелася до оновлення форми, а не змісту навчання.
За її словами, сприймати реформу лише через набори LEGO чи зміну освітнього простору є надто звуженим уявленням.
«НУШ – це насамперед зміна методів навчання, розвиток компетентностей не лише в якості знань, а вмінь їх застосовувати для вирішення практичних завдань. Це партнерство й відхід від авторитарної педагогіки», – зазначила Гриневич.
Вона наголосила, що до початку повномасштабного вторгнення реформа вже охопила всю початкову школу, а з 2022 року почала поширюватися на базову школу.
Водночас, за словами Гриневич, будь-які системні зміни стикаються з різним рівнем готовності педагогів і шкільних колективів до нововведень.
Вона пояснила, що в освітній системі є невелика група ранніх прихильників змін, велика пасивна більшість, яка долучається після появи переконливих результатів, а також група стійких скептиків.
За словами Гриневич, близько 10% педагогів є інноваторами та ранніми послідовниками, які швидко підхоплюють зміни. Саме на них, на її думку, можна спиратися як на фундамент реформи.
Ще близько 10% вона назвала затятою опозицією, яка чинитиме спротив змінам і працюватиме по-старому за будь-яких обставин.
Натомість приблизно 80% педагогів, за словами Гриневич, становлять пасивну більшість, яка займає вичікувальну позицію та дивиться, чи дадуть зміни результат.
Саме тому, наголосила вона, реформа потребує постійного руху, професійної підтримки, зрозумілих доказів результативності та сильного лідерства.
