Україна має перейти від школи знань до школи компетентностей. Про це, під час презентації Політичної пропозиції «Нова українська школа» на засіданні уряду, сказала міністр освіти Лілія Гриневич.
За її словами, Політична пропозиція є стратегічним документом, із урахуванням якого розроблятиметься подальша програма діяльності уряду щодо реформування загальної середньої освіти до 2029 року.
Посилаючись на результати соціологічних досліджень, міністр освіти зазначила, що лише 10 % батьків, 15,3 % учителів та 8,8 % директорів шкіл погоджуються із твердженням, що середня освіта в Україні готує до майбутнього життя в суспільстві.
Міністр освіти також наголосила, що українська школа не реформувалася більше 50 років, тому зміни є критично необхідними.
«Ми маємо перейти від школи знань до школи компетентностей. Це означає, що ми маємо виокремити необхідне ядро знань та навчити дітей реально з цими знаннями працювати. Цю зміну гарно ілюструє метафора: можна читати на швидкість, а можна читати з розумінням. Школа компетентностей – це читання з розумінням», - зауважила міністр освіти.
Вона повідомила, що зміна підходів та введення нових методик викладання заради отримання нових якісних результатів навчання у школі буде потребувати від учнів та педагогів більше часу та сил. Такі зміни в рамках 11-річки, без шкоди здоров’ю дітей та підвищення інтенсивності навчання, здійснити неможливо.
«Щоб забезпечити нові результати навчання, допомогти нашим дітям успішно обирати профіль подальншого навчання та напрямок свого життєвого розвитку, нам потрібна 3-річна профільна школа, тобто 12 рік. Але за рахунок підвищення якості середньої освіти на більшості спеціальностей бакалаврату ми можемо зробити 3-річне навчання, тобто ці речі будуть взаємно компенсуватися», - зазначила Лілія Гриневич.
За словами міністра, Концепція «Нової української школи», на основі якої формувалась Політична пропозиція, корелюється не лише з кращими світовими практиками, а й потребами міжнародного ринку праці, що були озвучені на початку року на World Economic Forum.
Гриневич зазначила, що вже у 2020 році для успішного працевлаштування будуть потрібні такі навички, як уміння вирішувати складні завдання, критичне мислення, креативність, емоційний інтелект тощо.
«Ризики невпровадження реформи дуже високі. Це, зокрема: погіршення конкурентоспроможності середньої освіти України, зниження якості людського капіталу, втрата науково-технічного потенціалу держави», - зауважила міністр освіти.
У свою чергу, прем’єр-міністр Володимир Гройсман зазначив, що ці тенденції у суспільстві спостерігаються вже зараз, тому зволікати з впровадженням реформи середньої освіти не можна.
«Моя особиста думка – графік впровадження реформи має бути більш інтенсивним, і Міністерство фінансів з цим погодиться. Адже, якщо порахувати наші втрати від негативних тенденцій, які ми вже спостерігаємо у нашому суспільстві, з інвестиціями в освіту, то втрати будуть більші», - зазначив прем’єр-міністр.
За результатами засідання уряду Кабінет Міністрів підтримав Політичну пропозицію реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа на період до 2029 року».
У Міністерстві освіти наголошують, що Концепція «Нова українська школа» пройшла широке громадське обговорення, до якого долучились представники всіх зацікавлених сторін – освітяни, батьки, експерти, роботодавці, представники професійних спільнот, громадські діячі тощо. Вона також ухвалена Колегією МОН. Міністерство освіти і науки закликало зацікавлені сторони ознайомитися з текстом оновленої Концепції та долучитися до суспільного діалогу навколо реформи загальної середньої освіти.
