Освітню програму не на основі типових освітніх програм для І циклу початкової освіти (1–2 класи) в закладах загальної середньої освіти, які працюють за системою розвивального навчання, затверджено наказом Державної служби якості освіти №01-№01-10/189 від 18.06.2024 року терміном на 5 років.
Метою освітньої програми є створення умов для формування у молодших школярів уміння вчитися, розкриття їхньої суб’єктності у навчанні, формування ключової компетентності навчання протягом життя відповідно до принципів розвивального навчання та забезпечення формування в учнів інших ключових компетентностей, визначених Державним стандартом початкової освіти.
Досягнення означених цілей передбачає дотримання таких загальних принципів розвивального навчання:
принцип керування розвитком: організовуючи навчання особливим чином, можна закономірно керувати темпами й змістом розвитку учнів, надаючи їм універсальну можливість оволодівати інтелектуальним досвідом і творчим потенціалом людства;
принцип «сходження від абстрактного до конкретного»: введення учнів у певну предметну галузь починається з виділення загального принципу її побудови, що тим самим дає змогу розуміти напрямок та сенс руху;
принцип дослідження й пошуку: знання не даються учням у готовому вигляді – істотні властивості досліджуваного предмета вони виявляють самі в процесі розв’язання навчальних задач; пошук способу розв’язання нової задачі є мотиваційним ядром навчальної діяльності, основою бажання й уміння вчитися; принцип постановки навчальної задачі: необхідність пошуку способу розв’язання нової задачі мотивована для учнів внутрішньою логікою змісту навчального предмета (кожне наступне поняття не виникає випадково – воно випливає з попереднього);
принцип моделювання: загальний спосіб учні шукають у предметно-практичній діяльності, центральною навчальною дією якої є моделювання, оскільки саме через модель виявляються загальні способи розв’язання класу різних задач;
принцип відповідності змісту й форми: зміст навчальних предметів, поданий через систему навчальних задач, зумовлює використання для їх розв’язання діалогово-дискусійних форм організації навчання, особливих колективно-розподілених форм спільної діяльності учителя і класу.
