"Фактично Партія регіонів і комуністи скористались непідготовленістю реформи переходу до 12-річної освіти, яка була спроектована для того, щоб Україна могла увійти в європейський освітній простір", - зазначила Лілія Гриневич.
На її думку, сьогодні сучасне динамічне суспільство ставить значно вищі освітні вимоги до дітей і молоді, ніж було раніше.
"Вони повинні вміти комунікувати іноземними мовами, володіти інформаційними технологіями. Потік інформації значно більший, необхідно навчитися критично мислити і самостійно приймати рішення", - наголосила експерт.
За її словами, щоб зберегти здоров'я дітей, оновити зміст освіти, надати дітям ті знання, які їм потрібні у сучасному житті, Україні потрібно було перепроектувати школу на 12-річну, яка сьогодні є всюди у світі. "На пострадянському просторі 11-річна освіта залишилася лише в Білорусі та Росії", - зазначила вона.
"Проте, упродовж останніх десяти років, коли тривала ця реформа, та й за всі роки незалежності, для жодного з урядів освіта не була пріоритетним напрямком. Навіть підручники не могли надрукувати вчасно, не кажучи вже про оснащення нових кабінетів для профільного навчання. Не був по-справжньому оновлений зміст освіти, не була підготовлена мережа закладів для трирічної профільної школи. Тому і виникла хвиля невдоволення у людей, які не розуміли, що додатково отримують діти у цій трирічній профільній школі", - наголосила Лілія Гриневич.
Вона переконана, що влада мала б не скасовувати реформу, на яку витрачено десять років, кошти, зусилля держави і освітян, а перенести її впровадження. "Треба було розробити державну програму із запровадження трирічної профільної школи (10,11 та 12 класи), надати їй реальне фінансування і підтримку", - зазначила експерт.
Натомість, наголосила Лілія Гриневич, влада по-популістськи скористалась суспільним невдоволенням непідготовленістю цієї реформи і взагалі її скасувала, знову вирішивши зекономити на освіті.
"Відтак стратегічно нашу освіту розвернули з орієнтації на європейський освітній простір у пострадянський простір. Я вважаю, що це великий крок назад", - переконана вона.
Експерт вважає, що наслідки від скасування реформи будуть невтішні.
"Обсяг змісту освіти значно зріс і ще потребує оновлення, а кількість відведеного часу не змінюється. Це призведе до перевантаження й погіршення здоров’я учнів. Інший шлях, яким можуть піти – це заниження стандартів освіти, щоб їх помістити в рамку одинадцятирічної школи з п’ятиденкою без шкоди для здоров’я дітей".
Є, за її словами, й соціально-економічні наслідки: "Близько ста тисяч вчителів, якщо врахувати ще й демографічну кризу, залишаться без роботи".
Крім того, щоб замінити підручники 1-9 класів, треба додатково витратити 1,5 млрд. гривень. "До того ж залишаться змарнованими 95 мільйонів гривень, які витратили на друк підручників для 12-річної школи", - зазначила експерт.
Намір влади ввести обов’язкову дошкільну освіту вона вважає неконституційним і неможливим на даний час для втілення. "Сьогодні дитсадочків бракує. Їх відвідують тільки 57% дітей. На селі – трохи більше 40%. І це не від небажання батьків, а від того, що місць у дошкільних закладах недостатньо. У першу чергу слід належно розвинути мережу дошкільних закладів", – підсумувала Лілія Гриневич.
Лілія Гриневич переконана, що повернення до 11-річної повної середньої освіти змінює стратегію розвитку української освіти
Гриневич: Влада мала б не скасовувати реформу, а перенести її впровадження
