Головним завданням з’їзду освітян є організація підтримки новоспеченим документам, - Л.Гриневич

"Сьогодні наша освіта має клубок невирішених проблем, стрімко втрачає свої позиції щодо якості навчання і довіри громадян, піддається небаченому з радянських часів ідеологічному і управлінському тиску", - зазначає Лілія Гриневич.

Можливо, з’їзд стане поворотним пунктом до нового шляху розвитку української освіти, що гарантує її високу якість і конкурентоспроможність? Достатньо проаналізувати підготовку до з’їзду та проекти документів для схвалення, як стає зрозумілим, що поставлене вище запитання – риторичне.

"Головне завдання заходу: в будь який спосіб організувати підтримку новоспеченим документам – витворам нинішнього Міносвіти, що мають "застовпити" його курс на консервацію існуючої системи та ручне керування нею", - вважає Л.Гриневич.

"Лише за три тижні до проведення з’їзду появився для обговорення проект Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012–2021 роки. Стратегічний документ, який мав би визначити розвиток системи освіти на 10 років, схожий на план роботи профільного міністерства, що зібраний із щоденних бюрократичних гасел на кшталт "забезпечення системного підвищення якості освіти…" та заходів із косметичного ремонту поточних проблем", - підкреслила Л. Гриневич.

Якою повинна стати українська освіта за 10 років? Якими шляхами цього досягти? Яким чином надати освіті випереджувального характеру щодо потреб ринку праці та суспільних викликів? Як зробити університети центрами творення інноваційних ідей та незалежної думки, що рухають суспільство вперед? – на ці основні запитання стратегія не дає відповіді.

Лілія Гриневич зазначила, що ці питання є життєво важливими для суспільства та потребують широкого дискурсу. Багато експертних та громадських організацій вже заявили про низьку якість пропонованого проекту, але міністерство діє за звичною для цієї влади схемою: обговорення нашвидкуруч та підготовка "одностайного схвалення" на з’їзді. Не дивно, що серед делегатів з’їду немає нікого з освітян, які мали необережність хоч коли не будь висловитися критично на адресу профільного відомства.

"Звичним, із ще не забутих нами часів, став і спосіб, в який міністерство вирішило продемонструвати підтримку студентами проекту Закону "Про вищу освіту", який також буде винесений на обговорення з’їзду. Проведення загальнонаціонального студентського референдуму за участю 100 000 студентів у 100 вузах стало ще одним прикладом маніпуляцій та хитрувань влади", - вважає Гриневич.

На її думку, важливим результатом акції має стати те, що на з’їзді можна буде оголосити про "беззастережну підтримку" студентством проекту закону, який насправді збільшує перелік повноважень Міносвіти, не дає простору академічній свободі та автономії вузів і містить низку шкідливих положень, які гальмують розвиток вищої освіти.

Міністерство анонсувало розгляд на з’їзді ще й проекту Етичного кодексу українського вчителя, народженого у співпраці з Національною експертною комісією з питань захисту суспільної моралі.

Давно вже існує міжнародна практика професійних етичних кодексів, які створюються у відповідь на фактичні або ж очікувані конфлікти у професійній діяльності. По-перше, вони покликані запобігти негативному розвитку різних категорій конфліктів та рекомендувати дії для їх вирішення. По-друге, загальним правилом є те, що кодекси не повинні обмежувати індивідуальне особисте право.

Ані перше, ані друге не стосується пропонованого Етичного кодексу українського вчителя. Зате цей кодекс дає додаткові важелі контролю за вчителем.

"Хочеться сподіватися, що освітянська спільнота і делегати з’їзду, які її представляють, не дозволять маніпулювати професійною думкою та використовувати з’їзд для схвалення недолугих, пустослівних, а подекуди - шкідливих документів", - зазначила Лілія Гриневич.