Так, за даними Центру дослiджень суспiльства, у 2008 роцi (перший рiк вступу виключно за результатами ЗНО) в Українi одержали золотi медалi 20 тисяч 220 одинадцятикласникiв. Крiм престижу, цi вiдзнаки не давали жодних пiльг. I вже наступного 2009 року медалiстiв стало втричi менше - лише 7 тисяч 40 осiб. А ось у 2010 роцi, коли почали враховувати середнiй бал атестата, кiлькiсть медалiстiв знову зросла на третину - до 10 тисяч 855 осiб, повідомляє Deutsche Welle
Регіональні ЗМІ констатують збільшення кількості медалістів в обласних школах. Наприклад, з 10 930 випускників Харківської області, золоті та срібні медалі отримають 573 особи (5,2%). Для порівняння, за інформацією департаменту освіти області, 2010 року з 9 тисяч 698 випускників золоті медалі отримали 339 осіб. У 2009, було вручено 197 золотих медалей при загальній кількості випускників у 9 тисяч 854 осіб.
За словами голови Харківської облдержадміністрації Вадима Ландсмана, "в порівнянні з попередніми роками, в рази збільшилася кількість медалістів. Найбільша кількість тих, хто в 2011 році отримає золоті та срібні медалі, випускається в тих районах, учні яких не претендували на високі місця в олімпіадах, конкурсах".
Також, серед випускників шкіл Львівщини 8 відсотків є претендентами на отримання медалей – такими є попередні офіційні дані.
Торік таких учнів було менше, повідомила заступник керівника головного управління освіти Львівської обласної держадміністрації Богдана Біляк.
Особливо багато медалістів у сільських школах та в школах гірських районів Львівської області. Є школи, де чи не кожен п’ятий учень претендує на нагороду. Чиновниця повідомила, що такі освітні заклади будуть особливо ретельно перевірені.
Біляк не виключає, що причиною раптового зростання успішності є зміна правил вступу до вузів України, оскільки тепер враховується й середній бал атестата.
Раніше екс-заступник мiнiстра освiти Павло Полянський зазначав, що на прикладі вступних кампаній минулих років, у залежності від того, чи враховується середній бал атестата при вступі до вищого навчального закладу, змінюється й кількість випускників-відмінників у школах.
"Частка шкільного атестату в конкурсному балі при вступі становить 25 відсотків, і це дуже суттєво", - пояснила координатор освітніх програм Центру досліджень суспільства Інна Совсун. А тому інших пояснень щодо зростання середнього балу атестату впродовж останніх двох років не може й бути, каже експерт.
Певні прояви корупції тут є, припускає Інна Совсун. Це можна пояснити низькими зарплатами вчителів. Але у селах, за її словами, за завищеними оцінками часто стоять не корупційні дії, а зовсім інші причини: вчитель, наприклад, ставить завищену оцінку через жалість до учнів.
"Дуже багато факторів впливають на цей бал атестата, тому враховувати його при вступі є неправильно, - каже Совсун. - Такі дії частково є корупційними. Я впевнена, що у міністерстві абсолютно свідомі цього, але їм вигідніше дати "подачку" у вигляді таких хабарів, аніж збільшити зарплату". Допоки атестат враховуватимуть при вступі, кількість охочих отримати медаль в різний спосіб постійно зростатиме, запевнила експерт.
У свою чергу, у квітні минулого року міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник висловлював сумнів в тому, що врахування середнього балу атестата про середню освіту при вступі до вишів призведе до зростання корупції в школах.
