Говорити про загальну безпеку складно. Але саме час: про створення простору, де в небезпечних умовах усі почувалися б більш захищено та комфортно.
Служба освітнього омбудсмена спільно з сімейним і дитячим психологом Світланою Ройз підготували поради щодо травмачутливості в закладах освіти.
Проєкт МОН «Психосоціальна підтримка та психологічна допомога на всіх рівнях освіти» реалізований у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» – ініціативи першої леді Олени Зеленської.
Простір
Колір стін класів та приміщень – спокійні та легкі відтінки кольору, бажано без малюнків, вензелів тощо.
Важливо створювати куточки «тиші» – місця, де дитина може відпочити від шуму чи світла, з мінімумом подразників.
Помірне умеблювання – велика кількість шаф створює почуття замкнутого простору.
Ми розуміємо, що ремонтні роботи у закладах освіти завершилися, стіни пофарбовані й меблі розміщені. Але можливо, педагоги врахують цю пораду надалі.
Візуальне середовище
Не перевантажуйте простір плакатами та великими малюнками. У класах та приміщеннях, де перебувають діти, варто уникати надлишку яскравих плакатів та хаотичних зображень, винятки – роботи дітей. Візуальний шум посилює тривогу.
Використовуйте зрозумілу навігацію: піктограми, кольорові позначки, прості інструкції – під час переживання стресу діти можуть втрачати відчуття орієнтації в просторі.
Звукове середовище
Краще використовувати мелодійний або м’який дзвоник замість різкого, гучного. Різкий звук може спровокувати різку емоційну реакцію дитини.
Сигнал повітряної тривоги – краще, щоб це був не звук сирени, а повідомлення йшло по гучномовцю спокійним, знайомим для дітей голосом. Голосом фіксуємо початок повітряної тривоги та скеровуємо до укриття. Після відбою – фіксуємо слова: загроза минула. Ми в безпеці. Це дає відчуття завершеності процесу.
Варто уникати гучної трансляції музики під час заходів та перерв. У багатьох закладах освіти введена ця практика. Для дітей це може підсилювати навантаження.
За потреби надати дітям можливість користуватися навушниками чи берушами під час перерв.
Слід ретельно підбирати аудіо- та відеоматеріал для демонстрації дітям – без гучних звуків, сигналів тривог тощо.
Фізичні потреби
Нагадуйте дітям про не необхідність пити воду. Зверніть увагу – дітям потрібен доступ до питної води.
Пам'ятайте – у дітей переважає рухова активність.
Поважайте потреби дитини щодо вбиральні.
Враховуйте – для приймання їжі дитині має бути достатньо часу під час перерви.
Провітрюйте приміщення – нестача кисню негативно впливає на дитину.
Забезпечуйте чергування занять та активностей з відпочинком.
Взаємодія і підтримка
Повага до дитини – скільки років їй би не було 2 чи 18 ).
Взаємоповага дорослих — педагогів та батьків.
Фізичний контакт (обійми, дотики) – не всі готові до такого, про це важливо наголошувати при спілкуванні з дітьми та дорослими.
Можливо, розробити сигнал – жест, яким дитина показує, що їй потрібна підтримка.
Діти орієнтуються не тільки на те, що ми говоримо, а й на те, ЯК саме ми з ними спілкуємося. Наш голос – впевненість, коректна гучність, темп, повага, доброзичливість – те, що стабілізуватиме стан дитини.
Використовуйте чіткі, короткі, зрозумілі й передбачувані інструкції. Це допомагає знизити тривогу. Можливо, підготувати алгоритми дій у кризових ситуаціях, наочні плакати.
Буде прекрасно, якщо в подачі матеріалу ви зможете використати різні канали сприйняття: усне пояснення + написаний алгоритм + піктограма. Це підтримає дітей із різними способами обробки інформації.
Перед початком навчального року варто створити анкету, яку близькі дорослі можуть заповнити. Вказати те, що важливо знати класному керівнику, щоб подбати про дитину: зміни в родині, можлива алергія, які реакції у дитини можуть бути, що може допомогти в різних ситуаціях.
У закладі освіти дитина проводить більшу частину дня. Нехай цей простір буде для дорослих та дітей комфортним.
