«Священний попіл» Марко Вороний

Читати онлайн вірш Марка Вороного «Священний попіл»

A

1 c.

    1

    Золотом важкого умирання
    Тліє липи кучерявий дім.
    Пам’ятаю я осіннєє спадання
    Під високим іменем твоїм.

    2

    Холодіють у тумані руки.
    О, такий тонкий туман…
    Слово впало важким чорним згуком.
    (Перев’яжем тугим шовком руки там.)

    3

    Хвиля й ніч на землю мертвих.
    Ах, зелена зірка, – ще якої нам мети?
    Відчинились невблаганні двері
    Хаосом і дзвоном пустоти.

    4

    В чорній урні попіл і троянди —
    Що мені робити з іменем твоїм?
    Жалібні безсмертних квіт гірлянди,
    Малахітовий осінній дим.

    5

    "Іра" – ймення зимне і бронзове,
    Не прекрасної Єлени бірюза.
    В чорний сніг і у туман зимовий
    Огневійна дивиться гроза.

    6

    В золотих осінніх емпіреях
    Не зустрінемось ніколи ми.
    Не вернутися метелику Псіхеї
    З снігового попелу зими.