Одлетіла конвалійна Леда
на далекі сніжні гаї,
і не пахнуть вже липовим медом
поцілунки холодні твої.
Це початок кінця, о, кохана,
о, до лютого болю чужа!
Це навіки найкраща рана
і до споминів літ іржа.
Одлетіла конвалійна Леда
на далекі сніжні гаї,
і не пахнуть вже липовим медом
поцілунки холодні твої.
Це початок кінця, о, кохана,
о, до лютого болю чужа!
Це навіки найкраща рана
і до споминів літ іржа.