То хліба, то до хліба,
То смерті ближньому,
То верху нижньому,
То дощу, то снігу в полі,
То свободи, то неволі,
Ще коли б… смоли, болі…
Як прокльони, просьби лились
І мели-мели-мели
Молились міріади хробаків.
Кожен смертен щось хотів:
Дай того, не дай сього,
Щоб йому та щоб його —
Аж самим боліли вуха,
Батогом язик свистів.
Він же — слухав, слухав, слухав…
Розіп'ятий на хресті.