«Соціальна несправедливість» Марія Влад

Читати онлайн вірш Марії Влад «Соціальна несправедливість»

A

1 c.

    Чи чули ви, щоб ворог лютий
    Міг зло сподіяне забути?
    Тиран гидує свого ката,
    А катенята люблять тата.

    І він їх гладить ніжно, щиро
    Рукою, що бере сокиру,
    А ще кохану обіймає
    Рука, що голови стинає.

    Кохана в ката, як і ваша,
    Незгірша, може, навіть краща,
    Несе додому масло, шпроти,
    Щоб муж мав силу до роботи:

    Так само дістає кросівки
    За сім банкнотів прогресивки:
    Так само ходить на аборти,
    Щороку їздить на курорти,

    На зиму квасить помідори,
    В суботу миє коридори,
    Дантисту гріш в кишеню тиче,
    Гостей на іменини кличе,

    Готує на шашлик барана…
    Все в хаті ката, як в тирана.
    Різнить лише їх колір мантій,
    Та в ката менше діамантів.

    А так усе в них на долоні,
    І знаються, як лисі коні.
    То що за доля розпроклята? —
    Тиран гидує свого ката.

    Інші твори автора