«Трикутники речей» Микола Воробйов

Читати онлайн поезію Миколи Воробйова «Трикутники речей»

A

1 c.

    Вони синьо-гострі, аж зубчик дістає до зубчика.
    Але лопати досить, щоб скопати їх
    і відчути, як пахне лезо,
    з одного боку — сине, а з іншого — з глини.
    Вони затуплені, одначе граблів досить,
    щоб розрівняти їх і не бачити лез,
    хіба що пір'їну, прилиплу до муру.
    Вони багряні і поморщені.
    Але так морщиться камінь, вкритий снігом.
    А сніг біліє, і там, де він має кінчатись, —
    вже прозорий трикутник,
    і назви йому немає.

    Інші твори автора