«Зоряне небо» Микола Вороний

Читати онлайн поезію Миколи Вороного «Зоряне небо»

A

1 c.

    Пеститься місячний промінь,
    Лиже холодний сніг;
    Чорною плямою комин
    На білий килим ліг.

    Сумно в німому просторі
    Віє нудьга крилом.
    Хмуряться сплакані зорі,
    Співаючи псалом.

    Вії стуляє знемога,
    Нижуться перли сліз,
    Мріє Чумацька Дорога,
    Волосожар і Віз…

    Вслуханий в тишу величну,
    Чую: десь кулемет
    Крає музику сферичну
    Розгойданих планет.

    1907

    Інші твори автора