«Котик, котик...» Микола Вінграновський

Читати онлайн поезію Миколи Вінграновського «Котик, котик...»

A

1 c.

    Котик, котик,
    золотий животик,
    а хвостик залізний —
    не ходи нам пізно!

    Не буди ще з ночі
    нам медвяні очі,
    медом, соне, ти
    очі нам масти.

    Будемо ми спати,
    а мати співати.
    І ти, наш коточку,
    задрімай в куточку.

    Інші твори автора