Офіцер. Ага! Правда... Знов говорить... А-а, зраділи! Радійте, дурні, радійте. Коротка ваша радість... Так-так, прощайтеся з ним. Чи побачитесь?..
Чути свисток.
Офіцер. Ну, останній акт... Але куди ж він їде? Чого ж він назад?..
Качуренко. Як назад?! (Підходить).
Офіцер. Чогось назад їде. Всі дають дорогу. Він їде на Горохове... Він обманув нас... Ми пропали, він на Горохове їде!!
Чути свисток, грохіт паровоза і за цим крик "ур-ра!". Оля, яка весь час напружено прислухається, раптом теж кричить "Ур-ра!!" і падає без пам'яті на подушку. Офіцер і Качуренко вражено озираються на неї й ціпеніють.
ЗАВІСА