Агамемнон
Я образив
тебе, царівно?
Кассандра
Ти спізнився, царю,—
було про се питати в Іліоні.
Тепер для сих розмов немає місця
на цілім світі. Краще нам мовчати.
Клітемнестра
Так еллінка ніколи б не посміла
озватись до царя!
Егіст
(впівголоса)
Троянська вдача
зухвала зроду. Кажуть, Андромаха
таке показує над чоловіком,
що дивно, як він терпить.
Кассандра
Андромаха?
Ся не була троянкою ніколи.
Давніш — то жінка Гектора була,
тепер — то жінка елліна, та й годі.
Не еллінка вона та й не троянка.
(До Клітемнестри).
Так, як і ти. Ти, правда, і не жінка.
Клітемнестра
(До Агамемнона)
І се твоє бажання, царю мій,
щоб так твою дружину зневажали?
Агамемнон
(стурбований, сумний)
Коли б же се була зневага тільки!..
Але тут, може, гірше скрито...
(До Клітемнестри).
Жінко,
чи все гаразд у нашім домі?
Клітемнестра
Все.
А що ж би мало трапитись лихого?
Кассандра
Так мати Іфігенії питає.
Клітемнестра знов закривається.
Егіст
Вже б я давно звелів мовчати бранці.
Кассандра
Так каже той, хто звик тут буть царем
і звички тої втратити не може,
хоча для двох царів тісні Мікени.
Агамемнон
Прошу, царівно, в хату завітати.
(До Клітемнестри).
Веди нас, жінко.
Кассандра
(хапає його за руку)
Стій! Невже пора
ступати нам на шлях кривавий?
Агамемнон
(до Клітемнестри й Егіста)
Що се?
Ви як таке пророцтво зрозуміли?
Егіст
Вона не важиться ступать на пурпур,
бо тямить, що не личить се рабині.
Клітемнестра
Вона безумна, ти її не слухай.
Агамемнон
(з тривогою, благаючи)
Царівно! Поясни, що ти віщуєш?
Адже тепера доля сього дому
вже зв'язана й з твоєю.
Кассандра
(з дивним спокоєм)
Знаю, царю...
Але не вір мені, цариці слухай,
вважай на те, що родич твій сказав,
і не давай ваги словам рабині.
Колись була пророчиця Кассандра,—
вона згоріла на пожежі в Трої,
слова її пророчі спопеліли,
і вітер їх розніс ген-ген по морю...
Се іскорка одна була запала
сюди, у серце простої рабині,
спалахнула на хвильку та й погасла.
(Дивиться на свою патерицю).
Як чудно? де взялась ся патериця?
Чия вона? Нащо ся діадема?
(Здіймає з голови діадему і кидає під ноги Клітемнестрі. Далі
ламає патерицю і теж кидає додолу).
Тепер нема нічого від Кассандри.
Царице, загадай мені роботу,—
я вмію все, окрім пророкування.
Агамемнон
(бере її за руку і веде вперед у дім)
Царівна ти — і завжди будеш нею.
Клітемнестра
(до Егіста пошепки)
Нам треба два мечі. Ти нагостри.
Ти бий його, а я її потраплю.
Сильний перун і раптова злива. Клітемнестра й Егіст спішно йдуть і собі в дім.
Кінець
[Ялта, 5/V 1907]
ПРИМІТКИ
До четвертого тома увійшли драматичні твори Лесі Українки, написані у 1907—1908 рр.
Автографи творів Лесі Українки, зазначені в примітках, зберігаються в рукописному відділі Інституту літератури АН УРСР.
Кассандра
Вперше надруковано в журналі "Літературно-науковий вісник", 1908, № 1, стор. 76—97, і № 2, стор. 241—281, за чистовим автографом (ф. 2, № 785).
В архіві зберігається ще чорновий автограф (ф. 2, № 786), написаний частково чорнилом, частково олівцем з досить численними авторськими виправленнями, переважно стилістичного характеру.
Дата чистового і чорнового автографів — Ялта, 5/V 1907 р. Це дата остаточного закінчення твору. Робота над драмою почалась у 1903 р. в Сан-Ремо. У 1907 р. в Ялті твір був дещо перероблений, відредагований та дописаний епілог.
Згідно з усними заявами родичів про волю письменниці епілог у пізніших виданнях був знятий як зайвий. У т. II "Творів" (1951) Лесі Українки драма надрукована з епілогом.
Подається за першодруком.
1 Кіпріда — за грецькою міфологією, інше ім'я богині Афродіти; утворено від назви острова Кіпр, який у міфах вважається її островом.
2 Арес — за грецькою міфологією, син Зевса і Гери, носій руїни і загибелі на війні.
3 Гекатомба — велика жертва богам.
4 Сівіллівська книга — сівіллами (сібіллами) називали у стародавніх греків і римлян мандрівних пророчиць, ворожок. Сівіллівська книга — висловлювання пророчиці, записані на пальмових листях.
5 Атрід — один з двох синів Атрея, Агамемнон або Менелай.
6 Пелід — син Пелея, Ахіллес.
7 Артеміда — за грецькою міфологією, дочка Зевса, сестра Аполлона, богиня сонця, полювання і лісів, зображалася дівою, озброєною луком та стрілами.
8 Іфігенія — дочка Агамемнона і Клітемнестри. Коли греки напали на Трою, Артеміда наказала принести їй в жертву Іфігенію, тоді вона спинить супротивний вітер, але перед жертвоприношенням Артеміда взяла Іфігенію і перенесла її в Тавріду (антична назва Кримського півострова).
9 Пентезілея — цариця амазонок, войовничих, озброєних жінок.
10 Медуза — в грецькій міфології, страшна потворна діва, від одного погляду на неї людина кам'яніла.
11 Палладіон — у греків і римлян назва статуй богині Паллади. Найславетніший палладіон був у Трої. Взагалі всякий предмет, перед яким благоговіють, бо він приносить могутність, славу і щастя.
12 Гадес — в грецькій міфології брат Зевса, владар темних надр землі, невмолимий ворог усього живущого.
13 Асфоделонські поля — загробні поля, по яких ходять душі померлих; асфоделонеька квітка мала відношення до культу мертвих.
14 Єлісейська долина — загробна країна щастя, де проходить безпечальне загробне життя, якщо туди переносять померлого бога.
15 Персефона — богиня загробного світу.
16 Кокіт (або Коціт) — "річка волань" в загробному світі.
17 Гефест — бог-коваль, бог вогню взагалі і зокрема вогню, що обробляє метал.