Загуділи водопади,
Заридали серед скал,
В сонці сяють дві каскади,
З зойком мчиться в пропасть вал.
Що одна — то біла шарфа
З похоронного вінця,
А що друга — ревна арфа
Жалкується без кінця…
Сумовито, без відради,
Сам блукаю серед скал,
Загуділи водопади,
З зойком мчиться в пропасть вал…