«Патріоти» Архип Тесленко — сторінка 10

Читати онлайн комедію Архипа Тесленка «Патріоти»

A

    Олексенко. Отам коло мого магазину є Берка Бурштейна магазин. Отам усього! Там прямо тобі й штани, й кунфети, й чербики, й усе, чого тільки твоїй душі завгодно. Отам би поживиться чоловікові хрещеному!

    Залужний (скінчивши частувать). Значить так, браття: верх наш. Ідімо ж тепер на ворогів, сміло ідімо. Стребляймо, дощенту стребляймо крамольників поганих. Ми... о, ми стребимо їх, ми не забудемо їм. Ми й тим послам-поганцям не забудемо, які так кричали у Думі проти царя-батюшки нашого, проти нас, руських людей. Ми пригадаємо їм... о, ми пригадаємо і волю, і землю їм. Ідімо! Хай уся крамола змиється кров'ю ворогів наших. Смерть ворогам нашим!

    Усі. Смерть! Ура! Тюй! Гі-гі!

    Залужний. Смерть ворогам і благодарність приятелям нашим. Благодарність приятелям, які... Благодарність Міні-нам, які з сил лізуть, аби спасти отечество дороге. Благодарність... Ура!

    Каптинська (до людей). На ура спасителя нашого, на ура!

    Усі (підіймають Залужного). Ура! Ура! Ура! Каптинська. Мінін! Мінін!

    Залужний. Благодарю! Хм-хм! Благодарю. (Опускають.)

    Олексенко (виходить наперед). Благодарність, що і сил не жаліють та... е, щоб матушку, значить, нашу спасти. Благодарність, що, приміром... е, приміром, якби сказать... (Відкашлюється.)

    Залужний. Одслужімо ж ходімо, молебень одслужімо... і господу богу поблагодарімо...

    Олексенко (убік.) А мене хіба, значить, і не те... і на ура підіймать не будуть?

    Залужний. Поблагодарімо, що поміг... поміг ворога одоліть.

    Олексенко (убік.) Ну, мене, мо іншим разом на ура...

    Залужний. І просімо... просімо, браття, хай і надалі і коріння допомагає стреблять нам.

    Каптинська. Хай, милосердний... просімо, стребляйте... спасителі наші. Я й... мо треба? Грошиків наготовила.

    Залужний. Хм-хм! Треба.

    Каптинська. Наготовила. (Шукає.) Не пожалію й... стребляйте, мої рідні, антихристів проклятих. (Дає.) Хай господь тільки... спом'яне жертву мою. Явросика хай. Ох, Явросику, Явросику! Царство небесне тобі, вічний спокій!.. Такий хлопчик був, такий, мої рідні, був...— Явросиком звали,— помер, двадцять годочків уже. (Утира сльози.)

    Кучуриха (дає). І я сотеньку. Хай і мене, грішну, господь... Ох, гріхи... Шила на Прокіп'я колись.

    Залужний. Хай господь... (Ховає гроші.) Семене Семеновичу, зараз же... до отця Василя. Готовиться хай. До церкви йдемо.

    Антін (п'яним голосом). А йдемо. Як же! Ху! Гірка, матері її ковінька!

    Сохацький. Хі-хі! (Виходить.)

    Залужний. Ну, браття, я ж буду... буду... Леночка, іди, хай Гапка фрак, галстук сюди.

    Каптинська. Вийдімо, мої рідні, вийдімо. Хай убираються. Ох, спаси вас.

    Дехто. Виходь, браття, виходь.

    Виходять. Залужний та Олексенко зістаються. Олексенко сіпа за зодів м'ясника 1-го. Той теж зостається.

    ЯВА З

    Залужний, Олексенко і м 'я с н и к 1-й.

    Залужний. Ху! Аж душно. (До м'ясника.) Ось що, братино: ви... після молебня треба б жидів теє... похрестить трохи.

    М'ясник 1. Так чого ж? Тут того й ждеться. Аби не гріх.

    Олексенко. Чого ж би їх гріх?.. Нехристів!.. Хе-хе!

    Залужний. Ха-ха! Ми ще... ми ось, як хочете, і благословення у отця Василя попросимо.

    М 'я с н и к 1. Хе-хе! Та ми їх... прямо... ми їх... чого ж?

    Залужний. Так от, щоб знайти до цього призвід який, треба б... ви не боязкі?

    М 'я с н и к 1. Чого? Я... я хоч якого вола, то вгепаю.

    Залужний. Хвалю. Та от чи не... чи не засіли б ви, щоб підступ, знаєте, так де, у дворі в жидівському, та з револьверчика?..

    Олексенко. У процесію, як ітиме до мене. Я там... хату святить після молебня зараз буду.

    Залужний. Після молебня зараз. Та й кричіть тоді: "Жиди, жиди стріляють!"

    М'ясник 1. Хе-хе!

    Залужний. А ми вам... двадцять п'ять рубликів за це.

    М 'я с н и к 1. Хе-хе!

    Залужний. Так стрельнете? Га?

    М 'я с н и к 1. Та воно б... та... Хе-хе!

    Залужний. А кажете — "не боязкий я"... хм-хм!

    М'ясник 1 мовчить.

    Залужний. Зрябіли, зрябіли. А й самі ж чули, що становий казав.

    М 'я с н и к 1. Та... А... хе-хе! А до юди ж не те... за процесію... не посадять за процесію мене?

    Залужний. О, ха-ха! Чи посадять, то нас посадять, не вас.

    Олексенко. Чого посадять? Хе-хе! Це ж через жидів; їх посадять. А чи боїтесь, то... можна буде образ у церкву або... я завсегда так. Як уже чуствую за собою гріх який, так ото... помолиться добре в мене, до святих познаменувать-ся в мене, тайни Христової прийнять... Хе-хе!., і чуствуєш себе так... нічого собі. Прямо не бійтесь нащот гріха.

    М 'я с н и к 1. Ну, хіба що так.

    Олексенко. Не бійтесь. Ось і револьверчик вам. (Дає.)

    Залужний. А ось і бомажка вам. Тут посписував я, кого й з руських провчить треба. Петренка зараз. Свиня. Хотів мене... ні, ось ми... повчимо тебе. Буджинського... Потім... Ну, там прочитаєте. Нате.

    Олексенко. І Берка Бурштейна не забудьте, глядіть.

    ЯВА 4 Ті ж і Микол к а.

    Миколка. Галстук, папо. Ось галстук вам.

    Залужний. А, любий хлопчик. Давай, давай. (Скида піджак, підходить до дзеркала.)

    Олексенко. І ви прямо он звідкіль стрельніть: з двору з Шмульчиного, що коло базару.

    Залужний. Еге-ге. Там найбільше й прокламацій "бий жидів" розкидав Антін.

    Миколка. Що "бий жидів", папо?

    М 'я с н и к 1. Ось побачите, паничу, що... Хе-хе! Прямо бий, ріж.

    Миколка. А... а болітиме ж.

    ЯВА 5 Ті ж і Лена.

    Лена (вбрата). Ну, Митічка, я вже й на молебень готова. Ось фрак тобі. На. (Дає.)

    М 'я с н и к 1. Ану чи... я, як б'ю теля, то воно м-ме! та очима тільки кліп-кліп... хе-хе! Ану чи й жиденята так будуть?.. Ми прямо надвоє їх... Хе-хе!

    Залужний. Будьте добрі. Я вам, здається, грошей не давав ще... (Відлічує.) Двадцять п'ять. Нате.

    М'ясник 1. Хе-хе! Спасибі!.. Так я, значить, і піду зараз,— ждать буду. (Вцходить,,)

    Миколка. Мамо, і дітей он, каже... Кров буде. Боюсь... (Тулиться до Лени.)

    Лена. Дурник ти. То ж не наших.

    Миколка. Вава буде... Боюсь... (Плаче.)

    Залужний. Ну, Леночка... веди його звідсіля. (Надіва фрак.) Як за крамольниками! Занівечена дитина, чисто занівечена.

    Лена. Збили з толку крамольники. Ходім, у фігурки вцілять будем...

    Виходять Лена і Миколка.

    ЯВА 6

    Увіходять: Каптинська, Кучуриха, Антін, робітники, м'ясники, булочники, обірванці.

    Залужний. Ви ждете мене?.. Зараз, зараз. Дехто. Ні. Ми... ми... Оратирь!

    Булочник 1 (виходить наперед з вінком у руках). Гм!.. Е... дозвольте... е... (Відкашлюється.)

    Каптинська. Дозвольте вам... ви і сил не жалієте, щоб... віру православну нашу, царя-батюшку, Росію-матушку... спасаєте. Ви... не знаєм, чим і подякувать вам. Нарошне склались оце... Господи! склались... Треба, треба, кажу, спасителеві нашому... Хай вас... цариця небесна... (Утира сльози.)

    Кучуриха. Хай вас... Господи! (Утирає сльози.)

    Булочник 1 Ви віру нашу... батюшку нашого, матушку нашу... Не знаємо... склались... Гм! Робітник. Склались, і ми склались, усі! Антін (п'яний.) Я, і я... як же? Бог, бог усе... Ху! Гріхи...

    Лена увіходить.

    Булочник 1. Склались, так я... в магазин... треба, треба, кажу, спасителеві нашому... Ви і сил... Ви... е, оборонитель матушки нашої, ви... е, віри святої нашої... Ви... і в Росії-матушці нема християнина за вас... Ви... у бога віруєте...

    Олексенко (убік). Брешеш, я більший християнин. Я у бога дужче вірую.

    Булочник 1. Ви... і перелічить не можна. Дай боже і більше людей, як ви. Ви... у бога віруєте... ви... е... (Убік.) Пху! Ну, якого ти чорта будеш йому далі?.. Ну, вали. (Вголос.) Ви сиріт і вдовиць... сиріт і вдовиць ви... Вами і нужденні усякі живуть. Ви — отець їм. Не голодні й не холодні. День і ніч молять бога за вас.

    Залужний (утира сльози). О, о... благодарю.

    Обірванець 1. Ну, що, хлопці? У мене щось уже те в голові. А ходімте до жидів оце. Єй-бо! До ковбаси та до меду як допадемось де...

    Булочник 1. Ви голодних і холодних... е, приміром... Ви... е... приносимо ж вам, дражающий Дмитрій Іванович... од іскреннєго серця своего, од дєл рук наших, е... і білого лиця і до сирой... до ніг ваших. (Дає вінок.)

    Обірванець 2. А мені б оце халви, огірка солоного.

    Олексенко (убік). Що ж це воно за право таке, чорт його батька зна? Його й у Думу, його й на "ура", ї християнин він, ще й вінок йому! Га? А я ж то що таке?

    Залужний (цілує вінок). Благодарю, благодарю за... за любов вашу до... до мене. Не знаю й... за любов. (Хлипа.)

    Олексенко (убік). Чортяка болотяна! Ще й хлипа. Он гарно йому.

    Один з м'ясників. А мені б жидів оце... ех, жидів подай!

    %Л е н а. А надінь на голову, Митічка, а надінь вінок — чи гарно до фраку буде.

    Каптинська 1 Надіньте, спасителю наш,. Кучуриха І надіньте!

    Булочник 1. Надіньте. Ось я вам... (Надіває йому.) М 'я с н и к и. Жидів, ех, жидів подай!

    ЯВА 7 Ті ж і Сохацький.

    Сохацький. Е, усе вже готове... на молебень! Антін. А звісно... так і бог... (Співа.) Алілуя, алілу-у-я! Робітник 1. Хе-хе! Антін уже править. Залужний. Ідемо, зараз ідемо. (Убік.) Хм-хм! Оце жидам попаде! (Береться за вінок, щоб скинути.)

    ЯВА 8 Ті ж і Петренко.

    Петренко. Здрастуйте! Залужний опускає руку. Вінок на голові зістається. Дивиться.

    Що це — весілля у вас?

    Залужний (убік.) Пху! І приніс тебе чорт! (До Петренка, сердито.) А вам що?

    (Продовження на наступній сторінці)

    Інші твори автора