Там дзвонять на вежах.
Там дзвони кричать у безмежжя!
Там червоно-червоно.
Червоно без меж! –Там попруги пожеж
Усе небо пережуть!
Там зойки і крики.
Там плач підійнявся великий!
Там упала біда.
Там упала на села біда!
Там лютує орда.
Там наїхали дикі!
За гуннами гунни –
І лунають чугуннії луни.
Дуднява тупотів: гуди у груди твої.
(Ой ви, струни мої, Не жахайтеся, струни!)
За хмарами – хмари,
То як ніч, то багряних отари.
Ще не запала за обрій, ще муром одна,
А вже друга стіна
Встає, щоб ударить.
Вік вічно в облозі,
У борні, у тривозі, знемозі.
Серце криваве в степах десь вітрами рида:
Ой біда, ой біда
Тій чайці-небозі...
Прага, 1927.