Людина.
Сестрице люба, чи інакше звешся ти?
Ти мати стрункості, а також доброти,
Скажи своє ім'я, скажи мені сама,
Бо хто без тебе думку упійма?
Мудрість.
Софією по-грецьки звали в давній вік,
А мудрістю зове всяк руський чоловік,
Та римлянин мене Мінервою назвав,
Християнин Христа імення мені дав.
Людина.
Скажи, живеш і в хінській стороні?
Мудрість.
Там інше ім'я надано мені.
Людина.
Так ти і серед варварів живеш?
Мудрість.
Ну що це за дурноту ти плетеш?
Без мене навіть рисці не бувать,
Чому ж між хінцями мені не існувать?
Де ніч і день живе, де літо і весна,
Із батьком правлю я ускрізь сама одна.
Людина.
А батько хто? Питаю з дурноти.
Мудрість.
Пізнай мене, то й батька взнаєш ти.
Людина.
А з хінцями живеш ти як, відкрий?
Мудрість.
Так само, як і тут: дивлюсь, хто мій, то мій.
Людина.
Адже самі загиблі там живуть?
Мудрість.
Сестра вам бреше, геть-но, як і тут.
Людина.
Хіба у тебе є сестра?
Мудрість.
Увіч!
Звичайно ж, є, як в дня сестрою ніч.
Людина.
І бреше, хоч з тобою і в рідні?
Мудрість.
Один в нас батько, діти ж не одні.
Людина.
А ймення як?
Мудрість.
Їй сто імен. Вона
У росіян є безтолковщина.
Людина.
А роги є?
Мудрість.
Дурний!
Людина.
Чи борода?
Чи в клобуці?
Мудрість.
Покинь! Вона склада
І суть тебе, як хочеш. Гей-но! Зникни пріч!
Я біля тебе, наче біля світла ніч.
Людина.
Зникни краще ти! Біжи з очей моїх,
Дурна сама ти, здурена на сміх.
Про все, чого нема ніде, плетеш,
І, прямо кажучи, дурноту ти верзеш.
Зродився тут народ і навчений не так,
Тож дикі брехні слухать не мастак.
Бо може віднайтись один лише такий,
Щоб уподобав дикий змисел твій.
«Розмова про премудрість» Григорій Сковорода
Читати онлайн поезію Григорія Сковороди «Розмова про премудрість»
Інші твори автора
- «Всякому місту – звичай і права» Григорій Сковорода
- «Dе Ііbеrtatе» Григорій Сковорода
- «Бджола та Шершень» Григорій Сковорода
- Афоризми Григорія Сковороди
- «Чистий можеш буть собою...» Григорій Сковорода
- «Думка, мандруючи, співає пісню» Григорій Сковорода
- «Музам колись дев'ятьом на шляху з'явилась Венера» Григорій Сковорода
- «Скажи, яке для мужа мудре діло» Григорій Сковорода
- «Філарет старенький колись у пустині» Григорій Сковорода
- «Як тільки сонце вечір запалило» Григорій Сковорода
- «Фабула про тантала» Григорій Сковорода
- «Гей, поля, поля зелені...» Григорій Сковорода
- «На день народження Василя Томари» Григорій Сковорода
- «Облудники, що моляться, співають» Григорій Сковорода
- «Орел і сорока» Григорій Сковорода
- «Ось вона, молодість року! Природи лице оновилось...» Григорій Сковорода
- «Ой ти, птичко жолтобоко» Григорій Сковорода
- «Пісня 28» Григорій Сковорода
- «Похвала бідності» Григорій Сковорода
- «Розмова, звана Алфавіт, чи Буквар світу» Григорій Сковорода
- «Собака і вовк» Григорій Сковорода
- «Все лице морщиш, журний завсігди ти...» Григорій Сковорода
- «Жаби» Григорій Сковорода
- «Зозуля та дрізд» Григорій Сковорода
- «Філософські трактати» Григорій Сковорода
- «Наркіс. Розмова про те: Пізнай Себе» Григорій Сковорода
- «Вступні двері до християнської добронравності» Григорій Сковорода
- Всі твори автора