«Від серця поклонюсь» Микола Сингаївський

Знову чую, мов співає мати,
долітає голос до зорі.
І мене виходять зустрічати
край дороги наші явори.

Сонце з небокраю
встало рано-рано.
Знову розмовляю
з вами, рідна мамо.

Ви співали дітям колискові,
ніжне серце сповнили добром.
Ви життя давали колоскові,
щоб налився соком і зерном.

Ваші материнські заповіти,
як найперші на землі стежки.
Виростають роботящі діти
і дарують пісню нам жінки.

Заквітують, як весна, бажання,
я в тій пісні словом озовусь.
Матерям з найглибшим побажанням
я від серця щиро поклонюсь.

Сонце з небокраю
встало рано-рано.