«Мій рейд у вічність — ІІ» Михайль Семенко

Читати онлайн поезію Михайля Семенка «Мій рейд у вічність — ІІ»

A

1 c.

    Слухайте шепіт хвої на хребтах
    і гомін вікових віт.
    Не можна затуляти сучасним
    життям
    життя тисячоліть.
    Будьте вдячні вічності, що живе
    в вас,
    оживлюйте кожну
    річ.
    Коли знайдете в землі напівзгнилий
    людини таз —
    ви з людиною
    віч-
    на-
    віч.
    Не будьте мертвими археологами,
    минуле не розкладайте
    номенклатурою
    механістичною!
    Гляньте:
    в гробниці лежить мумія фараона,
    і біля неї — його
    зубочистка.
    Мільйонні когорти лежать кістяками
    таких же футуристів, як
    ми.
    І вони будували "вічні" стіни і
    брами
    і в боротьбі лягли
    грудьми.
    А ви хочете зробити з людини якусь
    платонівську ідею,
    коли кожна людина — повна вічності
    вщерть.
    Мільйони сучасних і майбутніх людей —
    мільйони людей
    смерти.
    Так не вмирає життя.
    Так ми ідем у вічність.
    Атлант-ель-стан,
    Ніл-ель-стан —
    зміняє наш
    Дніпр-ель-стан.
    От чому, коли і я вмру
    покладіть зі мною вміст!
    мою зубочистку
    і мій
    чемодан.

    1. VIII. 1928. Злодіївка

    Інші твори автора