Жінко, гойна моя княгине,
Кров холоне, і тіло стигне.
Ізрони сльозу, берегине,
На мої трояндові стигми.
Жінко, відаєш, що розтану,
Переквітнувши в сутінь синю.
Перелившись в тебе востаннє,
У тобі зачинаю сина.
І, роздерши заслону ночі,
Ти стогнатимеш від любові.
Понад груди твої дівочі
Ллються коси твої шовкові.
А відтак на широкім ложі
Вже навіки тебе не стане.
Тільки чорно-криваві рожі
Вколо білого твого стану.
І прийдуть до тебе бояре.
Кожен скаже: моєю буде.
Для одного зготуєш чари –
Бурштинове вино-отруту.
А для другого – ніж у серце,
Щоб над ранок зійшов росою.
А від третього – не спасешся,
Бо полонить тебе красою.
Затріпочеш, застогнеш стиха,
Як уп’ється у груди білі, –
Та згадаєш про віщі стигми
На моєму старому тілі,
І про сина, що голос крові
Вже почув у твоєму лоні.
І проллються коси шовкові
На троянди чорно-червоні.
«Жінко, гойна моя княгине...» Мар'яна Савка
Читати онлайн поезію Мар'яни Савки «Жінко, гойна моя княгине...»
Інші твори автора
- «А ідіть-но, панове, під всі сто чортів...» Мар'яна Савка
- «А тепер щодо фрески...» Мар'яна Савка
- «А ти, перша, що віща, – то дам я тобі коня...» Мар'яна Савка
- «Беатріче. Сутінки. Холод...» Мар'яна Савка
- «Бiла панi...» Мар'яна Савка
- «Білий янголе, крил немає...» Мар'яна Савка
- «Босоніжки для Стоніжки» Мар'яна Савка
- «Брови готично зведені д’горі...» Мар'яна Савка
- «Чорний пан» Мар'яна Савка
- «Чи знаєш, чого в мене коси на чорно, на чорно?..» Мар'яна Савка
- «Донно Анно. Біль у суглобах...» Мар'яна Савка
- «Диптих» Мар'яна Савка
- «Гондольєри! Не впускайте весла!..» Мар'яна Савка
- «Я і лис» Мар'яна Савка
- «Я на камені тім, де відбиток стопи...» Мар'яна Савка
- «І крила спалімо. І станьмо людьми...» Мар'яна Савка
- «І світ, наче келія, тиха, глуха, холодна...» Мар'яна Савка
- «І зап’ястя твої тонкі...» Мар'яна Савка
- «Каравели відходять. Порожніють порти...» Мар'яна Савка
- «Корова кольорова» Мар'яна Савка
- «Корида» Мар'яна Савка
- «Котище» Мар'яна Савка
- «Курортне» Мар'яна Савка
- «Малюнки на камені. Перші листки осінні...» Мар'яна Савка
- «Міський етюдник» Мар'яна Савка
- «Передзимові настрої» Мар'яна Савка
- «Під аритмію цокоту зубів...» Мар'яна Савка
- «Підійшов до дерева першим...» Мар'яна Савка
- «Прокотилась луна, що не варто іти назад...» Мар'яна Савка
- «Пройдеш туди, куди немає входу...» Мар'яна Савка
- «Синій простір нещадно звузився...» Мар'яна Савка
- «Тільки й світла, що промінь крізь шпарку бійниці...» Мар'яна Савка
- «Тінь його віща знає моє ім’я...» Мар'яна Савка
- «Той мавр, наче прянощ південний...» Мар'яна Савка
- «Триптих I» Мар'яна Савка
- «Триптих II.» Мар'яна Савка
- «Це простирадло – екран. Піднімаються тіні...» Мар'яна Савка
- «Це вулиця Ліста. Це місяць, либонь, листопад...» Мар'яна Савка
- «Тут навіть гуркіт трамвая – вечірніми дзвонами...» Мар'яна Савка
- «Ти розтаєш. Так зникає під весну на шибках...» Мар'яна Савка
- «Ти вимріяв втечу. Ти виміряв кроками дно...» Мар'яна Савка
- «Україна» Мар'яна Савка
- «Вечір – як кровотеча...» Мар'яна Савка
- «Весна ("Так, наче все, що спалено на дим...")» Мар'яна Савка
- «Весна» Мар'яна Савка
- «Відлітайте, дерева. Прощай, нетутешня пташко...» Мар'яна Савка
- «Заплющіть очі – от, мене нема...» Мар'яна Савка
- «Згадай достеменно усе...» Мар'яна Савка
- «Жінка. Сукня сріблясто-сіра...» Мар'яна Савка
- «Зимові тіні» Мар'яна Савка
- «Книга речей» Мар'яна Савка
- «Повернення» Мар'яна Савка
- Всі твори автора