«Це простирадло – екран. Піднімаються тіні...» Мар'яна Савка

Читати онлайн поезію Мар'яни Савки «Це простирадло – екран. Піднімаються тіні...»

A

1 c.

    Це простирадло – екран. Піднімаються тіні.
    Наші тіла досконалі у плетиві ліній
    Довгих зап’ясть, артистичних пальців, грудей.
    Свічка потріскує сонно. Вітер гуде.

    Це простирадло – сеанс ретроспекції. В ньому
    Кадри здригаються, наче у фільмі німому.
    Тільки один епізод обривається, де
    Сніг монотонний за білим екраном іде.

    Інші твори автора