«І крила спалімо. І станьмо людьми...» Мар'яна Савка

Читати онлайн поезію Мар'яни Савки «І крила спалімо. І станьмо людьми...»

A

1 c.

    І крила спалімо. І станьмо людьми.
    І сталось. Ідемо шляхами земними
    У холод і біль неземної зими.
    Йдемо поміж них. І стаємося ними.

    Цей сніг не минає вже тисячу літ.
    Цей холод кривавить рубці на раменах.
    Закуто міста, як у лати, у лід.
    На брамах розвішано білі знамена.

    Шукаєм притулку. Вокзали. Двори.
    Кав’ярні. Будинки з очима скляними.
    І люди з безликим тавром машкари.
    І ми поміж них. І стаємося ними.

    Інші твори автора