«Колискова» Лібер Рабинович

Осінь вітром чистить
В лісі мляве листя;
Листя тихий шелест
Будить сонні села.

Спить у хмурій тиші,
спить село осіннє.
Вітер бешкетує,
на полях гуля.

Осінь сіє сон і дощодзвон.
Під землею спочива насіння,
Спочиває під дощем земля.
Осінь невесела сиві рядна стеле.

Люблять та не всюди
Осінь повногруду.
В скошеному полі
її зустрічаю,

Сміхом захлинеться –
сльози аж з очей;
На моє плече
Дощ потече,

А сама регоче
мойому одчаю…
Сивою бавовною
рядна гордо тче

Й сірим вітром чистить
В лісі мляве листя,
Осінь повногруду
Люблять та не всюди.